WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Дослідження впливу нормативно-правового поля обігу казначейських векселів на формування бюджету України - Реферат

Дослідження впливу нормативно-правового поля обігу казначейських векселів на формування бюджету України - Реферат

який не має офіційного застосування у місці складання векселя;
6) альтернативні строки платежу.
Згідно із Законом України "Про цінні папери фондову біржу" встанов-лення строку платежу способом, не передбаченим законодавством, позбавляє документ сили векселя.
Що стосується способу платежу, то згідно з порядком застосування Інструкції № 269 погашення векселя Державного казначейства України здійснювалось Головним управлінням Державного казначейства України лише шляхом зарахування суми векселя у сплату його держателем недоїмки з обов'язкових платежів, що у повному обсязі надходили до державного бюджету. Для цього кредитор повинен був подати такі документи:
1) заяву на оплату векселя Державного казначейства України;
2) виписку з реєстру на право володіння казначейськими векселями;
3) акт прийому-передачі векселів до Головного управління Державного казначейства;
4) довідку з податкової адміністрації (інспекції), що він є платником відповідного податку;
5) довідку про підтвердження недоїмки із зазначеного податку.
Головне управління Державного казначейства на підставі вищевказа-них документів проводило оплату векселів Державного казначейства Украї-ни та надсилало повідомлення про зазначену операцію до Державної подат-кової адміністрації, а копію - Управлінню Державного казначейства України за місцем реєстрації платника податку. Вексель видавався у межах встанов-лених лімітів за відповідними кодами бюджетної класифікації головному розпоряднику бюджетних коштів, а сума, вказана в ньому, не повинна була перевищувати суми недоїмки за обов'язковими платежами кредитора або інших учасників вексельного обігу. Суми податкової заборгованості, пога-шені векселями Державного казначейства України, Державна податкова адміністрація України відображала у своїй звітності як надходження доходів до державного бюджету. Але такий порядок застосування векселів мав певні негативні наслідки.
Розглянемо порядок застосування векселів Державного казначейства України у 2000 році. Спочатку необхідно відповісти на питання: як у процесі планування Державного бюджету України 2000 року врахувати надходження до бюджету від зарахування векселів Державного казначейства України у сплату податків до Державного бюджету? Згідно з Порядком № 115, таке зарахування можна було здійснювати у будь-який момент до настання терміну платежу за векселем Державного казначейства України.
Таким чином, неможливо спрогнозувати суму, яка буде погашена в рахунок надходження обов'язкових платежів до бюджету векселями Держав-ного казначейства України. Але ж планування дохідної частини бюджету України повинно бути максимально точним у зв'язку з тим, що це впливає на подальше планування місцевих бюджетів усіх рівнів, і, крім того, - на розмір дефіциту Державного бюджету України.
Незважаючи на появу Інструкції № 269, невирішеними залишилось багато інших питань, наявність яких ставило випуск казначейських векселів під загрозу. Зокрема, Державне казначейство України наполягало на тому, щоб видача і погашення казначейських векселів здійснювалась тільки в межах одного бюджетного року. Якщо ж векселі будуть погашатися протягом року з моменту їх видачі, то Верховна Рада України, розглядаючи бюджет на рік, в якому будуть погашення, повинна передбачити та за-тверджувати надання коштів на погашення цих зобов'язань. А гарантії в тому, що парламент погодиться затвердити надання коштів, необхідних для погашення раніше випущених векселів Державного казначейства України немає, оскільки рішення про їх погашення в наступні роки буде прийматися без відома народних депутатів. Мабуть, саме тому не розглядалось питання про випуск векселів на більш довгий період. Крім того, у випуску зміни складу Верховної Ради України, невідомо, чи побажають нові депутати підтвердити зобов'язання, взяті іншими. Крім того, бюджет на наступний рік починає розроблятися ще в середині поточного року, а це означає, що зобов'язання за векселем, який видано у листопаді зі строком погашення через рік, вже не будуть враховані при складанні нового бюджету. Тобто з погашенням можуть виникати певні проблеми і вони виникали. Враховуючи названі вище факти, рішення про видачу казначейських векселів у межах одного бюджетного року повинно було приймати Міністерство фінансів України, а рішення про видачу на наступні роки - Верховна Рада України. Але, цей механізм не було розроблено. Щоправда, навіть, якщо векселі і погашались би в межах бюджетного року, то певні проблеми все ж таки б залишились.
Так, Державне казначейство України, видаючи векселі, мало твердо знати, що, наприклад, у вересні-жовтні з'являться доходи, із яких воно зможе погасити ці векселі. Враховуючи сьогоднішні реалії з бюджетними надходженнями ніякої впевненості в цьому не було. Так, наприклад, за 5 місяців 1999 р. - дохідна частина бюджету була сформована на 50 відсотків від запланованого . Крім того, якщо б було заплановано перенесення зобов'язань за казначейськими векселями на наступний рік, то могла виникнути ще одна проблема. Видача векселів - це, по суті, те ж саме фінан-сування, яке автоматично збільшує дефіцит державного бюджету та зобов'я-зання держави в цілому. Тим самим Державне казначейство України збільшує видатки, які не будуть підкріплені формуванням дохідної частини.
На думку авторів, у такому випадку має місце пряме порушення законодавства, оскільки розмір дефіциту державного бюджету - величина суворо визначена, як і суворо визначені джерела його фінансування. Крім того, розміри Державного бюджету України суворо контролюються Міжна-родним валютним фондом. А Україна вже не один раз переконувалась на практиці, чим відгукується порушення економічних показників, погоджених із цією організацією.
Ще один суттєвий момент. Випуск казначейських векселів зменшував дохідну частину бюджету, а тому кошти на погашення векселів необхідно було передбачити в Законі України "Про Державний бюджет України". У законах про бюджет на 1998, 1999, 2000 роки це не було зроблено, що створило неможливість застосування казначейських векселів. Отже, з метою врегулювання строку обігу казначейських векселів потрібно було п. 3 частини 1 "Загальні положення" Порядку № 115 доповнити і викласти в такій редакції: "Термін зарахування векселя Державного казначейства Укра-їни у сплату податків до бюджету не повинен перевищувати бюджетного року".
Необхідно зазначити, що п. 1 розділу 4 Порядку № 115 дозволяв зараховувати сплату податків і зборів до державного бюджету "у будь-який момент до настання терміну платежу за казначейським векселем". Сама постановка питання про дострокове "погашення" векселів - юридичний абсурд. Векселедержатель не може бути примушений прийняти платіж за переказним векселем до настання строку. Платник, який платить до настання строку, робить це на свій страх і ризик", - встановлює Уніфікований закон про переказні векселі і прості векселі (далі - УВЗ). Автори тексту УВЗ і не допускали, що можуть знайтисявекселедержателі, які
Loading...

 
 

Цікаве