WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Напрями удосконалення інституційної інфраструктури фондового ринку - Реферат

Напрями удосконалення інституційної інфраструктури фондового ринку - Реферат

конгломератів, з визначенням основного регулятора, організація спільних процедур розробки норм і правил їхньої діяльності.
Як правило, у країнах із низьким рівнем розвитку фондового ринку використовуються більш жорсткі обмеження до суб'єктів ринку, ступінь впливу держави на процеси обігу цінних паперів є більш сильним, держава в примусовому порядку зобов'язує учасників ринку до розкриття інформації, правила та процедури діяльності суб'єктів ринку є більш формалізованими, для того щоб можна було краще контролювати їхню діяльність.
Фондовий ринок України як об'єкт регулювання має ряд особливих рис, характерних для ринків, що перебувають на початковій фазі свого розвитку, а саме:
- низька ліквідність і насиченість ринку фінансовими інструментами;
- висока концентрація структури власності (переважають великі акціонери), нерівномір-ність регіонального розподілу ресурсів, фрагментарність ринку;
- низька прозорість ринку, розвинена інсайдерська торгівля, порушення принципів справедливого ціноутворення і, як наслідок, порушення прав дрібних акціонерів, низький рівень спільного інвестування;
- значний регулятивний вплив держави та макроекономічних факторів;
- жорстка конкуренція з іншими ринками, що формуються за кошти іноземних інвесторів.
У зв'язку з цим основними напрямами удосконалення системи державного регулювання фондового ринку України можуть бути:
1. Для розв'язання проблеми розкриття інформації для інвесторів та удосконалення механізму сплати дивідендів, подолання корпоративних конфліктів необхідно прийняти закон "Про акціонерні товариства". Проект цього закону підготовлено ще у 2000 році, але акціонери, які володіють великими пакетами акцій, в ньому не зацікавлені і його прийняття постійно відкладається. Передумовою прийняття цього закону є виключення з тексту положень про закриті акціонерні товариства, акції яких за своєю суттю не є ні ринковим інструментом, ні об'єктом регулювання Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
2. У нормативних документах про регулювання діяльності акціонерних товариств необхідно передбачити регулярне надання інформації про діяльність акціонерних товариств в обсягах, що відповідають міжнародним стандартам. Для цього акціонерні товариства повинні застосовувати міжнародно визнані стандарти обліку та аудиту.
Законодавство України потребує введення спеціальних норм, що визначають поняття "інсайдер", "інсайдерська інформація", "інсайдерська торгівля", "маніпулювання цінами фондових інструментів", "нечесна торгова практика на фондовому ринку".
3. Для захисту інтересів інвесторів та стимулювання інвестицій у цінні папери домашніми господарствами необхідно забезпечити рівний підхід до оподаткування різних сегментів фінансового ринку. Зараз доходи від операцій з цінними паперами оподатковуються за найвищою ставкою порівняно з доходами від депозитів або страхових полісів.
4. Необхідно сприяти тому, щоб купівля-продаж цінних паперів відбувалася здебільшого на організованому (регульованому) ринку. Для всіх торгових систем України необхідно розробити єдині стандарти професійної діяльності, які повинні жорстко контролюватися державним органом з питань регулювання фондового ринку. В Україні функціонують 10 організаторів торгівлі цінними паперами. Якщо йти шляхом зосередження торгівлі цінними паперами на регульованому ринку, то треба дотримуватися вимог до "регульованого ринку", які містяться в Директиві 2004/39/ЄС від 21.04.2004 р. "Про ринки фінансових інструмен-тів". Відповідно до цієї Директиви, необхідною вимогою до біржі є наявність клірингово-розрахункової установи.
5. Розбудова національної депозитарної системи. Необхідно передбачити існування в Україні лише одного Центрального депозитарію цінних паперів, не підвладного впливу держави та корпоративних груп.
6. Необхідно сформувати цілісну, прозору та надійну систему реєстрації прав власності на цінні папери, ліквідувати поділ цінних паперів на "документарні" та "бездокументарні". Система обліку цінних паперів поєднує два підходи, що технологічно між собою не узгоджені: реєстри власників іменних документарних цінних паперів і облікові реєстри бездокументарних цінних паперів ведуться по-різному. Основними недоліками реєстра-торської діяльності є дублювання реєстрів, внесення в реєстри несанкціонованих змін, блокування проведення загальних зборів акціонерів. Для ліквідації цих недоліків необхідно затвердити єдині правила та технологічні процедури для реєстраторів; останні повинні бути учасниками центрального депозитарію і вести облік за єдиними стандартами, встановленими цим депозитарієм.
7. Важливе значення має також передача деяких повноважень держави саморегулівним організаціям. Основними завданнями саморегулівних організацій, які представляють інституційно-правовий рівень регулювання фондового ринку, є встановлення правил, стандартів і вимог до здійснення діяльності з ЦП, норм і правил поведінки, вимог до професійної кваліфікації фахівців - членів таких організацій - та здійснення контролю за їхнім дотриманням членами організації; сприяння здійсненню професійної діяльності членами саморегулівної організації; розробка та здійснення заходів щодо захисту прав членів саморегулівної організації.
Підвищенню рівня впливу СРО на функціонування ринків буде сприяти прийняття наступного підходу: представники одного виду професійної діяльності повинні бути об'єднані в одну СРО.
Отже, склад і структура регулюючих органів у кожній країні залежать від рівня технологічного розвитку фондового ринку, глибини процесів спеціалізації, масштабів ринку, співвідношення організацій-учасників трансакцій, їхніх економічних інтересів. Напрям інституційних змін визначається співвідношенням регулюючих інститутів і об'єктів регулювання та відмінностями між ними.
У країнах із розвиненими фондовими ринками основною метою є поступова уніфікація правил і норм діяльності учасників та впровадження єдиної системи моніторингу за їхньою діяльністю.
У країнах центральної та східної Європи головним напрямом удосконалення системи регулювання фондових ринків є їхня адаптаціядо умов ЄС, у першу чергу, це стосується уніфікації вимог до розкриття інформації про емітентів, проспектів емісії різних фінансових інструментів.
У країнах, що перебувають на стадії формування фондових ринків, до яких належить і Україна, головна мета розвитку системи регулювання полягає в удосконаленні технологічної інфраструктури ринку з метою залучення масового інвестора, розвитку нових фондових інструментів, запобігання зловживань і захисту інтересів мінотарних акціонерів.
Література:
1. International Organization of Securities Cjmmissions (IOSCO). Objectivts and Principles of Securities Regulation", September - 1998. - С. 40.
2. Норт Д.. Институты, институциональные изменения и функционирование экономики. - Москва: Фонд экономической книги "НАЧАЛА", 1997. - С. 17-19.
3. Рот А., Захаров А., Миркин Я., Бернард Р., Баренбойм П., Борн Б. Основы государствен-ного регулирования фінансового рынка: Учебное пособие для юридических и экономичес-ких вузов. - Москва: Юридический дом "Юстицинформ", 2002.= - С. 10-12.
4. Beck T. Demirguc - Kunt A., Levine R., Maksimov V. Financial Stracture and Economic Development, Ferm, Indastry, and CountryEvidence. - June 14. - 2000.Wold Bank, mimeo (www.worldbank.org).
Loading...

 
 

Цікаве