WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Діяльність організацій на фінансовому ринку - Реферат

Діяльність організацій на фінансовому ринку - Реферат

спільного розгляду вищезгаданих фінансових інструментів.
Залучення власного капіталу здійснюється підприємством шляхом емісії звичайних і привілейованих акцій. Строго говорячи, привілейовані акції є деякою мірою гібридним інструментом, тому що права, надані їх власникам, багато в чому аналогічні правам кредиторів: звичайно розмір виплачуваних по них дивідендів фіксується; виплата дивідендів виробляється в переважному порядку стосовно дивідендів по звичайних акціях; власники привілейованих акцій не мають права голосу на зборах акціонерів. Тому при розрахунку найважливіших фінансових показників (наприклад, ціни капіталу), привілейовані акції розглядаються окремо від звичайних. Залучення нового акціонерного капіталу відбувається на так званих первинних фондових ринках, на яких акції продаються самим підприємством (чи його представниками). Гроші від реалізації акцій формують статутний капітал підприємства. Дана процедура називається первісним розміщенням (initial public offering - IPO). Однак найбільший обсяг угод з цінними паперами виробляється на вторинному ринку, де здійснюється "спекуляція" ними.
Здавалося б для підприємств вторинний ринок не представляє ніякого інтересу, тому що він не забезпечує йому грошових припливів. Насправді наявність вторинного "спекулятивного" ринку є абсолютною необхідністю для нормального функціонування первинного ринку акцій. За законом інвестор не може повернути підприємству-емітенту куплені в нього раніше акції і зажадати назад сплачені за них гроші. Для нього єдиною можливістю позбутися від непотрібними паперів, що стали, є їхній перепродаж на вторинному ринку. Якщо такий є відсутнім чи здійснення угод на ньому утруднено (неліквідний чи низьколіквідний ринок), то інвестор просто не стане купувати відповідні акції в процесі їхній IPO. Не менш важливою функцією вторинного ринку є регулярне котирування ринкових цін на акції, що звертаються. Чи ріст зниження ринкового курсу є в остаточному підсумку найважливішою оцінкою ефективності роботи підприємства. Керівництво підприємства не може дозволити собі розкоші "забути" про цього посла первинного розміщення акцій. У противному випадку вхід даної компанії на фінансові ринки буде наглухо закритий, якщо тільки її власники вчасно не закриють вхід у саму компанію над міру "забудькуватим" менеджерам.
Довгостроковий позиковий капітал формується шляхом емісії облігацій. Ринки облігацій також поділяються на первинні і вторинні. Особливістю цих ринків є помітна присутність на них поряд з підприємствами держави, муніципальних органів, а також різних урядових агентств. Довгострокові державні облігації розглядаються як найбільш надійні, тому корпораціям приходиться підвищувати ціни на приваблюваний ними довгостроковий позиковий капітал.
Поряд з валютними облігаціями для "внутрішнього" використання, існує можливість емітувати так називані "єврооблігації" - цінні папери, номіновані в доларах, але випущені за межами США.
Для формування власного капіталу підприємства можуть використовуватися різні способи: частки підприємства формують своє майно за рахунок засобів їхніх власників; для господарчих товариств і товариств цивільним законодавством передбачені різноманітні режими внеску і повернення паїв (часткою) їхніх учасників і т.