WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Грошово-кредитна політика – теоретичні засади та практичні аспекти її функціонування в Україні - Реферат

Грошово-кредитна політика – теоретичні засади та практичні аспекти її функціонування в Україні - Реферат

М1 (або М2 чи М3) та певних змін у рівнях процентних ставок.
Ці показники прямо пов'язані з досягненням стратегічного завдання. Для досягнення зазначених проміжних завдань, розробляються проміжні нижчого порядку: зміни монетарної бази, обсягів резервів, процентних ставок щодо певних цінних паперів тощо.
Проміжні завдання також пов'язані із протиріччями (наприклад, ста-білізація пропозиції грошей та стабілізація процентних ставок).
При виборі тактичних завдань важливо обирати такі, яким притаманні можливості виміру досягнутих результатів; здійснення оперативного контролю в процесі реалізації; оперативного впливу на відповідні економічні процеси.
Головною ж рисою обраних тактичних завдань є їх безпосередній зв'язок із накресленими стратегічними цілями. Згідно з діючою в США практикою, Федеральна резервна система двічі на рік подає на розгляд уряду свої плани щодо грошово-кредитної політики та аналіз результатів їх впровадження за минулий період. Але регулювання фінансової системи повинно здійснюватись державою в розумних межах. Неприємності виникають тоді, коли деякі державні органи перевищують свої повно-важення, тобто втручаються регулюючими засобами не в свою сферу.
Так було, коли український парламент на початку 1995 р. прийняв по-станову про використання 150 млн. доларів на сільське господарство з цільового реабілітаційного кредиту Світового банку, парламент зобов'язав НБУ та комерційні банки " відкрити кредитну лінію для сільгоспвиробників для покриття сезонного розриву у витратах на виробництво та надходженнях виручки від реалізації продукції, робіт та послуг під гарантію продукції майбутнього урожаю…" з погашенням рівними частинами протягом 5 років з оплатою за їх використання 10 % річних разом з маржею. У той час діюча ставка НБУ становила 252 % річних, а на кредитному аукціоні пропонувалися кредитні ресурси лише на місячний термін.
Така сітуція означала просто узаконене пограбування комерційних банків, основу кредитних портфелів у яких складають депозитні внески фізичних та юридичних осіб. Вся банківська система України в цей період часу перебувала у дуже скрутному становищі.
Враховуючи механізм впливу на пропозицію грошей, засоби впливу та обравши мету цього впливу, що включає комплекс взаємопов'язаних між собою стратегічних та тактичних цілей, уряд країни виробляє свою грошово-кредитну політику залежно від економічної та політичної ситуації. При виборі грошово-кредитної політики існують декілька принципових підходів, пов'язаних насамперед із суперечливими поглядами економістів на цю проблему. У макроекономіці, як і в кожній науці, існують різні теорії.
Найбільш фундаментальні з них - класична теорія (монетаризм) та Кейнсіанська теорія (кейнсіанство), що мають різні погляди на ряд основоположних економічних понять. Сучасна економічна думка визнає справедливість застосування обох підходів залежно від того, який розглядається. Для нас в даному випадку важливим є те, що у виробленні грошово-кредитної політики існують різні підходи.
Монетарний контроль - означає контроль за величиною грошової маси в обігу. Він здійснюється різними методами: зміна рівня резервних вимог, обсягів рефінансування комерційних банків з боку Центрального банку, операцій на відкритому ринку тощо. На думку "монетаристів", монетарний контроль необхідний для того, щоб знизити інфляцію, яка стримує економічне зростання. Коливання обсягів грошової маси монета-ристи вважають причиною нестабільності, а тому підтримка стабільних темпів зростання пропозиції грошей дає можливість стабілізації макроеко-номічних показників.
Прихильники Кейнсіанської теорії вважають за необхідне при виборі грошово-кредитної політики орієнтуватися на забезпечення заданих темпів зростання сукупного національного продукту. При його зростанні, якщо це очікується, необхідно стримати зростання сукупного попиту шляхом зниження темпів зростання грошової маси, і навпаки в протилежному випадку.
