WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Основні теоретичні положення формування місцевих бюджетів та їх практична реалізація в умовах трансформаційної економіки - Реферат

Основні теоретичні положення формування місцевих бюджетів та їх практична реалізація в умовах трансформаційної економіки - Реферат

місцевих бюджетів, у той час у 1999 р. цей рівень складав лише 16 %, відповідно 1998 - 15 %, 1997 - 16 % (табл. 2).
Таблиця 2
Структура власних прибутків і трансфертів у доходах місцевих бюджетів (%) (7,8)
У той же час частка місцевих податків і зборів практично не збільшується. Ця тенденція свідчить швидше про зростання ролі фінансової централізації в процесі розвитку регіонів.
Недостатньо регламентованим є сам процес планування прибутків і витрат бюджетів самоврядування при підготовці зведеного бюджету. Не враховуються при плануванні показників зведеного бюджету положення Бюджетної резолюції. Так, відповідно до розрахункових показників проекту бюджету 2000 р., частина прибутків місцевих бюджетів у прибутках зведеного бюджету становила 32 %, витрат - 33 %. Водночас Бюджетною резолюцією на 2000 рік, цей показник передбачений на рівні не менше 40 % [7, 8].
Про помилки в плануванні свідчить і фактичне перевиконання запланованих бюджетних показників з таких основних джерел прибутків місцевих бюджетів, як податок із прибутку підприємств комунальної форми власності і від надходжень у цільові фонди. У результаті в 2000 році відбулося достатньо значне перевиконання надходжень у місцеві бюджети порівняно з планом - на 27,3 %. Таким чином, останнім часом місцеві бюджети "традиційно" перевиконують дохідну частину. Для багатьох розрахунків протягом бюджетного року використовуються саме планові показники, що призводять до некоректних розрахунків і знижують ефективність фінансового керування.
Проаналізуємо залежність місцевих бюджетів від загальнодержавних податків і зборів і державних цільових фондів, трансфертів, кредитів і інвестицій.
Так, у 70 містах України, розташованих у різноманітних регіонах України, що відрізняються чисельність населення, географічним розташуванням, розміщенням виробництва і ресурсів, середній розмір загальнодержавних податків у структурі прибутків міських бюджетів становить 78 %, а в багатьох містах вона перевищує 90 % [7, 8]. Це переконливо свідчить, що бюджети територіальних общин на 78-90 % залежать від надходжень загальнодержавних податків і зборів. Власні і прирівняні до них джерела надходжень (місцеві податки і збори, закріплені загальнодержавні податки і тощо) складають у середньому 10 % усіх податкових надходжень, у той час як для більшості країн Європи, що, як і Україна, підписали Хартію про місцеве самоврядування, власні прибутки становлять більше 50 % [10].
Структура прибутків також ще раз підтверджує, що на сьогодні зусилля органів місцевого самоврядування щодо збільшення податкових надходжень від місцевих податків і зборів нівелюються через малі можливості місцевих органів влади з розширення власної фінансової бази. При цьому практично не використовуються такі потенційно ефективні фінансові інструменти, як випуск облігацій, створення ефективних місцевих грошово-речових лотерей, розширення фонду муніципальної власності, спроможної приносити прибутки місцевим органам влади, пайова участь разом із регіональними бізнес-структурами в перспективних інноваційних проектах.
За рахунок місцевих бюджетів фінансується до 90 % сфери охорони здоров'я, приблизно 75 % витрат на утримання житлово-комунального господарства, 74 % витрат на утворення і 69 % на утримання культури. У частині витрат місцевих бюджетів спостерігалося зростання заборгованості по основних видах витрат, а також заборгованості заснувань, що фінансуються з місцевих бюджетів. Так, кредиторська заборгованість бюджетних заснувань, що фінансуються з місцевих бюджетів України, збільшилася на 180 млн грн і на 01.01. 2003 року вона становила 1749,9 млн. грн.