п. Проте, світова практика переконливо показує переваги акціонерної форми володіння підприємством. Особливо ці переваги очевидні у випадку великих компаній, побудованих на корпоративних принципах - з повним поділом функцій власності і керування підприємством. Акції таких корпорацій можуть здобуватися і купуватися на фондовому ринку. Організований фондовий ринок функціонує на фондових біржах, таких як Нью-Йоркська (NYSE), Лондонська, Токійська й ін. Усе велику конкуренцію традиційним формам проведення організованих торгів представляють глобальні комп'ютерні системи, що дозволяють учасникам ринку здійснювати угоди, не залишаючи своїх офісів. Типовим представником подібних систем є американська Система автоматичного котирування Національної асоціації дилерів по цінних паперах (NASDAQ). Останнім часом спостерігається значно більш швидкий ріст саме цієї системи, тому що традиційно на ній котируються акції високотехнологічних компаній, діяльність яких у даний час переживає період високої активності внаслідок широкого впровадження Internet-технологій. До кінця березня 2000 року в системі NASDAQ котирувалися акції компаній, що мають найбільш високу у світі ринкову капіталізацію (загальну ринкову вартість усіх своїх акцій) - Cisco (555,44 млрд. доларів США) і Microsoft (541,63 млрд. доларів США).
Поряд з акціями на організованих ринках можуть здійснюватися і торгівля облігаціями (на Нью-Йоркській фондовій біржі мається окреме приміщення для цих цілей), однак основний обсяг угод з борговими паперами виробляється на позабіржовому ринку. Тому, говорячи про організований фондовий ринок, звичайно його ототожнюють з ринком акцій. Поряд з організованим фондовим ринком існує "стихійна" торгівля акціями (over the counter), як правило в такий спосіб здійснюють первинне розміщення своїх акцій нові невеликі компанії. Велику допомогу таким підприємством робить наявність ринку ризикового (венчурного) капіталу, на якому інвестори прагнуть знайти найбільш перспективні об'єкти вкладення для своїх ресурсів. Однак розраховувати на значні припливи акціонерного капіталу можуть розраховувати тільки компанії, що успішно завершили IPO на одному з організованих фондових ринків і потрапили в його листинг. Сам факт котирування акцій підприємства на одній їх великих фондових бірж є дуже коштовною рекомендацією. Значною мірою це порозумівається тим, що самі біржі, а також органи державного контролю за ринками цінних паперів (у США - Комісія з ринку цінних паперів, SEC) здійснюють ретельний контроль за звітністю підприємства як на стадії розгляду його заявки, так і після включення в листинг. Наприклад, на початку 90-х років німецька корпорація Daimler-Benz затратила понад 1 млрд. долари на приведення своєї фінансової звітності і системи бухгалтерського обліку у відповідність з вимогами американських Загальноприйнятих облікових принципів (GAAP). Це булозроблено для того, щоб акції цієї компанії були допущені до торгів на Нью-Йоркській фондовій біржі. Також існують досить тверді вимоги до масштабів діяльності підприємства - для включення акцій іноземної компанії в листинг NYSE необхідно, щоб сумарний доход цієї компанії за три попередніх роки був не нижче 100 млн. доларів США, такій же сумі повинна дорівнювати вартість її матеріальних активів.
Для залучення іноземних інвестицій великі російські компанії мають у своєму розпорядженні можливість виходу на закордонні фондові ринки без допуску до лістингу на біржах. Для цього вони можуть використовувати американські (ADR) і німецькі (GDR) депозитарні розписки на вже емітовані ними акції, що звертаються на російському ринку. Акції російського емітента депонуються в російському відділенні якого-небудь великого американських (чи німецького) банку, що стає їхнім номінальним власником. У свою чергу банк випускає ADR, що є свідченням його володіння акціями російської компанії і гарантією для іноземного інвестора виплати йому дивідендів. На американській (чи німецької) біржі здійснюється торгівля не самими акціями, а випущеними банком депозитарними розписками.
Поряд з основними фінансовими інструментами (акціями й облігаціями) на фондовому ринку звертається велике число похідних і гібридних цінних паперів. Похідні (деривативи) фінансові активи випускаються як правило не з метою придбання додаткового капіталу, а для того, щоб застрахувати (хеджувати) ризик можливих утрат від володіння основними фінансовими активами. Найбільш відомими похідними інструментами є фьючерси й опціони. Фьючерси (ф'ючерсні контракти) припускають чи покупку продаж якого-небудь активу в
Loading...

 
 

Цікаве