WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Легалізації коштів через систему страхування - Реферат

Легалізації коштів через систему страхування - Реферат

страхування, коли страхується, наприклад, авіація, великі майнові комплекси вартістю в десятки мільйонів доларів, то без перестрахування українським страховикам не обійтися. З іншого боку, з перестрахуванням пов'язана безліч нелегальних схем перекачування грошей за кордон. З цією проблемою, на нашу думку, треба боротися фіскально.
Зокрема, заслуговує на увагу ініціатива поділу перестрахування на "м'яке" і "тверде" і відповідне його регулювання. "Твердим" перестрахуванням називають роботу з перестраховиками-нерезидентами, що мають рейтинг Standart&Poors, наприклад, Munich Re, Swiss re чи Allianz. У цьому випадку зловживання нереальні. "М'яку" частину ринку представляють страховики країн Балтії, Росії, Польщі та ін. Відтік коштів у них з України за звичай пов'язують з різними тіньовими схемами. За неофіційними даними, за 9 місяців минулого року в Латвію відраховано близько 55 % від загальної суми платежів з перестрахування. На другому місці - Росія (близько 16 %). І хоча серед російських перестраховиків досить компаній "з ім'ям", ні для кого не секрет, що велика їх кількість "зав'язана" на офшорах. Метою кримінального використання офшорних страхових фірм є, в основному, ухилення від сплати податків, нелегальний експорт капіталу, створення неформальних грошових фондів і відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом.
Компанія-страхувальник укладає договір зі страховою фірмою, яка у свою чергу перестраховує ризики в офшорній страховій компанії. Остання заздалегідь зареєстрована першою компанією в одній з офшорних юрисдикцій. У результаті цього кошти, що надходять у вигляді страхових премій, через посередника потрапляють на рахунок офшорної фірми. Фірма перестраховик діє на основі принципу солідарної відповідальності: страхові ризики повинні бути розподілені між страховою фірмою і фірмою в офшорній зоні. Аналогічно розподіляється і страхова премія. Частка страхової фірми-посередника, як правило, незначна, а більша частина коштів надходить в офшорну фірму.
При цьому фірма-страхувальник досягає таких цілей: по-перше, як правило, на величину страхових внесків зменшується оподатковуваний прибуток; по-друге, значна частина коштів, сплачених у формі страхових премій (за винятком незначної частки, одержаної фірмою-посередником), виявляється під контролем фірми-страхувальника і може бути використана для створення неформальних грошових фондів як для інвестицій за межами країни, так і для повернення в національну економіку у формі неоподаткованого доходу.
На сьогодні українська держава вирішила боротися з перестрахуванням як інструментом виведення грошей зі сфери оподатковування, використовуючи фіскальні методи. Ще в 2000 році висловлювалися пропозиції встановити рейтингування перестраховиків і 15 %-ний податок з операцій українських страховиків із нерейтинговими перестраховиками-нерезидентами, до яких найчастіше і належать "відмиваючі" компанії. При цьому практика роботи з провідними світовими перестраховиками залишилася б незмінною. На думку фахівців багатьох великих компаній, що працюють на нашому ринку, така міра обмежить відтік капіталу за кордон і зробить невигідним використання "фінансових схем", що створюються за допомогою перестрахування.
У той же час визначений "поріг надійності", на думку багатьох учасників ринку, надмірно завищений і означає відхід з українського ринку багатьох перестраховиків, серед яких чимало компаній з високою репутацією, а відтік капіталу за кордон не зменшиться. Ще більше ускладняться відносини з перестраховиками, які і так не дуже охоче працюють на малопотужному і малопривабливому, з погляду прибутковості, українському ринку. Крім того, введення податку може відбитися і на вартості страхових послуг тих страхових компаній, що змушені будуть платити податок. Це призведе як мінімум до 15-20 %-го росту цін на страхування.