Антициклічна монетарна політика - варіація кількості грошей в економіці: збільшує її (або підвищує темпи її зростання, що більш реально) під час спаду виробництва, стимулюючи витрати, і зменшує (або підвищує темпом, нижчим за звичайний) під час підйому, стримуючи витрати.
Прихильники Кейнсіанської теорії вважають також, що в умовах безробіття можна інвестувати промисловість з випуску продукції шляхом державної фіскальної політики, тобто шляхом зміни державних видатків та податкової системи, знижуючи при цьому безробіття і не підвищуючи рівень інфляції.
Політика контролю валютного обмінного курсу дає можливість досягти економічної мети шляхом проведення маніпуляції з величиною обмінного курсу, а отже, і експозитно-імпортні операції держави.
Існують також підходи щодо вибору кредитно-грошової політики, що базуються не на номінальних, а на реальних економічних показниках (наприклад, реальний сукупний національний продукт, природний рівень безробіття тощо).
Нині у вітчизняних економічних джерелах грошово-кредитна політика ототожнюється з монетарною Національного банку України. Основною метою такої політики є стабілізація національної промислової одиниці та грошового ринку за рахунок контролю й управління емісією грошей та банківською системою. Але реалізувати це завдання в умовах перехідної економіки монетарна політика може тільки в сукупності з фіскальною, причому і фіскальна, і грошово-кредитна політика повинні становити єдиний механізм досягнення конкретної мети на відповідномуетапі.
Для економіки України актуальними є проблеми, пов'язані з:
- трансформацією економіки;
- структурною перебудовою та створеною конкурентоспроможністю виробника;
- подолання дефіциту державного бюджету і тенденції у зростанні державного боргу;
- створення сприятливого капіталу;
- стимулювання розвитку підприємництва (малого і середнього бізнесу) та інвестиційних процесів у країні.
Реалізація цих проблем допоможе конкретизувати тактичні завдання грошово-кредитної політики, зробити їх зрозумілішими й спрямованішими, створить умови для досягнення стратегічної мети фінансових перетворень і макроекономічної стабілізації в цілому.
Вивчення моделей використання грошово-кредитної політики у країнах із ринковою економікою і той досвід, що його має наша країна, дають змогу зробити висновок про необхідність особливого підходу у використанні інструментарію та моделей грошово-кредитної політики, врахування суб'єктивних факторів впливу, незавершеність процесу трансформації, потребу в структурній перебудові, нерозвиненість ринкової інфраструктури та відсутність відповідної законодавчої бази. Така позиція об'єктивно викли-кає обов'язкове використання в умовах перехідної економіки поряд з інструментами грошово-кредитної політики фіскальних важелів та адміністративних методів управління, адекватних процесу становлення ринкової системи управління.
Наявність різноманітних варіантів у виборі кредитно-грошової полі-тики залишає останнє слово за урядом країни, який вибором та проведенням кредитно-грошової політики може виправдати чи витратити кредит довіри свого народу.
Для країн з перехідною економікою важливим чинником, що впливає на грошово-кредитну політику країни, її місце у світовому співтоваристві є зовнішньоекономічна політика та ступінь співробітництва з міжнародними фінансово-кредитними інститутами.
Україна, проводячи свою грошово-кредитну і валютну політику, повинна орієнтуватися на МВФ, Світовий банк і Європейське співтовариство, при чому реалізація валютної політики має значний вплив на економічні процеси в середині країни, що визначає необхідність коригування монетарної та валютної політики.
Одним із чинників, що негативно впливає на ефективність грошово-кредитної політики є неузгодженість у діях і протистояння різних гілок влади, що призводить до дестабілізації та не досить ефективного виконання прийнятих рішень. Прийняття конкретних економічних програм і законів, як правило, переростає в політичне протистояння між законодавчою та виконавчою владою. Неузгодженість у діях різних гілок влади, політичне протистояння партій і угруповань призводить до прийняття пакетів економічних документів, які не мають реального економічного обґрунтування, а реалізують інтереси фінансово-політичних груп. Все це призводить до того, що грошово-кредитна політика діє тільки на рівні грошово-кредитної системи та майже не впливає на реальний сектор економіки.
Loading...

 
 

Цікаве