WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Джерела формування фінансових ресурсів природоохоронної діяльності - Реферат

Джерела формування фінансових ресурсів природоохоронної діяльності - Реферат

середовище підприємств, для яких визначались такі тимчасово-узгоджені нормативи, приводив би до зменшення рівня викидів до гранично-допустимих. Відповідно така система стандартів у поєднанні з державним фінансуванням дала б певні результати. Викиди небезпечних речовин дійсно поступово зменшувались як у абсолютному вимірі, так і на одиницю валового продукту. Проте глибока економічна криза 90-х років відсунула розв'язання екологічних проблем на другий план. Уже в 1990-1991 рр. почали погіршуватись еколого-економічні показники. Незважаючи на те що у абсолютному вимірі викиди небезпечних речовин скоротились, намітилась тенденція до зростання викидів на одиницю ВНП та зменшення інвестицій у природоохоронну діяльність.
Саме за таких умов почали формуватися підходи до запровадження системи екоплатежів в Україні. Згідно з Методикою визначення тимчасовихнормативів і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища, прийнятою у 1992 році, зазначалось, що розмір нормативу плати за забруднення навколишнього природного середовища залежить від суми економічних збитків, завданих народному господарству забрудненням навколишнього природного середовища. При цьому враховувався "кризо-вий стан економіки України, платоспроможність підприємства, потреб у коштах на природоохоронні заходи" [3, С. 3]. І вже у постанові Кабінету Міністрів України від 13.01.92 № 18 передбачалось, що "виходячи з кризового стану економіки потрібно встановити, що платежі за викиди і скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів, які віднесені на витрати виробництва, за 1991 і 1992 роки стягуються у розмірі п'яти процентів їх прибутку у звітному році" [4, С. 38]. Постановою Кабінету Міністрів України "Про внесення змін до Постанови Кабінету Міністрів України за № 18 від 13.01.92" від 7 липня 1992 року № 373 п'ятипроцентна верхня межа поширювалась і на 1993 рік [5, С.175].
Поряд із цим у Порядку визначення плати і стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовища, який був затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 13.01.92 № 18 передбачалось звільнити підприємства на період до 1 січня 1996 року від платежів за викиди і скиди забруднюючих речовин, які здійснюються у межах гранично допустимих викидів та скидів.
Проведення на практиці такої політики призвело до того, що підприємства-забруднювачі чисто символічно вносили плату за негативний вплив на довкілля та фактично припинили будь-яку природоохоронну діяльність. Проблема полягала ще й у тому, що стягнення цих платежів не вирішило остаточно питання фінансування природоохоронної сфери.
При здійсненні такої політики зовсім не враховувались інфляційні процеси перехідного етапу економіки. Тому в умовах нестабільності економічного стану країни реалізація природоохоронних програм і окремих заходів ускладнювалася в основному через недостатність фінансових ресурсів, у результаті чого стало неможливо досягти поставленої мети.
Таким чином, включення питань регулювання процесів використання, відновлення, охорони різноманітних природних ресурсів у систему податкових і бюджетних відносин створює умови, з одного боку, для істотного підвищення доходів держави від господарського використання природного потенціалу, який знаходиться в її розпорядженні, а з іншого - для створення у відповідних галузях необхідного фінансового резерву за рахунок асигнувань із бюджету для реалізації заходів з відновлення природних ресурсів або, як мінімум, з підтримання обґрунтованого рівня їх експлуатації. Це можливо лише за умови, якщо природний ресурс через систему екоплатежів відповідатиме реальним ринковим цінам і своєму народногосподарському значенню.
Розглядаючи екоресурсні платежі в цілому з погляду правової бази, варто зазначити, що в умовах трансформації економіки методологія і практика внесення їх до бюджету у більшості випадків не відповідають економічним вимогам. Стійке зростання наповнюваності державного та місцевого бюджетів за рахунок екоресурсних платежів може бути лише за наявності повної законодавчої бази, її узгодженості і відповідності, яка встановлює всі необхідні елементи оподаткування з цих платежів. Питання про величину бази оподаткуванння по окремих видах природокористування виходить за межі лише податкового регулювання. Воно залежить від таких макроекономічних характеристик проблеми використання природоресурсного комплексу країни, як попит на природну сировину, в тому числі потреби імпорту та експорту, при можливості отримання його в окремих місцевостях.
Встановлення обґрунтованого розміру платежів за використання природних ресурсів і за забруднення навколишнього природного середовища є головною проблемою при оподаткуванні природокористувачів. Тому при її вирішенні в умовах трансформаційної економіки необхідні:
- зважений підхід до визначення ставок платежів, який базується на частці вилучення коштів із доходів природокористувачів у дохід держави, враховуючи темпи інфляції;
- диференціація платежів за основними нормоутворювальними факторами;
- наявність економічно обґрунтованої та соціально-орієнтованої системи податкових пільг.
Високий розмір екоресурсних платежів може гальмувати розвиток галузей, які добувають природні ресурси, та економічну активність їх підприємств, а також спричинити ухилення від сплати податків. І, навпаки, в результаті заниження ставок платежів за природокористування з погляду інтересів державного бюджету виявляється малоефективним, а фінансування заходів з охорони і відновлення природних ресурсів за рахунок цільових джерел набуватиме дефіцитного характеру.
Тому при визначенні величини податкових ставок у перехідний період необхідно відобразити, по-перше, інтереси природокористувачів, які об'єктивно прагнуть до мінімізації платежів у бюджет, а по-друге, інтереси державного та місцевого бюджетів. Зважений підхід у вирішенні такої складної проблеми передбачає знаходження балансу інтересів і забезпечення їх необхідного поєднання з реальним рівнем доходів природокористувачів, кон'юнктурою цін на видобуті природні ресурси та втрачені у результаті за-бруднення, а також з вимогою
Loading...

 
 

Цікаве