WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Детінізація фонду оплати праці та ризики формування пенсійного фонду України - Реферат

Детінізація фонду оплати праці та ризики формування пенсійного фонду України - Реферат

продукту не може перевищувати 15 % і тому низькорентабельне виробниц-тво повинно використовувати низькокваліфіковану працю (рис. 2).
Останній приклад свідчить, що у випадку низької рентабельності за діючої системи оподаткування практично не існує резервів для підвищення рівня оплати праці.
Умови детінізації фонду оплати праці. На основі зроблених розрахунків можна зробити висновок, що існуюча система оподаткування (якщо вважати соціальні платежі оподаткуван-ням фонду оплати праці) не сприяє розвитку галузей економіки, що використовують кваліфі-ковану працю. Тому значна частка об'єктів економічної діяльності частково використовує тіньові форми оплати праці. Розглянемо ці питання детальніше. Нехай - офіційна частка оплати праці, - неофіційна, тоді прибуток до оподаткування ( ):
. (16)
Рис. 2. Податкове навантаження при рентабельності виробництва 10 %
Сплачені податки на працю ( ):
. (17)
У цьому випадку вираз для прибутку до оподаткування ( - ) можна представити як:
(18)
Для дослідження впливу податкових ставок на процес тінізації фонду оплати праці знайдемо маржинальну величину доходу відносно офіційної частки оплати праці ( ):
. (19)
Умова зменшення рівня тінізації фонду оплати праці:
. (20)
Відповідно до бюджету на 2007 рік [1] ставка податку на доходи фізичних осіб , основна ставка податку на прибуток підприємств . З виразу 20 можна знайти єдину ставку соціальних платежів, яка буде сприяти детінізації фонду оплати праці:
. (21)
Звичайно, прийняття такої податкової ставки (13 %) при існуючому дефіциті пенсійного фонду не реальне. У зв'язку з цим податкову базу необхідно буде збільшити втричі. Однак це навряд чи можливо. Крім того, процес детінізації завжди є достатньо тривалим, оскільки пов'язаний із подоланням закріплених стандартів поведінки. Проте можливе інше вирішення питання детінізації фонду оплати праці. Якщо вважати за цільову функцію для підприємця прибуток до оподаткування, тобто ті кошти, які він може використати для власних потреб, то можна запропонувати податкову реформу, яка полягає у збільшенні деяких податкових ставок і зменшенні інших. При цьому податковий тиск на підприємця відносно прибутку до оподаткування повинен зменшитися.
Якщо, наприклад, збільшити ставку податку на прибуток підприємств до 30 % , при 15 % ставки оподаткування доходів фізичних осіб, то за умовою 20 єдина ставка соціальних платежів збільшиться до 21,4 %. При цьому податкове навантаження відносно прибутку до оподаткування згідно з виразами 12, 14 залежить від рівня рентабельності і частки оплати праці. Якщо розрахувати при даному податковому векторі залежність податкового навантаження від частки оплати праці, при рентабельності 30 %, то вираз 14 перетворюється:
.
Відповідний графік залежності податкового навантаження від частки оплати праці пода-но на рис. 1. У випадку рентабельності 10 % при податковому векторі величина залежності податкового навантаження відносно прибутку дорівнює:
.
Аналогічну залежність для 10 % рентабельності подано на рис. 2, а розраховані показни-ки податкового навантаження щодо прибутку до оподаткування наведено у табл. 4.
У цьому випадку 100 % податкового навантаження досягається при 21,2 % частки оплати праці, тобто і для низькорентабельних підприємств з'являється резерв підвищення рівня оплати праці (рис. 2).
