WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Проблеми протидії легалізації „тіньових” капіталів на ринку цінних паперів України - Реферат

Проблеми протидії легалізації „тіньових” капіталів на ринку цінних паперів України - Реферат


Реферат на тему:
Проблеми протидії легалізації "тіньових" капіталів на ринку цінних паперів України
У нормально функціонуючій економіці будь-якої країни ресурси вільно переміщаються з однієї галузі в іншу та повертаються знову. Це залежить від інвестиційної привабливості даної галузі, що, у свою чергу, визначається рівнем її ризикованості, прибутковістю, а також ліквідністю, тобто можливістю без втрат повернути інвестиції в грошову форму.
Вітчизняний ринок цінних паперів (далі - РЦП) був започаткований у досить специфічних макроекономічних обставинах. Його основними рисами, на період заснування, були - розпад неринкових зв'язків в економіці країни та висока інфляція, що продовжувалася протягом кількох років.
Розвиток ефективно діючого РЦП, здатного мобілізувати та перерозподіляти інвестиційні ресурси, є найважливішим завданням регулювання національної економіки. Тому його подальший розвиток і становлення набуває першочергового значення [1, с. 53].
Одним із головних завдань, виконання яких покладено на державну податкову службу, є боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом. Зумовлюється це існуванням в Україні двох сфер економіки - офіційної (легальної) та неофіційної (тіньової). Остання становить реальну загрозу національній безпеці країни і сприяє формуванню податкових злочинів, таких як: ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів.
Зменшення масштабів ухилень від оподаткування, а відповідно - відмивання доходів можливі лише за умови усунення факторів виникнення та існування цих взаємопов'язаних явищ. Такими факторами є - недосконалість вітчизняного законодавства про податки, перебільшення значимості та впливу правового примусу з боку держави на регулювання податкових відносин, неефективність державного контролю за сферою оподаткування, нестабільний фінансовий стан суб'єктів господарювання тощо.
Експерти виділяють основні галузі та сфери господарювання, де можливі такі протиправні прояви. Така загроза, перш за все, існує у найбільш криміналізованих галузях економіки. До них належать: паливно-енергетичний, ринок електроенергії, зовнішньоекономічна сфера, фінансово-кредитна система, агропромисловий комплекс, РЦП, і, особливо, тіньова сфера економіки як така, що має універсальний характер і може проявляти себе у будь-якій галузі або сфері господарювання [2, с. 14].
В Україні державне регулювання ринків, які найбільш привабливі для злочинців з метою відмивання тіньових капіталів, здійснюється:
щодо ринку банківських послуг - Національним банком України (далі - НБУ);
щодо ринків цінних паперів і похідних цінних паперів - Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку (далі - ДКЦПФР);
щодо інших ринків фінансових послуг - Державною комісією з регулювання ринків фінансових послуг України (далі - Держфінпослуг).
На сьогодні, в Україні досить активною стала боротьба з легалізацією (відмиванням) грошових коштів, здобутих злочинним шляхом. Цей процес набрав наукового розвитку після прийняття Верховною Радою України кілька років назад ряду законодавчих актів, спрямованих на боротьбу з легалізацією грошових коштів, одержаних протиправним шляхом та контролю діяльності учасників даних ринків*.
Не є таємницею те, що не обминула дана тенденція боротьби і український РЦП.
Як стверджують експерти, РЦП є чи не найкращою сферою відмивання грошових коштів. Саме через РЦП активно відмиваються "тіньові" кошти. Підприємства, які контролюються організованими групами та злочинними організаціями, за безцінь скуповують державну власність, намагаються заволодіти контрольними пакетами акцій стратегічних підприємств, що приватизуються. З метою зниження продажної ціни об'єктів, що виставляються на аукціони, для попередження можливої конкуренції злочинні структури використовують корумповані зв'язки або усувають конкурентів шляхом насильницького примусу до відмови від участі в торгах.
У результаті створюється широка мережа кримінально-орієнтованих підприємств, які серйозно деформують вітчизняний РЦП у своїх вузько-корисливих цілях, використовуючи арсенал засобів злочинного бізнесу. Серед них: "силові методи" конкурентної боротьби, підтримання максимально-високих цін, або - навпаки знецінення майна, ухилення від оподаткування, підкуп посадових осіб органів влади та управління, грубе нехтування правами і законними інтересами споживачів. Усе це є основою для широкомасштабного використання фондового ринку України на шляху легалізації "брудних" коштів.
Злочинність, яка активно діє на РЦП України, суттєво гальмує розвиток виробництва, відволікає інвестиційні кошти, позбавляє державний бюджет досить значної частини доходів, загострюючи всі існуючі економічні проблеми.
У сучасних умовах перелік правопорушень, що скоюються на українському РЦП, сьогодні починає розширюватися за рахунок різного роду шахрайств з фінансовими ресурсами, пов'язаних із привласненням і неповерненням кредитів, що завдають значних збитків державі, і, як наслідок, підривають імідж держави в очах потенційних західних інвесторів, а також сприяють відтоку коштів у "тінь" [3, с. 52].
Не залишилася осторонь цих процесів, що активно пропагандуються в усьому світі, і ДКЦПФР. Так, до повноважень ДКЦПФР у системі протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом, належить здійснення контролю та нагляд за суб'єктами первинного фінансового моніторингу, що здійснюють діяльність на РЦП (торговці цінними паперами, фондові біржі, інститути спільного інвестування та інші професійні учасники РЦП).
ДКЦПФР надаються важливі повноваження щодо організації роботи та координації заходів у сфері фінансового моніторингу. Зокрема, ДКЦПФР виконує такі функції:
готує рекомендації та роз'яснення учасникам РЦП з цього питання;
організовує та бере участь у проведенні перевірок учасників РЦП, які підозрюються у відмиванні "брудних" коштів;
інформує Державний департамент фінансового моніторингу про виявлені порушення;
здійснює аналіз тенденцій у відмиванні "брудних" коштів на РЦП.
У зв'язку з необхідністю створення належної нормативної бази ДКЦПФР були розроблені:
рішення ДКЦПФР від 13.08.2003 року № 359 "Про затвердження Положення про здійснення фінансового моніторингу професійними учасниками ринку цінних паперів, інститутами спільного інвестування та фондовими біржами";
рішення ДКЦПФР від 13.08.2003 року № 361 "Про затвердження Правил розгляду справ про порушення вимог законодавства щодо запобігання та протидії легалізації (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом та застосування санкцій";
рішення ДКЦПФР від 10.12.2003 року № 562 "Про
Loading...

 
 

Цікаве