WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Діяльність організацій на фінансовому ринку - Реферат

Діяльність організацій на фінансовому ринку - Реферат

32, тобто вдвічі менше, ніж у "Кока-Коли", незважаючи на те, що "Форд" виплатив своїм акціонерам значно більш високі дивіденди (відповідно $1,24 і $0,88 у розрахунку на 1 акцію).
Ще одним підтвердженням такої неоднозначної оцінки ринком фінансової звітності підприємств є бум Internet-компаній, що спостерігався в 1999 і першій половині 2000 року. Ціни акцій цих підприємств ( щокотирувалися в NASDAQ) безупинно росли, незважаючи на те, що вони взагалі не приносили прибутку, навпаки, з кожним звітним кварталом зростали їхні збитки. Ситуація була настільки неординарна, що багато спостерігачів заговорили про виникнення деякої "нової економіки", середовищем проживання якої повинний був стати віртуальний світ "глобальної павутини", у якому, щоб діставати прибуток, зовсім необов'язково неї заробляти. Як і покладається в подібних випадках, одночасно з заздоровницями новому світу, відбувалося відспівування "старої", традиційної економіки, символом якої стала NYSE: одночасно з ростом котирувань NASDAQ відбувалося падіння цін на Нью-йоркській фондовій біржі. Однак, після ухвалення рішення про можливу демонополізацію компанії Майкрософт (на початку квітня 2000 року), ринок NASDAQ упав, а ринок NYSE, навпаки, пішов нагору. Це дало привід згадати про "тюльпаноманії", що вразила Голландію в XIX столітті.
Таким чином, успішним є менеджер, здатний не тільки створити якісний "товар" (у даному контексті - високі звітні показники), але і вигідно "продати" його на фінансовому ринку. Подорожчання активів, відбите у фінансовій звітності збільшує номінальний капітал підприємства. Реальна його вартість може бути визначена тільки ринком. Прибуток у розумінні власників це не тільки цифри, відбиті в звіті про прибутки і збитки; скоріше їх цікавить приріст ринкової вартості акцій, якими вони володіють. З позиції акціонера не вартість активів визначає величину капіталу, а навпаки, активи підприємства коштують рівно стільки, у скількох оцінюється ринком сумарна вартість всіх акцій підприємства (сума ринкової капіталізації). Вартість капіталу як би "ставиться" активам підприємства. Причому в даному випадку мова йде про правобічне "зобов'язанні", тому що права сторона балансу визначає величину його лівої сторони. У бухгалтерському обліку використовується концепція номінального капіталу, що припускає лівостороннє "зобов'язання" - величина власного капіталу визначається ефективністю використання активів підприємства, подорожчання цих активів означає прибуток, тобто приріст власного капіталу.
У житті обидві ці концепції взаємодоповнюють один одного: для того, щоб ринок оцінив реальну вартість капіталу, необхідне представлення фінансової звітності, у якій відбивається зміна його номінальної величини. Очевидно, що фінансова теорія не може зневажати жодним ні іншим підходом, у противному випадку вона стала б значно простіше для розуміння, але і значно некорисне для практичного застосування. Фінансова звітність - лише одне з джерел інформації, що надходить на ринок. Акумулюючи величезні обсяги інформації з усіляких джерел, ринок повинний досить швидко переробити її, щоб трансформувати безліч вихідних чисел і букв в одну невелику цифру - ціну акції. Здатність ринку здійснювати такі перетворення інформації називається його ефективністю.
3 Основні індикатори фінансового ринку
