WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Кластерний підхід до реалізації транснаціональних проектів як фактор збільшення бюджетних надходжень - Реферат

Кластерний підхід до реалізації транснаціональних проектів як фактор збільшення бюджетних надходжень - Реферат

бази промислових підприємств; наукові розробки у сфері АПК; реалізація інноваційних проектів.
По-друге, це організаційне оформленняЄврорегіону "Дніпро" за участю суміжних регіонів сусідніх держав - України, Росії та Білорусі - Чернігівської, Брянської та Гомельської областей. Підписання уставних документів відбулося 29 квітня 2003 р. у Гомелі (Республіка Білорусь). Звернення губернаторів трьох областей з клопотанням про реєстрацію нового трансрегіонального об'єднання позитивно розглянуто Асоціацією Європейських прикордонних регіонів у травні 2004 р.
Проведені організаційні заходи відкривають перспективи реалізації ряду транснаціональних проектів, здатних сприяти формуванню і розвитку ряду кластерів у взаємозалежних секторах господарських комплексів прикордонних регіонів. Уже сьогодні ініційовані такі проекти, як "Розвиток "зеленого" туризму: три країни - один маршрут", "Спорудження Інтерпорту Нові Ярило вічі", "Розбудова транспортного кільця Гомель-Чернігів-Брянськ" та ін. У перспективі очікується утворення кластерів високо-технологічних виробництв у сфері точного машинобудування на основі встановлення коопераційних схем приладобудівних підприємств Гомеля (Бі-лорусь), сконцентрованих у межах Вільної економічної зони (ВЕЗ) "Гомель-Ротон" та Чернігівського підприємства космічної галузі ВАТ "ЧеЗаРа".
По-третє, вдалий збіг обставин, оскільки з утворенням Єврорегіону "Дніпро" перспективними партнерами по бізнесу стають суб'єкти міжнародної підприємницької діяльності, які складають передбачуване та прогнозоване коло ділового середовища. Це обумовлено тим, що схема виробничо-коопераційних зв'язків між нинішніми прикордонними регіонами України, Росії та Білорусі складалася протягом сторіч під впливом дії об'єктивного закону територіального поділу праці.
На сьогодні засновники Єврорегіону "Дніпро" опинилися перед вибором альтернативної моделі розвитку локальної транскордонної взаємодії:
1) конструювати довгострокову стратегію багатогранного економічного, екологічного та гуманітарного співробітництва прикордонних областей, централізовано гармонізуючи при цьому різні напрями взаємин, що передбачає формування жорсткої організаційної структури;
2) використовувати метод "голкової терапії" - тобто реалізовувати розрізнені транснаціональні проекти при виявленні сфер пересічення інтересів прикордонних областей. Очікується, що вирішення ряду спільних для суміжних територій трьох країн соціально-економічних та екологічних проблем може пожвавити господарське середовище транскордонного тери-торіального утворення в цілому. Саме ця модель зорієнтована на використання кластерного підходу у реалізації транснаціональних проектів.
Серед перерахованих вище факторів першочергове значення має своєчасне використання пільгового податкового режиму в межах ТПР. Розглядаючи позитивні перспективи, пов'язані з дією спеціального режиму інвестиційної діяльності, необхідно зауважити, що у політичних і урядових колах існує гостра критика самого факту існування ВЕЗ та ТПР. Так, за даними Мінекономіки, сума наданих пільг ВЕЗ і ТПР, які у сукупності займають 10 % території України, з 2002 р. стала перевищувати надходження від них у бюджет. Тільки за підсумками першого півріччя 2002 р. господарювання підприємств в умовах спеціальних режимів економічної діяльності позбавило державний бюджет надходжень у сумі 156,4 млн грн. Представник інституту реформ П. Вдович вважає, що хоча переважна більшість ВЕЗ та ТПР розташована в межах проблемних і депресивних територій, проте "їх створення значною мірою зумовлене не регіональними економічними апетитами та політичними можливостями. Географічне розта-шування територій з пільговим інвестиційним режимом … підтверджує тезу про те, що їх задумували насамперед як канали пільгової репатріації доходів для фінансування бізнесу в Україні" [3]. Обсяги та види пільг у межах ТПР, які є майже аналогічними пільгам на території ВЕЗ, подано в таблиціі 1.
Таблиця 1
Основні пільги, що надаються інвесторам на територіях зі спеціальним режимом інвестиційної діяльності
Проте, незважаючи на суперечливий політичний клімат, який склався навколо доцільності існування в Україні ВЕЗ і ТПР, вважаємо, що потрібно повною мірою використати законодавчо закріплений пільговий режим господарювання. При цьому важливо враховувати, що зміни податкового законодавства для суб'єктів ВЕЗ та ТПР у бік погіршення не допускаються протягом визначеного терміну (30 років) навіть у разі їх ліквідації.
Окремого дослідження потребує здатність окремих регіонів до "поглинання інвестицій". Наприклад, у Чернігівській області, на відміну від інших регіонів, потенціал спеціального режиму практично не реалізується. Так, якщо у Донецькій області станом на 2002 р. проектами передбачено 92 4747,5 тис. дол. інвестицій, причому 57,6 % з них освоєно в цьому ж році, то по Чернігівській області проектами передбачено лише 39 944,4 тис. дол. капіталовкладень, причому тільки 29,1 % від загального їх обсягу реально інвестовано. Звичайно, порівнювати потужний індустріальний район з аграрно-індустріальним не зовсім коректно, проте за територіальним об-сягом дією спеціального режиму інвестиційної діяльності у Чернігівській області охоплена значно більша площа.
Якісний аналіз проектів, реалізація яких запропонована на ТПР Чернігівської області, прояснює ситуацію. Здебільшого проектується інвестування об'єктів, функціонування яких не здатне активізувати господарське середовище прикордонних мікрорайонів у цілому. Наприклад, запропоновано декілька проектів з вирощування та первинної переробки льону-довгунцю (важливий напрям для піднесення економіки області, проте реалізується він вкрай повільно), проекти з організації виробництва насіннєвої картоплі та крохмалю, модернізація цеху з виготовлення твердих сирів, створення дільниць з переробки деревини тощо.
Запропоновані проекти набули б іншого забарвлення та економічної ваги у випадку їх транснаціоналізації. Так, у межах єдиного господарського комплексу СРСР існував замкнутий технологічний ланцюг глибинної переробки льону, який замикався на суміжних регіонах прикордоння України, Росії та Білорусі. До недавнього часу реанімація втрачених коопераційних зв'язків не була можлива через відсутність пільгового режиму перетинання кордонів факторами та результатами виробництва. У даному випадку ми свідомо залишаємо поза увагою діючу Ашгабатську Угоду країн СНД 1994 р., оскільки прямі поставки по кооперації, які здій-снюються за умовами вказаної угоди, у кінцевому підсумку мають дуже високі трансакційні витрати і під силу тільки дуже потужним проектам.
До позитивних прикладів доцільно віднести швидку реакцію ВАТ "Корюківська фабрика технічних паперів", яка успішно скористалася дією спеціального режиму і реалізує два інвестиційних проекта (загальний обсяг капіталовкладень 20,4 млн
Loading...

 
 

Цікаве