WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Кластерний підхід до реалізації транснаціональних проектів як фактор збільшення бюджетних надходжень - Реферат

Кластерний підхід до реалізації транснаціональних проектів як фактор збільшення бюджетних надходжень - Реферат


Реферат на тему:
Кластерний підхід до реалізації транснаціональних проектів як фактор збільшення бюджетних надходжень
Реформування бюджетно-податкової системи України збіглося у часі з необхідністю розробки нової моделі міжнародної взаємодії регіонів, побудованої на принципах економічного лібералізму. Розвиток національної економіки забезпечується стабільними надходженнями до державного бюджету, що передбачає скасування невиправданого перерозподілу коштів для підтримки відсталих регіонів, отже, загострюється проблема найбільш повної реалізації потенціалу окремих територій.
Сучасна наука трактує економічний процес не як стійку рівновагу, що автоматично встановлюється, а як виникнення і укріплення асиметричної залежності між різнобічними комбінаціями внутрішніх і зовнішніх факторів економічного зростання. З початку 80-х рр. минулого століття актуалізований територіальний аспект економічних досліджень, що викликано поглибленням міжнародного поділу праці, зростанням ролі транснаціональних корпорацій та переходом виробничих систем промислово розвинених країн світу до п'ятого технологічного укладу. Будь-яка країна характеризується нерівномірністю розвитку окремих регіонів. Рівень роз-витку територій визначається рядом економічних, політичних, історичних і соціально-культурних факторів. З посиленням процесів глобалізації принципово змінено підхід до визначення ролі регіональних чинників економічного зростання. Чітко виокремлюються дві невід'ємні компоненти завдань регіональної політики: мобілізація ендогенних факторів розвитку та пошуки нових шляхів використання переваг міжрегіональної і міжнародної взаємодії. Особливе значення при цьому має врахування об'єктивних чинників економічного зростання на основі виявлення передумов мікроінтеграції виробничих або виробничо-фінансових систем, здатних ініціювати процес генерації, розповсюдження і реалізації інноваційних ідей (як технологічних, так і організаційних), а також ситуативне використання переваг суб'єктивного аспекту, насамперед використання сприятливого збігу політичних подій і законодавчих перетворень.
На нашу думку, корисно звернути увагу на сучасні теорії досягнення національної, регіональної і місцевої конкурентоспроможності, що є ядром на основі впровадження кластерної моделі розвитку економічної системи. Проблеми кластеризації економічних систем розглянуто у працях численних зарубіжних і вітчизняних науковців (М. Портера, І. Левіна, Р. Нельсона, Н. Вонортаса, С. Соколенка та ін.). Проте питання формування
кластерів як форми реалізації потенціалу міжнародного співробітництва регіонів потребують конкретизації. Напрям дослідження схематично підпорядкований такій логіці: поповнення бюджетних надходжень досяга-ється результативним та ефективним функціонуванням національної економіки, що, в свою чергу, забезпечується збалансованим розвитком її вертикальної (галузевої) та горизонтальної (територіальної) складової. Отже, у площину вирішення проблеми поповнення державного бюджету повинні входити завдання активізації економічного розвитку окремих регіонів, у то-му числі - за рахунок формування кластерів.
Кластер, або сітьова виробнича група є сукупністю близьких, географічно взаємопов'язаних компаній та взаємодіючих з ними установ, які спільно функціонують у певній сфері бізнесу. Саме кластери є фундаментом інноваційної економіки. Тісні контакти взаємопов'язаних фірм у межах кластерів становлять основу для інтенсифікації інформаційних потоків і генерації інноваційних ідей.
У 1990-х рр. ситуація на світових ринках значно загострилася. Зі зростанням інформації про витоки ризиків глобальної економіки значення міжнародних кластерів значно підвищується, оскільки їх формування сприяє стабілізації ділового партнерства та дозволяє накопичувати необхідну "критичну масу" соціально-економічних та організаційно-технічних перетворень в окремих секторах господарських систем.
Загальна філософія утворення кластерів як локального, так і міжнародного масштабу може бути визначена як намагання перетворити слабкі сторони на сильні. Все більш чітко наступає усвідомлення того, що в сучасних умовах успіх окремих компаній залежить не стільки від внутрішніх факторів розвитку, скільки від вдалого використання зовнішніх. Тобто йде-ться про оптимізацію сполучення факторів місцерозташування окремих виробництв.
Науково-практичний інтерес являє собою ситуація, що нині склалася у Чернігівській області. Необхідно зазначити, що у наукових розвідках соціально-економічний стан регіону нерідко оцінюють як депресивний, тобто такий, що розраховує на отримання додаткових бюджетних надходжень. Разом з тим, згідно з європейськими критеріями регіональної стратифікації, Чернігівську область не можна віднести до депресивних територій на підставі нинішніх низьких показників соціально-економічного розвитку порівняно з іншими регіонами України. Параметри рівня розвитку регіону невигідно відрізнялися від аналогічних показників у індустріальних регіонах протягом тривалого періоду часу. Існує чимало об'єктивних чинників такого ста-новища: вузькопрофільность ключових промислових об'єктів, їх залежність від монопольних постачальників сировини та критичного імпорту, зорієнтованість на традиційні ринки збуту, превалювання аграрного сектора регіональної економіки, загострена демографічна ситуація, близькість столиці, що дозволяє численній кількості незайнятого населення вирішувати проблеми самозайнятості без провокування соціально-політичного напруження в регіоні тощо. Оцінюючи нинішній класифікаційний статус Чернігівської області, на нашу думку, її можна справедливо віднести до проблемних або "апатичних територій".
З погляду кластерного підходу до регіональних проблем, вирішення яких, в свою чергу, повинно призвести до збільшення потоків бюджетних надходжень, у Чернігівській області протягом останніх років склався сприятливий набір факторів економічного зростання.
По-перше, це надання ряду мікрорайонів Чернігівської області статусу територій пріоритетного розвитку (ТПР). У зв'язку з нерівномірністю ділової активності локальних ринків, яка характеризується чітко вираженою тенденцією затухання саме у прикордонних мікрорайонах, видано Указ Президента України "Про спеціальний режим інвестиційної діяльності на те-риторіях пріоритетного розвитку в Чернігівській області", згідно з яким з 1 січня 2000 р. у мікрорайонах, безпосередньо прилеглих до кордонів - Городнянському, Корюківському, Новгород-Сіверському, Ріпкінському, Семенівському та Щорському - строком на 30 років виголошені пільгові умови розміщення капіталів. Мета дії спеціального режиму - соціально-економічне відновлення північних районів Чернігівщини за рахунок залучення іноземних і активізації внутрішніх інвестицій. Стратегічні напрями залучення інвестицій: розробка родовищ корисних копалин; поновлення технічної
Loading...

 
 

Цікаве