WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Грошово-кредитна політика – теоретичні засади та практичні аспекти її функціонування в Україні - Реферат

Грошово-кредитна політика – теоретичні засади та практичні аспекти її функціонування в Україні - Реферат


Реферат на тему:
Грошово-кредитна політика - теоретичні засади та практичні аспекти її функціонування в Україні
Становлення України як незалежної держави стало початком роз-будови її власної економічної та фінансово-кредитної системи. 20 березня 1991 р. Верховною Радою України було прийнято Закон "Про банки та банківську діяльність", що сприяло реорганізації Української республі-канської контори Державного банку СРСР в Національний банк України. Вся його діяльність направлена на зміцнення державності України. Націо-нальний банк України проводить єдину державну політику у сфері гро-шового обігу, кредитування та забезпечення стабільності національної гро-шової одиниці.
Процес формування та розвиток сучасної банківської системи України, відповідно до конкретних завдань, що ставились у кожному періоді, можна поділити на кілька етапів:
1 етап: 1991-1992 рр. - процес реорганізації банківської системи;
2 етап: 1992-1993 рр. - виникнення акціонерних комерційних банків;
3 етап: 1994-1996 рр. - якісне зростання та оздоровлення банківської системи;
4 етап: 1996-1998 рр. - стабілізація та впровадження національної грошової одиниці - гривні.
За роки незалежності в Україні було сформовано якісно нову бан-ківську систему:
- створено основи дворівневої банківської системи, валютний ринок та ринок цінних паперів;
- введено національну грошову одиницю - гривню;
- створено національну платіжну систему із запровадженням нових передових технологій електронних платежів, міжбанківських розрахунків;
- введено в дію Банкнотно-монетний двір та фабрику банкнотного паперу для друкування банкнот, карбування монет та випуску цінних паперів.
Діяльність НБУ, його монетарна політика позитивно позначилися на подоланні гіперінфляції та стабілізації грошово-кредитного ринку. Проте триваюча економічна, фінансова та платіжна криза, гальмування процесу ринкових перетворень економіки зменшення обсягів інвестицій у виробничу сферу, серйозні недоліки в діяльності комерційних банків при здійсненні кредитно-розрахункових операцій, порушення багатьма з них економічних нормативів визначають необхідність поглиблення банківської реформи. Новий Закон "Про банки та банківську діяльність" посилить ефективність та цілеспрямованість грошово-кредитної політики НБУ. У зв'язку з цим НБУ було розроблено програму, до якої ввійшли такі основні принципи реформування банківської системи України:
- забезпечення розбудови банківської системи, здатної діяти в умовах ринкових відносин;
- вдосконалення контролю за діяльністю комерційних банків;
- підтримання стабільності національних грошей;
- для всієї банківської системи розробити нормативи щодо страху-вання вкладень населення;
- покращання грошово-кредитного регулювання;
- вирішення проблеми неплатежів.
Сьогодні в Україні сформована дворівнева банківська система (схема 1).
Схема 1. Банківська система в Україні
Сучасна кредитна система в своїй діяльності виконує наступні функції: трансформаційну; створення платіжних засобів та регулювання грошової маси; забезпечення стабільності кредитного та грошового ринку.
Трансформаційна функція визначається в посередницькій діяльності банків. Акумулюючи вільні грошові кошти, вони передають їх у тимчасове користування на певних умовах іншим суб'єктам ринку.
Функція створення платіжних засобів і регулювання грошової маси полягає в тому, що кредитна система може оперативно впливати на про-позицію грошей в обігу, збільшуючи або зменшуючи її відповідно до попиту.
Функція стабільності кредитного та грошового ринку пов'язана з ви-соким ризиком банківської діяльності, що несе підвищену загрозу деста-білізації грошового та кредитного ринку і може спонукати загально-економічні кризові явища.
Для досягнення мети своєї діяльності НБУ відповідно до Програми діяльності Уряду та Бюджетної резолюції, схваленої ВРУ, розробляє основні напрями державної грошово-кредитної політики.
Основні напрями даної політики НБУ спрямовані на утримання рівня інфляції, забезпечення рівня стабільності банківської системи.
