WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Роль трансфертів у вирівнюванні фінансового забезпечення регіонів - Реферат

Роль трансфертів у вирівнюванні фінансового забезпечення регіонів - Реферат

надання міжбюджетних трансфертів.
Перерозподіл фінансовихресурсів реалізується через централізований розподіл коштів з державного бюджету за допомогою таких інструментів регулювання, як цільові трансферти, бюджетний процес або бюджетне регулювання.
Право на трансферти одержують тільки ті суб'єкти, у яких розрахунковий обсяг доходів не перевищує розрахункового обсягу витрат бюджету. Частка регіону (трансферт) у фонді фінансової підтримки регіонів визначається розподілом відсутніх доходів усіх регіонів на суму відсутніх засобів по всіх суб'єктах. Механізм трансферної підтримки полягає в щомісячному перерахуванні відповідної частки засобів конкретному суб'єкту із фонду фінансової підтримки. Причому трансфертні платежі доцільно надавати територіям з чітко визначеними напрямами їх витрачання, що забезпечуватиме цільове використання коштів.
Отже, у даному випадку передача коштів у вигляді трансфертів дозволяє підвищити ефективність функціонування регіонів.
Надання трансфертів з бюджету вищого рівня скорочує його фінансову спроможність, відповідно збільшуючи фінансові можливості регіонів. Для трансформаційних країн є високою частка трансфертів у доходах територіальних органів влади. Причиною цього є недостатність власних коштів для фінансування необхідних видатків. Частка видатків на надання трансфертів місцевим бюджетам з державного бюджету у 2001 році склала в Україні близько 8 % [5, С. 106]. На це впливають багато чинників, а саме:
1) рівень демократизації органів місцевого самоврядування;
2) площа території;
3) щільність, кількість населення регіону;
4) обсяг валового внутрішнього продукту на душу населення;
5) нерівномірність розподілу доходів та видатків по регіонах з державного бюджету [1, С. 32].
Важливою реформою сьогодення повинно стати застосування у вітчизняній системі місцевого оподаткування європейського досвіду із системи оподаткування, де місцеві податки і збори є основним дохідним джерелом місцевих бюджетів.
Останнім часом в Україні здійснюється поступовий перехід від старої системи формування місцевих бюджетів, що спиралася на централізоване надходження податків до державного бюджету, до нової системи, яка передбачає закріплення за органами місцевого самоврядування вибору і призначення різних видів податків і надходження всіх цих податків до місцевих бюджетів з урахуванням застосування трансфертів вирівнювання, що надаються з державного бюджету, державних і регіональних позабюджетних фондів, внутрішніх запозичень населення для фінансування видатків місцевих бюджетів.
Розглядаючи проблеми вирівнювання фінансового забезпечення регіонів, можна відмітити, що нова регіональна політика щодо цього знаходиться в гострій проблемній ситуації та певних позитивних зрушеннях. Важливим елементом фінансового вирівнювання повинно стати реальне функціонування державного бюджету та міжбюджетних відносин. Тобто потрібний перехід на нову систему формування місцевих бюджетів. Про це свідчить той факт, що в доходах місцевих бюджетів значно зросла частка трансфертів. Так, у 2002 р. частка трансфертів становила майже 35 %, тоді як у 2001 р. вони склали 23,4 %, а в 2000 р. - 18,3 %. У 2003 році трансферти складатимуть більше 8,8 млрд грн., у 2002 р. - близько 7 млрд грн., у 2001 р. - 3,9 млрд грн [1, С. 100].
Практика показує, що трансферти місцевим бюджетам ряду областей перевищують розрахункові обсяги надходжень загальнодержавних податків і зборів у державний бюджет по території області, за рахунок яких здійснюватимуть перерахування дотацій, вирівнювання. Такі області мають найнижчий середньодушовий рівень податкових надходжень порівняно із середнім показником по Україні.
Отже, загальний обсяг трансфертів з державного бюджету, що надходять до місцевих бюджетів знаходиться у прямій залежності від соціально-економічних і політичних чинників. У зв'язку з цим державі потрібно чітко визначити свою позицію у стосунках із регіональними і міжрегіональними відносинами. Це можна зробити за допомогою проектів і програм співпраці різних регіонів між собою і з центром. Центр повинен сприяти регіонам у вирішенні їх соціальних та економічних проблем шляхом підсилення стимулюючої функції системи оподаткування та через сферу тарифної політики, розподіл і перерозподіл бюджетних коштів. Але без фінансової підтримки навіть найдосконаліша стратегія соціально-економічного розвитку не може бути реалізована.
Потрібно внести корективи в розподіл і перерозподіл фінансових ресурсів. Потребує вдосконалення і регіональна податкова політика, яка повинна стимулювати розвиток вітчизняного виробництва в регіоні, сприяти покращанню інвестиційного клімату в залученні як внутрішніх, так і зовнішніх інвестицій.
Доцільно запровадити центральні, регіональні й місцеві податки, які б повністю зараховувалися до відповідних бюджетів. Такий принцип розподілу фінансових ресурсів слід було б доповнити пайовим розподілом окремих з нинішніх, так званих "регульованих доходів", на сталій основі. Це можна зробити за рахунок закріплення на законодавчому рівні, на довгостроковій основі, частки центрального, регіональних і місцевих бюджетів у таких доходах.
Механізм фінансового вирівнювання повинен забезпечити створення відносно однакових умов для проживання громадян України по всій території держави. На відміну від інших європейських країн, ми маємо значні відмінності між рівнем та якістю життя у містах та селах, різних за географією та політичною вагою регіонах, що є свідченням, по суті, відсутності державної регіональної політики. Слід у законодавчому порядку визначити рівень державних мінімальних соціальних стандартів, які забезпечуються органами місцевого самоврядування на всій території України. Відповідно до потреб забезпечення державних мінімальних соціальних стандартів, кожен орган місцевого самоврядування повинен мати знову ж таки законодавчо гарантований мінімальний бюджет і дохідну базу.
Заходи фінансового вирівнювання повинні охопити лише території, які не можуть за рахунок власної дохідної бази сформувати гарантовані мінімальні бюджети, а також території, що мають значні надлишки фінансових ресурсів, порівнюючи із середньодушовою забезпеченістю в державі.
Література:
1. Стан і проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції 15 травня 2003 року у Хмельницькому інституті бізнесу. - Хмельницький: НВП "Евріка" ТОВ, 2003. - 384 с.
2. Бутко М.П., Білокур К.О. Фінансові ресурси регіону в умовах ринкової трансформації //Фінанси України. - 1998. - № 10.
3. Вишняков С.В. Місцеві бюджети // Фінанси України. - 2001. - № 10.
4. Кравченко В.І. Місцеві фінанси України: Навч. посібник - К.: Т-во "Знання", КОО, 1999. - 487 с.
5. Слухай С. Міжбюджетні трансферти в постсоціалістичних країнах: від теорії до реалії. - К.: АРТЕК, 2002.
Loading...

 
 

Цікаве