WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Cуверенні та субверенні кредитні рейтинги в оцінці ризиків фінансування позичальників - Реферат

Cуверенні та субверенні кредитні рейтинги в оцінці ризиків фінансування позичальників - Реферат


Реферат на тему:
Cуверенні та субверенні кредитні рейтинги в оцінці ризиків фінансування позичальників
Фінансові ризики, які супроводжують операції запозичення суб'єктів господарювання на макро- та мікрорівнях, досить проблематично піддаються статистичній формалізації з використанням кількісних оцінок. Одночасно така оцінка є необхідною для врахування ризику як одного з чинників визначення дохідності боргових інструментів. У міжнародній і, віднедавна, у вітчизняній практиці зазначена проблема вирішується з допомогою використання кредитних рейтингів.
Під кредитним рейтингом ми розуміємо оцінку ймовірності невиконання (або несвоєчасного виконання) позичальником власних зобов'язань у межах емітованих боргових цінних паперів і за кредитними угодами. Термінологічні уточнення "суверенний рейтинг" та "субсуверенний рейтинг" означають оцінку кредитоспроможності позичальника відповідно на макрорівні (держава) та мікрорівні (корпоративні та муніципальні позичальники).
Ця публікація присвячена характеристиці кредитних рейтингів як індикаторів ризику фінансування щодо суверенних і субсуверенних позичальників з аналізом практики залучення фінансових ресурсів резидентами України на зовнішніх ринках. У цьому полягає мета статті.
Слід сказати, що проблематика вивчення відповідності наявного рівня рейтингу з результатами економічного розвитку держави і суб'єктів господарювання, можливо, є одним з тих питань, де дослідницький інтерес не зменшується, а постійно підтримується необхідністю проведення моніторингу подій у відповідній сфері.
Світова практика передбачає використання кредитних рейтингів, що встановлюються спеціалізованими рейтинговими агентствами, як інформативних індикаторів безпечності боргового фінансування (позиція кредитора) одночасно зі спорідненою оцінкою кредитоспроможності позичальника (позиція дебітора). Кредитний рейтинг відіграє роль лакмусо-вого папірця при визначенні ступеня довіри до економічного контрагента-позичальника. Слід зазначити, що рейтингові оцінки є корисними, в першу чергу, обопільно для обох сторін - кредиторів та позичальників. Перші з них оцінюють ризики як екзогенне ринкове середовище, а другі підтверджують чи спростовують власну кредитоспроможність. Також користувачами рейтингових послуг є широке коло інших потенційних учасників ринку, у т. ч. і аналітично-дослідницького спрямування.
Загальнодоступна інформація щодо кредитних ризиків, надана через оприлюднення кредитного рейтингу, знижує витрати постачальників капіталу на дослідження системних та індивідуальних ринкових ризиків. Наявність кредитного рейтингу підтримує інтерес потенційних і дійсних кредиторів до емітентів та їх зобов'язань. Для позичальників загалом більш вигідний низький рейтинг, ніж його відсутність. Хоча отримання рейтингу формально не є обов'язковою умовою виходу на міжнародні боргові ринки, але, за оцінками аналітиків швейцарського Банку міжнародних порівнянь, розвиток вторинного ринку цінних паперів емітентів без їх рейтингової оцінки практично неможливий [1].
Тому фінансові ринки передбачають наявність кредитних рейтингів і рейтингових агентств як важливої складової їх сервісної інфраструктури. Найбільш авторитетними рейтинговими агентствами визнані Moody's Іnvestors Service, Standard & Poor's, Fitch IBCA. Економічна історія засвідчує, що агентство Moody's функціонує з 1900 р., коли американський економіст Дж. Муді створив перше рейтингове бюро. Агентство S&P розвивалося на базі видавництва Poor's Р.С., яке у 1916 р. почало публікувати власні кредитні оцінки. Становлення "Fitch IBCA" в сучасному вигляді відліковується з 1997 р., коли дві розрізнені до того часу компанії - американська "Fitch Investor's Service" і англійська "International Bank Credit Analysis" об'єднали свої активи й інтереси в консультативному бізнесі. Згодом, у жовтні 2000 р., відбулось поглинання агентством Fitch IBCA досить великого рейтингового агентства "Thomson Bank Watch", яке спеціалізувалося на присвоєнні кредитних рейтингів банківським установам.
У табл. 1 і 2 міститься інформація щодо градації довго- і короткотермінових рейтингів суверенних і субсуверенних позичальників і боргових фінансових інструментів за стандартами Moody's, S&P і Fitch-IBCA. Короткострокові рейтинги оцінюють надійність запозичень з терміном їх погашення до одного року, а довготермінові - понад рік.
В основі градації рейтингових оцінок покладено поєднання визначених букв, цифр і символів. Так, знаки "+", "-" та цифри "1, 2, 3" дозволяють більш точно деталізувати аспекти рейтингових оцінок (їх проміжкові тренди підвищення чи зниження). Усі зазначені агентства оприлюднюють і прогнозні передбачення (тенденції) зміни наявного рейтингу, фіксуючи рейтинговий прогноз як один з трьох таких варіантів: "позитивний", "стабільний", "негативний". Агентство S&P за необхідності доповнює рейтингову характеристику символом r, що засвідчує присутність некредитних ризиків, які впливають на платоспроможність емітента, а також символом R, який означає особливий режим фінансового стану позичальника під час визначення індивідуальних процедур погашення зобов'язань.
Таблиця 1
Довготермінові рейтингові категорії
Джерела: www.moodys.com; www.fitchibca.com; www.standardandpoors.com
Таблиця 2
Короткотермінові рейтингові категорії
Джерела: www.moodys.com; www.fitchibca.com; www.standardandpoors.com
Запозичення з рейтинговою класифікацією в перших чотирьох групах довго- і короткострокових рейтингів (ААА, АА, А, ВВВ, ВВ, A1+, F1+, A1, F1, A3, F3, B, що відображають стандарти S&P, FITCH) та Ааа, Аа, А, Ваа, Ва, Prime 1, Prime 2, Prime 3, Not Prime (стандарти "Moody's") у світовій практиці належать до інвестиційного класу - "investment-grade", а всі інші характеризуються як спекулятивні - "junк-grade". Переміщення емітента вниз по рейтинговій стратифікації одночасно свідчить про зростання ризику банкрутства і дефолту, звісно при цьому зростає і вартість запозичень. На противагу, підвищення кредитного рейтингу дозволяє більш оптимістично прогнозувати платоспроможність позичальників. За результатами оцінки, на договірній основі визначається конкретна відсоткова ставка як плата за користування кредитними ресурсами (наприклад, для країн, що розвиваються, прийнятним вважається діапазон від 6 до 11 % річних) [2].
Як задзначалось вище, кредитні рейтинги присвоюються для оцінки платоспроможності дебіторів та ризику боргових інструментів і тому логічно буде підкреслити, що основною метою рейтингування є прогноз саме надійності запозичення, а не прибутковості. Незважаючи на те, що рейтингова оцінка не містить безпосередньої вказівки на той чи інший рівень ймовірності відмови емітента від виконання свої зобов'язань, зустрічаються аналітичні дані, що такий взаємозв'язок існує. Так, за даними агентств Fitch IBCA і частково Moody's, відмови платежів за корпоративними
Loading...

 
 

Цікаве