У Бюджетному кодексі одним з основних параметрів для визначення кошика прибутків є показник індексу відносної платоспроможності регіонів. На його основі в системі положень Бюджетного кодексу здійснюються всі інші розрахунки, зокрема надання міжбюджетних трансфертів, дотацій вирівнювання. Пункт 5 статті 98 Бюджетного кодексу України вказує: "Індекс відносної платоспроможності є коефіцієнтом (ИОП), що визначає рівень платоспроможності адміністративно-територіальної одиниці порівняно з аналогічним середнім показником по Україні в розрахунку на одного жителя" [5].
На основі проведеного аналізу можна стверджувати, що існуюча система міжбюджетних- відносин виконує дестимулюючий вплив на формування місцевих бюджетів. Існуюча залежність місцевих бюджетів від державного з року в рік збільшується, що підтверджується зростанням частки трансфертів з державного бюджету загальної суми місцевих бюджетів.
Але основним недоліком існуючої системи міжбюджетних відносин є законодавчо визначена можливість існування трансфертів із місцевих бюджетів у державний, для місцевих бюджетів вважається, що величина доходів перевищує величину власних витрат на здійснення повноважень місцевої влади. Такий підхід гальмує спрямування місцевих органів влади до поповнення місцевих бюджетів за власний рахунок. Оскільки частка державного бюджету шляхом трансфертів потрапляє в місцеві бюджети, вважаємо доцільним перегляд Бюджетного кодексу України з метою залишення в місцевих бюджетах частки загальнодержавних податків.
Література:
1. Бєляєв В.В. Можливі втрати місцевих бюджетів при переході до плоскої шкали оподаткування доходів громадян // Наукові праці НДФІ. - № 2. - С. 113-118.
2. Бєляєв В.В., Скрипник А.В. Основні ризики планування бюджету на регіональному рівні // Тези конференції "Бюджетно-податкова політика: теорія, практика, проблеми." - Ірпінь, 2003. - С. 71-73.
3. Береснева Л.П. Финансовые проблемы регионов // Финансы. - 1999. - № 10. - С. 11-13.
4. Бюджетний кодекс України. - К.: Атіка, 2002. - 75 с.
5. Горленко І.О., Тарангул Л.Л. Економічні райони України: Посібник. - К., 1999. -205 с.
6. Гресс А. Зачем работать, если можно сидеть на трансфертах, как на игле // Бизнес. - 2003. - № 13 (252) 31.04. - С. 32-36.
7. Державний бюджет України на 2000, 2001, 2003, 2004 рік: Проект Кабміну України: 09.2003. - 162 с.
8. Діяльність податкової служби України за 1996-2002 роки. - К., 2003. - 158 с.
9. Еремеева Л.Н. Программа развития бюджетного федерализма в Российской Федерации - шаг вперед в развитии местного самоуправления // Местная экономика. - М., 2002. - С. 13-28.
10. Європейська Хартія місцевого самоврядування від 15 жовтня 1985 року// Віче. - 1993. - № 6.
11. Кадочников П., Сидельников-Мурылев С., Трунин И. Проблемы моделирования воздействия межбюджетных трансфертов на фискальное поведение субнациональных властей // Вопросы экономики. - № 7. - 2002. - С. 103-125.
12. Конституції і конституційні акти. - К., 2001. - С. 347-397.
13. Кравченко В. Місцеві фінанси України: Навч. посібник - К.: Знання, 1999. - С. 407.
14. Крайник О. Сучасні підходи до формування місцевих бюджетів // Регіональна економіка. - № 4. - 2002. - С. 65-75.
15. Луніна І. Бюджетний кодекс України і реалії міжбюджетних відносин // Економіст. - 2000. - № 10. - С. 32-36.
16. Teresa Garcia-Milda, Solidarity and Fiscal Decentralization // 96th Annual Conference on Taxation. Рp. 152-156.
17. Carlos Gil Ganaleta, Pedro Pasqual Arzoz and Manuel Garate Regional Economic Disparties and Desentralization // Urban Studies, vol 41. - 2004. - № 1. - Рp. 71-94.
18. Osung Kwan, The Effects of Fiscal decentralization on Public Spending: the Korean Case // Public Budgeting and Finance, witer 2003. - Рp. 1-20.
Loading...

 
 

Цікаве