Фінансовий ринок не тільки переробляє величезні кількості різноманітних даних, але і є найбільшим постачальником найважливішої фінансово-економічної інформації. Безумовно, основним інформаційним "товаром" ринку є біржові котирування акцій, зведення про ціни облігацій, валютних курсах, процентних ставках. Щоденні ділові видання (газети: англійська Financial Times, американська The Wall Street Journal, російські "Відомості" і "Комерсант"; тілі- і радіопрограми; сайти Internet) регулярно доводять до користувачів цю інформацію. Цілком "переварити" такі обсяги щоденних фінансових новин одній людині неможливо, та й не потрібно. Настільки докладні зведення необхідні учасникам ринку тільки по тим інструментам і компаніям, на яких вони спеціалізуються. У той же час величезну цінність для них представляє узагальнена інформація про стан ринку в цілому, одержавши яку вони могли б швидко оцінити характер основних тенденцій, що превалюють на даний момент. Таку інформацію учасникам ринку надають різні зведені (композитні) біржові індекси, регулярно публіковані у фінансових виданнях.
Найбільш відомим у світііндексом ділової активності є Dow Jones Industrial Average, DJIA - середній індекс Доу-Джонса, що розраховується по акціях 30 промислових підприємств, що котирується на NYSE. До складу цього індексу входять акції найбільш великих американських компаній, таких як IBM, General Electric і ін., що називають "блакитними фішками" (blue chips). По своїй суті він представляє середньоарифметичну зважену цін цих акцій на момент закриття біржі. Особливості методики його розрахунку (використання спеціального "поточного середнього дільника", коректуємого в міру зміни складу індексу) роблять його безрозмірною величиною, використовуваної для відстеження динаміки ринку. Передбачається, що компанії, акції яких входять до складу індексу, досить повно представляють ринок у цілому. Тому, відслідковуючи зміни цього показника в часі, можна судити про характер розвитку усього фондового ринку. Треба сказати, динаміка індексу Доу-Джонса, особливо за останні 10 років, вражає: на початку 90-х років він уперше перевищив оцінку 3000, а до кінця цього десятиліття його величина перевалила за 12000 (свого мінімального значення в XX столітті цей показник досягало в 1932 році, він дорівнював тоді 42,11). Крім промислового DJIA розраховуються ще три його різновиди: індекс внутрішніх облігацій (Home Bonds); індекс 20 транспортних компаній (Transport); індекс 15 комунальних компаній (Utilities).
Самим всеосяжним індексом, що охоплює всі звичайні акції, що котируються на NYSE, є зведений індекс цієї біржі - NYSE Composite. Однак найбільшу цінність для фінансових аналітиків представляє третій індекс Нью-Йоркської фондової біржі - Standard and Рооr's 500 (S&P 500), до складу якого включаються акції 400 промислових, 40 фінансових, 40 комунальних і 20 транспортних компаній. По першим двох групах компаній розраховуються також індекси S&P Industrials і S&P Financials. Таким чином, індекс S&P 500 є зведеним, тому іноді він позначається як Standard and Рооr's Composite. Цей індекс охоплює 80% загальної капіталізації NYSE. Він широко використовується для розрахунку середньої прибутковості по фондовому ринку в цілому, а також при аналізі ризикованості акцій окремих компаній. Тому він часто використовується в повсякденній роботі фінансових менеджерів підприємств реального сектора.
Розглянуті вище індикатори далеко не вичерпують всієї інформаційної інфраструктури фінансового ринку. Розвиток комп'ютерних і комунікаційних технологій сприяє її швидкому росту й ускладненню. Цьому ж сприяє посилення конкуренції між найбільшими світовими організованими ринками. Виграє від цього насамперед сам ринок, більше всіх зацікавлений у тім, щоб гіпотеза про його ефективність "стала минулим".
Використана література
1. Бєлих Л.П. Основи фінансового ринку.- М.: Фінанси, ЮНИТИ, 1999, стор. 14 - 38.
2. Брейли Р., Майерс С. Принципи корпоративних фінансів. - М.: ЗАТ "Олімп - Бізнес", 1997, стор. 309 - 395.
3. Вейсвеллер Р. Арбітраж. Можливості і техніка операцій на фінансових і товарних ринках. - М.: "Церих-пел", 1995. - 208 с.
4. Вейтилингем Р. Посібник з використання фінансової інформації. - М.: Фінанси і статистика, 1999. - 400 с.
5. Як робити і зберігати гроші. (12 правил Герберта Н. Кессона). - М.: Видавництво "Історична спадщина", 1992. - 32 с.
6. Ковальов В.У Фінансовий аналіз. - М.: Фінанси і статистика, 1997, стор. 7 - 47; 379
Loading...

 
 

Цікаве