WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Діяльність комерційних банків на міжбанківському ринку конверсійних операцій - Реферат

Діяльність комерційних банків на міжбанківському ринку конверсійних операцій - Реферат

опціоном "пут". Друга полягає в існуванні короткої позиції за активом та довгої за опціоном "колл", які повинні бути еквівалентними довгому опціону "пут". Наступна стратегія передбачає існування довгої позиції за активом і опціоном "пут", що повинні відповідати довгій позиції опціону "колл" і остання стратегія передбачає існування короткої позиції за активом і за опціоном "пут", еквівалентної короткому опціону "колл". Для ефективного управління ризиками по валютних опціонах необхідно знати особливості валютного ринку, оскільки валютний курс може бути вільно плаваючим або підлягати діям офіційних і неофіційних контрольних і регулятивних механізмів. Не дивлячись на "вільне плавання" курсів, офіційна влада рідко дозволяє національній валюті обертатися лише під впливом ринкових сил. Використовуються різні методи впливу на курс національної валюти. Це спричиняє значний ризик при торгівлі валютними опціонами, оскільки директивні заходи можуть спричинити різкі зміни курсу чи сприяти встановленню курсу валюти, відмінного від ринкового. Сучасний розвиток валютного ринку пов'язаний як з удосконаленням вже існуючих фінансових інструментів, так і з виникненням нових. В активно працюючих дилінгових постійно мають місце операції "своп". І не тільки через те, що звичайні строкові операції можуть бути покриті лише тоді, коли з них передбачаються збитки, але ще й тому, що клієнти і банки-кореспонденти пропонують угоди навідносно невеликі суми. Дуже часто кількість таких операцій невелика порівняно із загальним обсягом операцій на світовому ринку. За винятком невеликих сум у неосновних і рідкісних валютах, маленькі замовлення не можуть бути розміщені на міжбанківському ринку, оскільки їх розміщення є дуже дорогим. Видатки за угодами, скажімо на суму у десятки мільйонів доларів США, не набагато вищі, ніж на декілька тисяч. Найбільш зручним способом при виконанні доручень клієнтів банку було б накопичити значну суму до розрахунку на будь-який визначений день, але це надзвичайно важко, майже неможливо. Єдине, що для банку може бути прийнятним, це покрити ризик по операціях з різними строками, виходячи з розрахунку середньої дати, і таке можливо, якщо банк скористається позиціями, створеними іншими клієнтами чи операціями з кореспондентами. При цьому необхідно враховувати, що збільшення або зменшення тривалості різних періодів може спричинити тиск процентних ставок як зі сторони окремих валютних ринків, так і процентні ставки світового ринку. Можливість здійснення свопів обумовлена недосконалістю організації ринків, у результаті чого в учасників ринку виникають порівняльні переваги, що відкривають шлях до використання арбітражних операцій. Недосконалість ринку потрібно розглядати у широкому контексті. Вона може бути як результатом недосконалості внутрішньої структури ринку, так і наслідком адміністративно-регулюючих засобів, відмінностей у валютному контролі, обліковій політиці, оцінці валютного ризику, кредитного, процентного, у податковому режимі, трансакційних витратах. Із загальнотеоретичного погляду, свопи призводять до інтеграції різноманітних ринків у межах як національної, так і світової економіки. На існуванні різниці в цінах на різних секторах фінансового ринку виникли й арбітражні операції. Їх можна визначити як вибір оптимального з декількох існуючих варіантів при купівлі, продажі чи платежах, зокрема в іноземній валюті. Діяльність спеціалістів арбітражних операцій спрямована на отримання прибутку, проте вона має й інше значення. Вона полягає в тому, що арбітражер за рахунок порушення рівноваги валютних курсів на різних ринках, отримуючи прибуток, сприяє встановленню нових рівнів цін і їх вирівнюванню. Не дивлячись на відносну молодість та динамічність розвитку, ринок валютних деривативів є важливим сегментом ринкової економіки і тому постійно дає підґрунтя для теоретичних та практичних досліджень. У сфері діяльності на світовому валютному ринку і використання нових фінансових інструментів Україна відстає від розвинених країн. Вітчизняна наука не готова дати вичерпні відповіді на численні питання про місце та функції похідних інструментів в економіці України, шляхи інтеграції національного валютного ринку у світовий валютний ринок. Головна причина такої ситуації у тому, що сьогодні, коли Україна лише формує свій валютний ринок, проблема здійснення та вдосконалення операцій з похідними інструментами є проблемою новою і мало дослідженою в економічній літературі.
Головним аргументом на користь включення похідних інструментів у сферу дослідження є їх функції: мінімізація валютного ризику, процентних ставок, важлива також спекулятивна функція, оскільки деривативи надають необхідні потенційні можливості для надприбуткових операцій як високодохідні активи [6].
Активній роботі ринку валютних деривативів в Україні перешкоджає відсутність обґрунтованої законодавчої бази, яка б відповідала реальній економічній ситуації в країні та загальноприйнятим у світовій практиці поняттям та регулятивним механізмам. До цього часу не вирішено питання бухгалтерського обліку операцій з валютними деривативами.
У розвинених країнах ринки валютних деривативів за обсягами операцій перевищують усі інші сегменти фінансового ринку [7]. Україна ж активно зберігає всі діючі обмеження на валютному ринку. Звичайно, що сформувати ринок валютних деривативів складно навіть через те, що в Україні відсутній нормальний спотовий ринок. Цілком зрозуміла і позиція Національного банку, який заборонив операції з валютними деривативами, передбачаючи загрозу їх впливу на зниження курсу гривні.
Значного імпульсу розвитку строкового ринку в Україні могла б надати співпраця НБУ, Державної комісії із цінних паперів та фондового ринку, податкових органів, фахівців бірж у розробці моделей функціонування валютного ринку в цілому, його структури і взаємодії складових, можливих форм і засобів регулювання.
Література:
1. Бюлетень Національного банку України. - 2002. - № 7. - С. 44.
2. Буренин А.Н. Рынки производных финансовых инструментов. - М.: ИНФРА-М., 1996. - С. 322.
3. Там саме.
4. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок. - М.: ФБК-ПРЕСС, 2000. - С. 386.
5. Береславская Е.И. Основные тенденции развития валютного рынка в 2000 г. // Финансовые рынки. - 2001. - № 1.
6. Михайлов Д.М. Мировой финансовый рынок. - М.: ФБК-ПРЕСС, 2000. - С. 93.
7. Береславская Е.И. Основные тенденции развития валютного рынка в 2000 г. // Финансовые рынки. - 2000. - № 1. - С. 55.
Loading...

 
 

Цікаве