WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Детінізація фонду оплати праці та ризики формування пенсійного фонду України - Реферат

Детінізація фонду оплати праці та ризики формування пенсійного фонду України - Реферат


Реферат на тему:
Детінізація фонду оплати праці та ризики формування пенсійного фонду України
У даний момент питанням детінізації фонду оплати праці приділяється значна увага вітчизняних науковців. Це в першу чергу пов'язано зі значним дефіцитом бюджету Пенсійного фонду України, який виник внаслідок збільшення рівня пенсійних виплат в останні роки. Якщо порівняти розмір соціальних нарахувань в Україні з аналогічними показниками в країнах високорозвинених і таких, що розвиваються, стає очевидним, що в Україні цей показник значно вищий [11]. Крім того, високий розмір соціальних платежів в Україні негативно впливає на економічний розвиток, гальмує розвиток високотехнологічних галузей та тих, що використовують наукоємні технології. Соціальні платежі зараховуються до Пенсійного фонду України (далі - ПФУ) та інших централізованих соціальних фондів, а не до Державного бюджету України (далі - ДБУ).Тому вони не є податками. Однак події останнього часу, коли дефіцит ПФУ покривався за рахунок ДБУ, вказують на формальний характер таких розходжень [7]. З погляду платника страхових внесків, не має суттєвої відмінності, куди він сплачує: до ПФУ чи ДБУ. Суттєвим для нього є швидше розмір сукупної або інтегрованої ставки усіх соціальних платежів. Крім того, відокремлення ПФУ приводить до значного розходження в оцінках державного навантаження. За оцінками світових експертів, це навантаження значно перевищує оцінки вітчизняних науковців (останні не включають ПФУ до державних витрат). Тому логічно буде використовувати досвід Росії, де вже декілька років застосовують Єдиний Соціальний Податок (далі - ЄСП) та робляться спроби до його зниження [3]. До застосування ЄСП у Росії мала місце система соціальних платежів аналогічна українській. Починаючи з 2002 року, планувався поступовий перехід від розподільчої системи до розподільчо-накопичувальної. Розмір ставки ЄСП становить сьогодні 26 % від фонду оплати праці (далі - ФОП), з яких 20 % направляється до Пенсійного фонду Росії (далі - ПФР). Ці внески до ПФР для осіб, молодших 1967 року народження, складаються з трьох частин: базова - 6 %, страхова - 8 %, накопичувальна - 6 %.
Питання щодо впливу зниження ставки ЄСП на рівень детінізації ФОП розглядалося у ряді робіт. Так, аналіз, проведений В. Ісаковським, ігровими методами вирішення конфліктної ситуації свідчить на користь перенесення навантаження на фізичних осіб (з роботодавця на робітника) [5]. Однак, на нашу думку, цільова функція роботодавця (мінімізація витрат на фонд оплати праці), яка розглядається цим автором, не відображає реалій. Кожен підприємець швидше максимізує прибуток до оподаткування, а це включає, в тому числі як витрати, і сплату податку на прибуток підприємств. Крім того, підхід автора в ігровій моделі не враховує, що, як правило, менша частина заробітної плати є легальною, а решта - тіньовою. За даними Росстату [2], у 2003 році обсяг прихованої оплати праці в Росії перевищив 2 трлн руб, що складає приблизно 74 млрд доларів США або 37 % загального обсягу оплати праці в країні і майже 16,3 % ВВП. Відповідно до діючих у той період ставок ЄСП, щорічно до держбюджету та соціальних фондів не донадходило більше 500-600 млрд руб або 18-22 млрд доларів США.
В Україні існують відмінні пропозиції щодо зменшення рівня тінізації ФОП. Так, В. Парнюк вважає, що як базу для соціальних платежів доцільно використати не ФОП, а валовий дохід. Цю думку він обґрунтовує тим, що в умовах корумпованої української економіки саме величина задекларованого валового доходу підприємства є найбільш наближеною до фактичної на відміну від прибутку підприємства, який штучно зменшується за рахунок численних методів ухилення від сплати податків. На основі застосованої статистичної інформації про бюджет ПФУ та інтегровану величину обсягів виробництва, В. Парнюк отримав оцінку ставки платежів до соціальних фондів у розмірі 2,3 %. Тому він пропонує перехід від нарахування соціальних платежів на базі ФОП до їхнього нарахування на базі валового доходу[6]. На нашу думку, такий підхід є надзвичайно ризикованим, оскільки він порушує існуючу рівновагу між державним і недержавним секторами економіки і може призвести до наслідків, протилежних очікуваним. Спробу розрахувати податкове навантаження на ФОП було зроблено в роботі Скрипника А., Литвиненка С. [9]. Однак цими авторами не було враховано наявність сумісної податкової бази для основних податків, які сплачує підприємець. Крім того, в той час діяла прогресивна шкала оподатку-вання доходів громадян. Тому метою даної роботи є аналіз чинної системи оподаткування, в частині оподаткування прибутку підприємств. Поряд з цим буде проводитися оцінка рівня податкового навантаження та розробка пропозицій щодо запровадження законодавчих змін, що сприятимуть зменшенню рівня податкового навантаження, рівня тінізації ФОП, ризиків формування Пенсійного фонду України.
Теоретичною підставою для нашого подальшого аналізу стала запропонована А. Харбер-гером двосекторна модель економіки (з різним співвідношенням праці і капіталу), за умови сталої пропозиції праці і капіталу [12]. Цей автор розраховує параметри рівноваги за відсутності оподаткування та під час введення незначного рівня оподаткування праці, капіталу і споживання. У результаті аналізу отриманих результатів автор приходить до висновку, що капітал несе практично повне навантаження податкових витрат. Крім того, якщо розглядати можливість отримання за допомогою різних податків різного впливу на економічну діяльність, то відбувається дія податку на споживання еквівалентна оподаткуван-ня праці і капіталу. Ці положення будуть використані в подальшому при побудові та аналізі моделей податкового навантаження.
Оцінка податкового навантаження діючої системи оподаткування. Згідно з існуючим законодавством, соціальні платежі зменшують базу нарахування податку на прибуток підприємств. За наявного рівня оплати праці можна вважати, що податок на доходи фізичних осіб (з оплати праці) сплачує також юридична особа (роботодавець). Тому, розглядаючи питання детінізації фонду оплати праці, крім інтегрованої ставки соціальних платежів, повинні враховуватися ставка податку на доходи з фізичних осіб та ставка податку на прибу-ток з підприємств. Нами пропонується підхід, заснований на модифікації діючої системи оподаткування та нарахування соціальних платежів, який повинен призвести до зменшення податкового навантаження на юридичних осіб.
Розглянемо модель виробництва (виробнича функція Кобба - Дугласа) з урахуванням трьох видів податків (1). Податку на прибуток підприємств, ставка - ; соціальних платежів - , оподаткування доходів фізичних осіб - :
, (1)
де - обсяг виробництва;
А - розмірний коефіцієнт;
K- вартість основних фондів;
L - обсяг праці;
- показники еластичності відносно капіталу та праці.
У подальшому нами буде використовуватися податковий вектор , координатами якого є ставки відповідних податків.
Що стосується інших податків,що сплачуються підприємством, то внаслідок несуттєвої ваги у зведеному бюджеті України, їхній внесок у податкове навантаження нами не враховується. Хоча в окремих випадках їхній вплив може бути суттєвим.
При розрахунках величини податкового навантаження нами будуть враховані як податкова амортизація (тобто частка вартості основних засобів, яка зменшує базу оподаткування податку на прибуток підприємств), так і реальні витрати на
Loading...

 
 

Цікаве