WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансування охорони праці: сучасний стан і проблеми - Реферат

Фінансування охорони праці: сучасний стан і проблеми - Реферат


Реферат на тему:
Фінансування охорони праці: сучасний стан і проблеми
В умовах розвиненої економіки найвищим пріоритетом діяльності держави є забезпечення нормального функціонування населення держави й здоров'я людей, про що свідчить логіка економічного розвитку. Охорона праці - ключовий інститут соціальної політики сучасної держави і являє собою складну систему заходів і засобів, скерованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності. Звичай до цієї системи входять правові, соціально-економічні, організаційно-технічні, санітарно-гігієнічні та лікувально-профілактичні заходи. Генезис такого явища, як охорона праці, відбувався в 19 столітті паралельно з процесом індустріалізації в Європі. Ще в 1802 році у Великобританії Парламент видав акт про охорону здоров'я, етику поводження майстрів на ткацьких й інших фабриках. Нагляд за його виконанням спочатку здійснювався добровольцями, але у зв'язку з неефективністю, був через 30 років покладений на "особи, що займають високе положення". Було призначено перших чотирьох інспекторів, завданням яких був нагляд за тривалістю робочого часу, загальними умовами праці та проблемами дітей і підлітків, що можна вважати народженням першої інспекції праці. Аналогічні акти про охорону праці були прийняті й почали діяти до середини 19 століття в Німеччині та Франції. У 1890 році на конференції в Берліні представниками п'ятнадцяти держав були прийняті перші міжнародні норми праці й затвердили положення про нагляд за сферою охорони праці, що здійснювали спеціально підготовлені кваліфіковані фахівці, призначені урядами і не залежали ні від роботодавців, ні від працівників. Передовими підприємцями Великобританії, Франції й Німеччини були висунуті ідеї про відповідальність і необхідність державного втручання в галузь охорони праці, порушення питання про конституційний обов'язок Уряду захищати життя й здоров'я своїх працівників.
Адекватне розуміння сутті суспільних процесів на початку нашого століття робить ефективну охорону праці необхідною складовою політики економічно розвинених країн. На сьогодні поняття охорони праці наповнюється новим змістом, але в епіцентрі дискусій і донині залишається питання безпеки, здоров'я й добробуту трудящих. У широкому змісті термін "охорона праці" може містити в собі наступні поняття: безпеку й гігієну праці, загальні умови праці й виробничі відносини, питання, пов'язані з наймом на роботу й проблеми соціального забезпечення. У різних країнах діють одно- або багатофункціональні системи охорони праці. У сферу дії однофункціональної системи входять лише питання безпеки й гігієни.
Основним принципом функціонування системи охорони праці є відповідальність Уряду, що покликано вмонтувати її в систему соціально-трудової політики й практики. Другий принцип - необхідність якнайтіснішого співробітництва усіх зацікавлених партнерів: держави, роботодавців і працівників, а також ефективного співробітництва з науково-дослідними інститутами, університетами, експертами при координуючій ролі держави, стратегічною ініціативою сьогодення стає орієнтування на попередження подій, професійних захворювань, розбіжностей і конфліктів. Таким чином, необхідна концепція, метою якої було б запобігання різних технічних, психологічних, соціальних й економічних ризиків. Попередження подій і нещасних випадків на робочому місці співзвучно з середньостроковими і довгостроковими цілями сучасної соціально-економічної політики як на національному, так і на галузевому рівнях, що сприяє підвищенню конкурентоспроможності підприємств, мотивації службовців і безпеки зайнятості.
В Україні відповідно до "Закону про охорону праці" ст. 15 обов'язково на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше повинні бути служби охорони праці. Якщо на підприємстві працює від 20 до 50 осіб, то функції охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку. На підприємстві з кількістю працюючих менше як 20 осіб функцію служби охорони праці можуть виконувати сторонні фахівці, залучені на договірних засадах, які також мають відповідну підготовку.
Служба охорони праці створюється на підприємстві з метою:
- створення ефективної системи управління охороною праці;
- рішення працедавця з питань охорони праці мали фахову підтримку;
- регулярно проводилися профілактичні заходи з метою усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів, запобігання нещасним випадкам на виробництві, професійним захворюванням та іншим випадкам загрози життю або здоров'ю працівників;
- впровадженню досягнень науки і техніки, прогресивні й безпечні технології, сучасні засоби колективного та індивідуального захисту працівників;
- здійснення контролю за дотриманням працівниками вимог нормативно-правових актів з охорони праці, положень галузевої угоди, розділу "Охорони праці" колективного договору та актів з охорони праці, що діють у межах підприємства.
Водночас "Закон про охорону праці" наділяє фахівців служби охорони праці окремими правами для забезпечення безпечних умов праці на підприємстві. З цією метою такі фахівці мають право у разі виявлення порушень охорони праці:
- видавати керівникам структурних підрозділів підприємства обов'язкові для виконання приписи щодо усунення наявних недоліків, одержувати від них необхідні відомості, документацію та пояснення з питань охорони праці. Підпис працівника з охорони праці може скасувати лише працедавець;
- вимагати відсторонення від роботи осіб, які не пройшли передбаченого законодавством медичного огляду, навчання, інструктажу, перевірки знань і не мають допуску до відповідних робіт або не виконують вимог нормативно-правових актів з охорони праці;
- зупиняти роботу виробництва, дільниці, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва у разі порушень, що створюють загрозу життю або здоров'ю працюючих;
- надсилати працедавцю подання про притягнення до відповідальності працівників, які порушують вимоги щодо охорони праці.
Зазначимо, що як і в кожній галузі, так і в галузі охорони праці усі положення залишаються декларативними, якщо вони не забезпечені фінансуванням. В Україні відповідно до статті 19 Закону України "Про охорону праці" фінансування заходів з охорони праці здійснюється підприємствами, незалежно від форми власності, або фізичними особами, які використовують найману працю, за рахунок коштів, що становлять не менше 0,5 відсотка від суми реалізованої продукції.
На підприємствах, що утримуються за рахунок бюджету, витрати на охорону праці передбачаються в державних або місцевих бюджетах і становлять не менше 0,2 відсотка від фонду оплати праці.
Дискусійним є запитання, що відносити до суми реалізованої продукції, оскільки до ціни реалізованої продукції входять так званні ціноутворюючі податки: податок на додану вартість та акцизний збір на підакцизні товари як надбавка до ціни підприємства.
Згідно з пунктом 6.1.1 статті 6 Закону України"Про податок на додану вартість" податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт,
Loading...

 
 

Цікаве