WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Негрошові чинники інфляційних процесів: передумови та наслідки - Реферат

Негрошові чинники інфляційних процесів: передумови та наслідки - Реферат

5, 6]
IСЦ - рівень інфляції (індекс цін споживчого ринку) / грудень до грудня попереднього року, %;
F 1 - темпи зростання ВВП до відповідного періоду попереднього року (у порівняних цінах), %;
F 1.1 - темпи зростання ВВП до відповідного періоду попереднього року (у фактичних цінах), %;
F 2 - темпи зростання інвестицій в основний капітал (капітальні вкладення) до відповідного періоду попереднього року (у порівняних цінах), %;
F 3 - рівень безробіття (на кінець періоду), %;
F 4 - темпи зростання експорту товарів та послуг до відповідного періоду попереднього року, %;
F 5 - темпи зростання імпорту товарів та послуг до відповідного періоду попереднього року, %;
F 6 - доходи зведеного бюджету (у % до ВВП);
F 7 - видатки зведеного бюджету (у % до ВВП);
F 8 - дефіцит зведеного бюджету (у % до ВВП);
F 9* - коефіцієнт обслуговування довгострокового зовнішнього боргу (витрати на обслуговування зовнішнього боргу за графіком, відносно обсягів експорту товарів та послуг), %.
Скористаємось методом кореляційного аналізу [7] та встановимо рівень зв'язків між інфляцією та факторами економічного розвитку України, розглянутими в табл.1. Побудуємо матрицю парних кореляцій між розглянутими показниками з метою встановлення існування або відсутності між ними певних зв'язків.
Таблиця 2
Матриця парних кореляцій між зазначеними вище показниками, 1991-2001рр.
Якщо проаналізувати рядок коефіцієнтів кореляції між рівнем інфляції та темпами росту експорту та імпорту товарів і послуг, бюджетних показників і коефіцієнтами обслуговування зовнішнього боргу, то перш за все необхідно зазначити, що безпосереднього кореляційного зв'язку між ними практично не існує. Але це ще не означає, що такий зв'язок, а саме опо-середкований, не існує взагалі.
Справа в тім, що деякі економічні показники, у даному випадку в першу чергу це стосується бюджетного дефіциту, безпосередньо на рівень інфляції дійсно не впливають, а лише створюють для цього сприятливі умови.
Так, для покриття бюджетного дефіциту найзручнішим засобом є грошова емісія, яка, у свою чергу, перебуваючи у досить високому прямопропорційному кореляційному зв'язку, безпосередньо впливає на рівень інфляції, особливо коли темпи росту агрегатів грошової маси перевищують реальні обсяги, яких потребує економіка країни [8].
Саме це стало передумовою в межах ЄС виділення та відокремлення банківської системи від інших економічних і фінансових інститутів та покладанню на Європейський Центральний Банк відповідальності за темпи росту цін з метою утримування їх на рівні 2 -2,5 % річних, що є основною метою його діяльності.
Тоді у контексті розглядання проблеми обмеження бюджетного дефіциту необхідно звернути увагу на темпи росту реального ВВП та на економічні фактори, які на нього впливають. Дійсно, зростання темпів росту реального ВВП (F1) сприяє зменшенню обсягів бюджетного дефіциту (F8), про що свідчить отриманий досить суттєвий коефіцієнт кореляції:
r (F1, F8)1991-2001 = - 0,7142 (р = 0,020).
Встановлена тенденція зберігається і навіть посилюється, враховуючи наступні два роки:
r (F 1, F 8)1991-2003 = - 0,9136 (р = 0,000).
Тобто, обернено пропорційний зв'язок, високий рівень тісноти зв'язку та практично нульова імовірність помилки в отриманих розрахунках підтверджують теоретичну концепцію зменшення обсягів бюджетного дефіциту за рахунок зростання темпів росту реального ВВП.
Очевидним є той факт, що цей процес у свою чергу повинен відбуватися через збільшення дохідної частини зведеного бюджету.
Але у той же час маємо зовсім несподіваний результат:
r (F 1, F 6)1991-2001 = - 0,7500 (р = 0,012).
Виходить, що протягом 1991-2001 років в Україні зростання реального ВВП (F1) супроводжувалось суттєвим зменшенням обсягів дохідної частини зведеного бюджету (F6), про що свідчить високий рівень обернено пропорційного зв'язку, тим більше за умов практично нульової імовірності помилки в отриманих розрахунках.
Наступні два роки навіть за умов покращання соціально-економічного стану в Україні (принаймні відповідно до офіційних статистичних даних) не тільки не виправили означену ситуацію, а й ще більше її поглибили:
r (F 1, F 6)1991-2003 = - 0,8808 (р = 0,000).
Не поспішатимемо з висновками і знову звинувачуватимемо у таких результатах тіньову економіку. Припустимо, що у зв'язку з гіперінфляцією 1993 року в Україні дійсно в період 1991-2001 років могла мати місце досить значна розбіжність між реальними та фактичними показниками, у даному випадку це стосується ВВП.
Тоді розглянемо зв'язок між дохідною частиною зведеного бюджету (F6) та темпами росту фактичного ВВП (F1.1):
r (F 1,1, F 6)1991-2001 = 0,0902 (р = 0,804).
Цей результат вражає ще більше. Виходить, що навіть у фактичному виразі темпи росту ВВП не сприяли зростанню дохідної частини бюджету, бо зв'язок практично взагалі відсутній. Тоді дійсно не зрозуміло, куди надходили кошти, принаймні, в межах фактичних показників.
Відповідно до отриманих даних (коефіцієнт коеляції в абсолютному виразі наб-лижується до 1) збільшення обсягів реального ВВП (F1) не супроводжувалось збільшен-ням витрат зведеного бюджету (F7):
r (F 1, F 7)1991-2001 = - 0,9225 (р = 0,000).
Не змінили ситуацію і наступні два роки:
r (F 1, F 7)1991-2003 = - 0,9256 (р = 0,000).
Розглянемо у графічному виразі, як змінювалися обсяги реального ВВП (F1), дохідна (F 6) і витратна (F 7) частини зведеного бюджету.
Як видно з графіка, починаючи з 1994 року в Україні з кожним роком все більше посилюється розбіжність між постійно зростаючими обсягами реального ВВП та обсягами дохідної та витратної частин зведеного бюджету України, що постійно зменшуються. Що ж стосується останніх двох років, то привертає увагу той факт, що темпи росту дохідної частини бюджету значно відстають від темпів росту ВВП.
У даному випадку мимоволі напрошується висновок, що така ситуація є досить вагомим доказом розширення сфери та збільшення обсягів тіньової економіки. Такий стан економіки - це поле діяльності не економістів, а представників влади та права. Будь-які теоретичні, практичні і навіть
Loading...

 
 

Цікаве