Практично для усіх значень частки оплати праці податкове навантаження має менше значення, ніж при діючій системі. Крім того, потрібно підкреслити, що запропонований податковий вектор сприяє зменшенню рівня тінізації фонду оплати праці. У цьому випадку рівень податкового навантаження щодо прибутку до оподаткування суттєво зменшується. Тобто, незважаючи на збільшення ставки податку на прибуток підприємств, зменшення ставки соціальних платежів суттєво впливає на зменшення податкового навантаження відносно прибутку до оподаткування.
Таблиця 4
Податкове навантаження щодо прибутку до оподаткування залежно від рентабельності та частки оплати праці при _________*
Рентабельність, %
5 10 20 30 40 50
:
1,05 1,1 1,2 1,3 1,4 1,5
Частка оплати праці, % 5 0,509 0,386 0,324 0,303 0,293 0,287
10 0,768 0,521 0,398 0,357 0,336 0,324
15 1,026 0,657 0,472 0,410 0,379 0,361
20 1,285 0,792 0,546 0,464 0,423 0,398
25 1,544 0,928 0,620 0,517 0,466 0,435
30 1,803 1,063 0,694 0,570 0,509 0,472
35 2,062 1,199 0,768 0,624 0,552 0,509
40 2,320 1,334 0,842 0,677 0,595 0,546
45 2,579 1,470 0,915 0,731 0,638 0,583
50 2,838 1,606 0,989 0,784 0,681 0,620
*Заштриховано значення, при яких податкове навантаження перевищує прибуток (тобто немає сенсу для роботодавців).
Питання детінізації Фонду оплати праці, на перший погляд, залежить лише від інтегро-ваної ставки соціальних платежів. Однак використовуючи, як цільову, функцію прибутку до оподаткування, процес детінізації повинен враховувати також ставки оподаткування прибутку підприємств і доходів фізичних осіб. Тому будь-які зміни ставки соціальних платежів вимагають адекватної зміни ставок цих податків. У роботі доведено, що з метою детінізації ФОП ставка соціальних платежів повинна бути суттєво зменшена. Однак це не можливо за існуючого дефіциту бюджету Пенсійного фонду. Запропонований варіант зміни податкових ставок зменшить податкове навантаження щодо прибутку до оподаткування, що позитивно вплине на детінізацію ФОП. Зрештою, зменшення рівня тінізації ФОП, зменшуватиме, як наслідок, і ризики формування ПФУ.
Література:
1. Закон Украины от 19 декабря 2006 года № 489-V (Извлечение) "О Государственном бюджете Украины на 2007 год" http://www.buhgalteria.com.ua/index_a.html
2. Налоговый кодекс Российской Федерации. http://data.investfunds.ru/npf_law/204.doc
3. Бесстремянная Г. Реформа единого социального налога и теневой сектор в здравоохра-нении и образовании // Вопросы экономики. -2006. - № 6. - С. 107-119.
4. Качалин В.В. Финансовый учет и ответственность в соответствии со стандартами GAAP. - Москва: Издательство "Дело", 1998. - С. 204-210.
5. Осаковский В. Влияние реформирования ЕСН на теневую экономику: негласный сговор и конфликт интересов. - 2005. - № 5. - С. 89, 99.
6. Парнюк В.Про необхідність зміни методологічного підходу до нарахування зборів до Пенсійного та соціальних фондів // Економіка України. - 2006. - № 4. - С. 16-21.
7. Скрипник А.В., Ліхтенштейн Л.А. Ризики Пенсійного фонду в контексті пенсійної реформи // Фінанси України. - 2007. - № 2. - С. 138-153.
8. Скрипник А.В. Сучасні підходи до прийняття нової редакції Податкового кодексу // Вісник НБУ. - 2005. - № 12. - С. 20-28.
9. Скрипник А., Литвиненко С. Оптимізація податкових ставок та їх вплив на детінізацію економіки // Вісник НБУ. - 2002. - № 5. - С. 52 59.
10. Саблиста А. Тенденції збитковості промислових підприємств та чинники, що її зумовлюють // Економіка України. - 2006. - № 12. - С. 38-48.
11. Cooney J. The International Handbook of Corporate and Personal Taxes / Smith & Williamson, No. 1 Riding House Street London: W1A 3AS United Kingdom, 2003. - 1001 с.
12. Myles G.D. Public economics. Cambridge university press. - 1995. - pp. 383-407.
13. Алексєєв А. Скільки можна залишатися дешевою робочою силою?// Дзеркало тижня. - 2007. - № 4 (633). - С. 9.
Loading...

 
 

Цікаве