WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Формування ресурсiв комерцiйних банкiв - Курсова робота

Формування ресурсiв комерцiйних банкiв - Курсова робота

країні страхування депозитів і позичок;
" стратегії і тактики банку.
Чим вище рівень розвитку в країні страхування внесків, депозитів і позичкових операцій комерційних банків, тим менше вимоги до захисної функції і тим меншою може бути частка власного капіталу в активах комерційних банків.
Хоча оперативна функція власного капіталу в банківській сфері значно слабше, чим в інших сферах підприємницької діяльності, усе ж недооцінювати її не можна. Особливо суттєва роль цієї функції спочатку діяльності комерційного банки. За рахунок власного капіталу фінансується придбання необхідних для комерційного банку будівель,їхнє будівництво або оренда, оснащення меблями, організаційною й обчислювальною технікою, забезпечення іншими матеріальними ресурсами, впровадження новітніх систем банківської охорони, банківських технологій і систем зв'язку. Розвиток ринкової економіки посилює потреби комерційних банків у використанні новітніх досягнень науки і техніки, вартість яких буде неухильно зростати, особливо в умовах інфляції.
Багатофункціональне призначення власного капіталу банку робить його неоднорідним по складу. Одна частина, призначена для забезпечення оперативної діяльності комерційного банку, є найбільш постійною і виступає у формі статутного фонду, частково резервного фонду, фонду амортизації, фондів економічного стимулювання. Друга частина призначена для страхування активних і інших операцій банку від збитків. Ця частина більш рухлива і виступає у формі страхового фонду, частково резервного фонду, резервів для покриття збитків, пов'язаних із непогашенням позичок. Третя частина призначена для цілей регулювання розміру власного капіталу банку, хоча може використовуватися як для забезпечення оперативної діяльності, так і для страхових потреб. Тому розмір цієї частини власного капіталу найбільш рухливий, може залежати як від зміни стратегічних і тактичних цілей самого банку, так і вимог регулюючих органів. Зазначена частина власного капіталу виступає у формі нерозподіленого прибутку.
Власний капітал комерційного банку може також використовуватися для участі у власності акціонерних та спільних підприємств.
1.3 Класифікація власного капіталу
(i) Таблиця 1
1) Власний капітал комерційних банків, що розташовані на території України, на кінець року (млн. грн.)1
Роки 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001
Сума 0,057 2 75 441 1865 3659 5266 6131 7451 7992 9103
Власний капітал комерційного банку поділяється на основний та додатковий. Основний капітал складається з статутного, резервного фондів, фондів економічного стимулювання та інших фондів, що утворюються за рахунок прибутку. Додатковий капітал формується з неви-користаних резервів, що призначаються для страхування активних операцій комерційних банків та нерозподіленого прибутку.
У складі основного капіталу головна роль належить статутному фонду банку. Він формується з акціонерного або приватного капіталу при організації нового банку шляхом внесків засновників чи випуску і реалізації акцій. Розмір статутного фонду визначається засновниками, однак він не може бути меншим мінімального розміру, встановленого Національним банком України.
Мінімальний розмір статутного капіталу на момент реєстрації банку не може бути менше:
1) для місцевих кооперативних банків - 1 мільйона євро;
2) для комерційних банків, які здійснюють свою діяльність на території однієї області, - 3 мільйонів євро;
3) для банків, які здійснюють свою діяльність на території всієї України, - 5 мільйонів євро.
Перерахування розміру статутного капіталу у гривні здійснюється за офіційним курсом гривні до іноземних валют, встановленим Національним банком України на день укладення установчого договору.
За підсумками року на основі фінансової звітності банки зобов'язані коригувати розмір статутного капіталу на індекс девальвації чи ревальвації гривні за рахунок та в межах валових доходів або валових витрат банку відповідно до методики, встановленої Національним банком України1.
Порядок формування статутного фонду залежить від форми організації банку. Якщо комерційний банк утворюється у формі акціонерного товариства (АТ) відкритого типу, то статутний фонд формується шляхом відкритої передплати на акції, а якщо у формі АТ закритого типу - у порядку перерозподілу усіх акцій серед засновників банку згідно з розміром їх частки у статутному фонді.
При утворенні банку як товариства з обмеженою відповідальністю статутний фонд поділяється на частки, розмір яких фіксується в заснов-ницьких документах, а учасники банку несуть відповідальність за його зобов'язаннями у межах своєї частки.
Статутний фонд комерційного банку у формі АТ створюється шляхом випуску та продажу двох видів іменних акцій - звичайних та привілейованих. Власники звичайних акцій беруть участь в управлінні банку і поділяють з ним усі його доходи, збитки та ризики. Якщо комерційний банк не заробляє прибутку, власники звичайних акцій не отримують дивідендів, їм нічого не гарантується у випадку ліквідації банку. Однак збитки власників звичайних акцій не можуть бути більшими ніж первісна вартість їх інвестицій, а доход, у випадку прибуткової роботи банку, вони можуть отримувати значний, тому що розподіл залишку прибутку відбувається тільки між власниками простих (звичайних) акцій.
Власники звичайних акцій вкладають свій капітал на весь час функціонування комерційного банку. Вони, як правило, не можуть продати їх назад банку-емітенту. У виключних випадках, якщо збори акціонерів приймуть рішення про скорочення числа учасників банку, частка простих акцій може бути викуплена банком-емітентом. Звичайні акції вільно купуються та продаються на вторинному ринку цінних паперів (фондовій біржі).
Привілейовані акції дають право їх власникам на отримання фіксованого розміру дивідендів, який не залежить від отриманого банком прибутку. Власники привілейованих акцій, у випадку ліквідації комерційного банку та розподілу його майна, мають переваги у порівнянні з власниками звичайних акцій. Однак при ліквідації комерційного банку власникам привілейованих акцій повертається їх вартість після того, як будуть задоволені грошові вимоги кредиторів банку.
Власники привілейованих акцій не беруть участі в управлінні комерційним банком.
З розвитком операцій комерційних банків, а також необхідністю задоволення вимог НБУ щодо мінімального розміру статутного фонду, у комерційного банку виникає потреба в збільшенні розмірів цього фонду. Це відбувається шляхом проведення додаткової емісії акцій. Як правило, банк прагне при додаткових
Loading...

 
 

Цікаве