Необхідно зауважити, що на сьогодні не обов'язково вводити дуже високий рейтинговий поріг для перестрахувиків-нерезидентів. Досить його просто встановити на рівні, визначеному фахівцями як "інвестиційний рейтинг". У цьому випадку українські компанії продовжуватимуть працювати на "безподатковій основі" як з ведучими російськими перестраховиками, так і, наприклад, з польськими компаніями. Головне на сьогодні - виявити сумнівні компанії, імовірність відмивання через які "брудних" грошей найбільша. Тому, на нашу думку, введення податку на перестрахування і рейтингування перестраховиків конче необхідно. Головне, щоб ця за своєю суттю гарна ідея не звузила ринок реального страхування.
Здійснений аналіз ролі механізму страхування і перестрахування в легалізації коштів, дозволяє сформулювати такі висновки:
1. На страховому ринку України сьогодні залишаються поширеними операції "псевдострахування" і "псевдоперестрахування". Це визначається не тільки тим, що певні страховики працюють несумлінно, а і тим, що в Україні не створені макроекономічні умови для позитивних змін у страховій сфері, відсутні надійні інвестиційні інструменти і держгарантії під інвестпроекти, що не дозволяє вигідно розміщувати кошти в межах країни. На нашу думку, велику проблему створює і недокапіталізація страхових компаній та недосконалість контролю за їх діяльністю з боку держави.
2. Залишається дуже малою частка ліквідних активів страховиків. За законом, статутний фонд можна "роздути" цінними паперами чи нерухомістю (часто переоціненою), але це не ліквідні активи, і особливо для ринку довгострокового страхування життя вони не годяться. На жаль, новий закон про страхування не підтримав ідею максимальної ліквідності капіталу страхових компаній. З огляду на реальні потреби, величина статутних фондів страховиків повинна бути не менш 2-3 млн євро.
Зміна сформованої ситуації можлива шляхом посилення процесів концентрації і централізації на вітчизняному страховому ринку. Очікується значне підвищення фінансових можливостей вітчизняних страховиків узв'язку з інтеграційними процесами, що намітилися, на страховому ринку України.
3. Для визначення "реального обличчя" страхової компанії необхідно переглянути традиції ранжирування страховиків. Сьогодні прийнято виявляти їх рейтинг за розміром зібраних за рік премій або за величиною сукупних активів на визначену дату. Однак ці методи неодноразово і небезпідставно критикувалися, тому що вони не дозволяють: а) розрізняти кептивні компанії, що орієнтуються на обслуговування окремих клієнтів, і універсальних страховиків, які активно працюють на відкритому страховому ринку;
б) виявляти компанії, які передають всі зібрані внески далі в перестрахування.
На нашу думку, повноцінно оцінити "якість" страхової компанії як споживачам страхової послуги, так і контролюючим органам можна тільки шляхом впровадження рейтингової оцінки, що визначалася б як з погляду фінансових (страховими внесками, зібраними компанією за рік по всіх класах бізнесу з прямого страхування і перестрахування; власними коштами; ліквідними активами, що відповідають страховим резервам компанії з класичних видів страхування), так і об'ємних характеристик (кількістю класів бізнесу, в яких компанією укладено значну кількість договорів; залежністю компанії від окремих клієнтів; кількістю реально діючих філій).
У протилежному випадку в Україні перестрахування, що є гарантією компенсації збитків для клієнта, широко використовуватиметься для відтоку коштів за кордон в офшорні зони.
Література:
1. Страхування: Підручник / Керівник авт. кол. і наук. ред. С.С. Осадець, д-р. екон. наук, проф. - К.: КНЕУ, 1999. - 528 с.
2. Базилевич В.Д. Страховий ринок України. Монографія. - К.: Знання, КОО, 1998. - 374 с.
3. Клапків М.С. Страхування фінансових ризиків. - Тернопіль: Екон. думка: Карт-бланш, 2002. - 570 с.
4. Шахов В.В. Страхование. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 311 с.
5. Страховое дело / Под ред. Л.И. Рейтмана. - М., 1992. - 524 с.
6. Орланюк-Малицкая Л.А. Платежеспособность страховой организации. - М.: Анкил, 1994. - 152 с.
7. Гpиценко А. Еволюція вартості // Економіка України. - 2001. - № 4. - С. 45-55.
Loading...

 
 

Цікаве