WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Методи визначення ефективності діяльності банківської системи України - Реферат

Методи визначення ефективності діяльності банківської системи України - Реферат


Реферат на тему:
Методи визначення ефективності діяльності банківської системи України
В умовах перехідної економіки України та зміни пріоритетів у дослідженнях вітчизняних науковців проблема визначення ефективності банківської системи постає у новому світлі та потребує всебічного аналізу.
На нашу думку, для визначення ефективності банківської системи недостатнім буде застосування одного або групи коефіцієнтів. Доцільним є використовувати метод, що зосереджує увагу не тільки на дослідженні системи, а й навколишнього середовища. Таким методом є системний підхід, який є науковою основою та методологічним інструментом оцінки результатів діяльності складних систем.
Логіка, термінологія та методологічна концепція системного підходу представлена досить повно. Перші згадки про системний підхід як метод наукового пізнання знаходимо в тектології О.О. Богданова (1912 р.) ще початку двадцятого століття. Загальну теорію систем, широко підтриману в наукових колах і поширену на всі найважливіші сфери сучасної науки, у 50-х роках ХХ ст. сформулював Л. фон Берталанфі [1, с.12], якого і вважають засновником системного підходу [2, с. 7; 3, с. 254].
Науковці визначають систему як ціле, що неможливо розділити на незалежні частини. Звідси випливають дві найважливіші властивості системи: кожна частина системи має якості, які втрачаються, якщо елементи відділити від системи, і кожна система має такі властивості - і суттєві, - які відсутні у її частин [4, с. 39]. Ефективність функціонування систем за системного підходу визначається взаємодією між елементами системи, а не результатами роботи окремих її частин. Зв'язок складових системи призводить до виникнення інтегральності системи, що відсутня у окремої частини системи.
Банківська система є самостійним формуванням, визначеним на законодавчому рівні, з чіткою структурою, елементами та взаємозв'язками між ними. Самостійність банківської системи як економічного формування виражається у трьох напрямах:
- відносно окремих банків як її складових елементів;
- відносно інших подібних великих систем, що функціонують в економіці [5, с. 455];
- відносно держави як надсистеми.
У системних дослідженнях важливе місце належить категорії функції, під якою зазвичай розуміють здатність об'єкта до виконання дій, спрямованих на досягнення мети. Відтак при системному підході функція трактується як місія, призначення, сенс, тобто те, заради чого існує система, а отже, функція відіграє роль системоутворювального чинника, що зумовлює появу функціональної системи як сукупності елементів, об'єднаних однією метою, що й виділяє її з навколишнього середовища. Для банківської системи такою системною функцією є фінансове посередництво.
Парадигмою системного підходу є те, що ефективність визначається рівнем реалізації системою притаманних їй економічних функцій. Отже, спробуємо спочатку з'ясувати, які функції виконує банківська система. Питання неоднозначно висвітлене в працях різних дослідників.
Російський вчений О.І. Лаврушин вважає, що банківській системі притаманні такі функції: акумулювання грошових коштів; регулювання грошового обороту; посередницька (посередництво в платежах) [6, c. 294-298]. Розглядаючи цей підхід, необхідно зауважити, що в ньому не приділяється достатньо уваги банківському кредиту. А.Н. Азріліян
значно розширює перелік функцій, які виконує банківська система. Еко-номічний словник наводить наступні функції банківської системи: прийом депозитів і надання кредитів, ведення рахунків, здійснення безготівкових платежів, виплату грошей за вкладами, купівлю та продаж цінних паперів, валюти, надання послуг [7, c. 62]. Зокрема, П. Роуз розширює попереднє визначення та виділяє 9 функцій банку: ощадна, інвестиційного планування, платежів і розрахунків, кредитна, управління грошовими потоками, андеррайтерна, брокерська, страхування, трастова [8, c. 5]. Не можна повністю погодитися із наведеними твердженнями, оскільки в них поставлені в один ряд функції та операції банківської системи.