Основними напрямами державної грошово-кредитної політики є:
- аналіз та прогноз економічної кон'юнктури, яка виникає у державі;
- обґрунтування обсягу грошової маси, що знаходиться в обігу на початок і кінець року;
- методика грошово-кредитного регулювання;
- шляхи регулювання рівня облікової та процентної ставок банківських та інших кредитних установ;
- засади валютної політики;
- заходи щодо забезпечення стабільності купівельної спроможності грошової одиниці та стійкості курсу відносно іноземних валют.
Основними економічними інструментами і методами грошово-кре-дитної політики є регулювання обсягу грошової маси через:
- визначення норм обов'язкових резервів комерційних банків, що депонуються у НБУ;
- визначення меж процентних ставок НБУ за кредитами та депозитами;
- рефінансування банків;
- операції на відкритому фондовому та валютному ринках;
- управління валютними резервами, що включає валютні інвестиції;
- встановлення банкам та кредитним установам прямих кількісних обмежень.
Центральний банк є функціональним органом уряду країни з ре-гулювання грошового обігу. Тому він прагне виконати завдання, які ставить перед собою уряд. У цілому їх можна поділити на дві групи: стратегічні і тактичні.
Стратегічні завдання:
1. Зростання добробуту населення.
Уряд кожної країни повинен піклуватися насамперед про добробут своїх громадян. Це головне стратегічне завдання. Для його досягнення ставляться й інші стратегічні завдання.
2. Висока зайнятість.
Добробут населення країни пов'язаний із рівнем зайнятості. Тому уряд прагне забезпечити високу зайнятість трудових ресурсів у країні. Але досягти повної зайнятості навіть теоретично неможливо. Ринок праці не-однорідний, на одних робочих місцях висуваються одні вимоги, на інших - інші.
3. Економічне зростання.
Забезпечення високих темпів економічного зростання також є одним з головних завдань уряду держави. Досягнення цієї мети пов'язано із створенням умов для стимулювання інвестицій у виробництво та заощаджень платників податків, які є джерелом інвестування. Світова статистика свідчить про стійкий зв'язок між рівнем середньо душового доходу та відсотком кінцевого продукту, що йде на інвестиції. Країни з високим рівнем інвестицій (Японія, Німеччина, Канада, США) мають, як правило, високий рівень доходу на душу населення.
4. Стабільність цін.
Жителям України не потрібно пояснювати негативні сторони неста-більності цін і весь ланцюг її наслідків: інфляція, зростання невизначеностей в економічних процесах, ускладнення управління, падіння виробництва і як результат цього - падіння життєвого рівня.
5. Стабільність банківської процентної ставки.
Коливання банківської процентної ставки не так помітне для широкої громадськості, як коливання цін. Але йогостабільність має велике значення, оскільки банківська процентна ставка є одним з найважливіших макроекономічних показників, який впливає на різні сфери економічного життя. Коливання банківського процента має негативні риси, подібні до нестабільності цін, оскільки, як вже зазначалось, банківська процентна ставка визначає ціну позики.
6. Стабільність фінансових ринків.
Забезпечення стабільності фінансових ринків - це, фактично, забез-печення надійності всієї фінансової системи, яка, як кровоносна система, забезпечує життєдіяльність всього економічного організму.
Протиріччя між стратегічними завданнями ставлять центральні органи при проведенні грошово-кредитної політики перед проблемою вибору. Залежно від економічної та політичної ситуації в країні, на певних етапах розвитку пріоритети можуть бути надані тим чи іншим стратегічним завданням.
Стратегічні завдання визначаються для довготермінового періоду. Для їх досягнення і можливості коригування грошово-кредитної політики, згідно з одержаними проміжними результатами, центральні органи розробляють проміжні тактичні завдання для того, щоб крок за кроком досягати головного.
Наприклад, за стратегічним завданням обрано стабільний рівень цін та високу зайнятість. Оскільки ці завдання на короткотерміновому періоді су-перечливі, необхідно обрати проміжні тактичні завдання і шляхом їх послідовного коригування досягти їх виконання. За проміжні завдання в даному випадку можна висунути досягнення певних рівнів обсягів
Loading...

 
 

Цікаве