На думку О.В. Дзюблюка, до функцій банківської системи слід віднести такі: посередництво в кредиті, посередництво в платежах, випуск кредитних грошей [9, c. 55-60]. У даному підході науковець уникає розгляду функції акумулювання грошових коштів.
На думку деяких авторів, головною функцією комерційного банку є посередництво в кредиті, яке він здійснює шляхом перерозподілу грошових коштів, тимчасово вивільнених у процесі кругообігу фондів підприємств і грошових доходів приватних осіб [10, c. 27-31].
У найбільш агрегатному вигляді, з погляду забезпечення вирішення основних цілей і завдань, покладених на банки, можна виділити такі групи функцій:
- платіжно-розрахункова;
- ощадно-капіталоутворююча;
- кредитно-інвестиційна.
В основу платіжно-розрахункової функції покладено посередництво банків при платежах і розрахунках. Виступаючи посередниками, банки беруть на себе виконання таких операцій, як прийняття грошей від клієнтів та їх виплата, зберігання готівкових коштів, зарахування коштів за переказами на відповідні банківські рахунки, здійснення безготівкових платежів за дорученням клієнтів, виконання платіжно-розрахункових операцій за банківськими платіжними картками, дорожніми чеками тощо. Ощадно-капіталоутворююча функція полягає в залученні тимчасово вивільнених ресурсів суспільства, зокрема в мобілізації грошових доходів і заощаджень, і перетворення їх у реально діючий капітал. Комерційні банки акумулюють грошові доходи та заощадження у вигляді депозитів, вкладів, перетворюючи їх у позичковий капітал. Кредитно-інвестиційна функція базу-ється на тому, що існують тимчасово вивільнені кошти, з одного боку, та потреба в позичковому капітал - з іншого. Також вільні кошти майже ніколи не співпадають із потребами у капіталі по сумах та термінах повернення. Кредитно-інвестиційна функція забезпечується банками за допомогою механізму створення кредитних засобів обігу [11, c.14-16].
Проведемо аналіз ефективності діяльності банківської системи України, використовуючи метод системного аналізу. Проведення розрахунково-касового обслуговування підприємств банками має позитивну тенденцію як у національній, так і в іноземній валюті. За роки існування банківської системи України обсяг коштів на рахунках до запитання підприємств та організацій зростав досить швидко. Якщо в 1992 році сума коштів на рахунках до запитання в національній валюті становила 15 млн грн., то на кінець 2001 року вона збільшилась у 533 рази і становила близько 8000 млн грн. [12]. Щодо рахунків у іноземній валюті, то їх почали відкривати тільки з 1995 року, але протягом шести років розмір коштів на рахунках зростав (973 млн грн. у 1995 році та 4856 млн грн. у 2001 році). Позитивна тенденція росту обсягу коштів на рахунках до запитання свідчить про збільшення кількості розрахунково-касових операцій, що проводяться банками України, та покращання якості обслуговування клієнтів свідчить про підвищення ефективностіфункціонування банківської системи.
Ступінь виконання банківською системою ощадно-капіталоутворюючої функції виявляється у здатності банківської системи залучити кошти населення та юридичних осіб на строкові рахунки. Збільшення обсягу залучених банками коштів на строкові рахунки свідчить, по-перше, про зростання довіри до банківської системи, по-друге, про стабілізацію економічної ситуації в країні, по-третє, про збільшення доходів населення та частки заощаджень у них, по-четверте, про адекватність встановлення відсоткової ставки за депозитними ресурсами. Динаміка вкладів населення в банки позитивна (рис. 1), але потрібно відзначити, що до цього часу левова частка залучених ресурсів по системі банків належить Ощадбанку.
Протягом восьми років Ощадбанк займав вагому позицію щодо залучення коштів населення, його частка становила приблизно 50 % від загального обсягу залучених ресурсів по банківській системі. Але за останні два роки ситуація істотно змінилася не на користь Ощадбанку. Станом на 01.01.2002р. кошти фізичних осіб на строкових рахунках в
Loading...

 
 

Цікаве