WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Вплив членства Польщі у європейському союзі на фінансово-економічний стан малих і середніх підприємств - Реферат

Вплив членства Польщі у європейському союзі на фінансово-економічний стан малих і середніх підприємств - Реферат


Реферат на тему:
Вплив членства Польщі у європейському союзі на фінансово-економічний стан малих і середніх підприємств
Проблемам фінансової діяльності малих і середніх підприємств в Україні присвячено певну кількість праць вітчизняних науковців. Серед них передусім необхідно назвати роботи З.С. Варналія, С.І. Реверчука, С.І Юрія та ряду інших. Разом з тим в українській фінансовій науці недостатньо аналізуються проблеми змін фінансового стану сектора МСП у країнах, що вступили до Європейського Союзу після 01.05.2004 р. Певною мірою це пояснюється невеликим терміном перебування Польщі в Євросоюзі, а також нестачею і недоступністю польських джерел за цієї проблематики.
Метою роботи є з'ясування позитивних і негативних моментів впливу входження Польщі до ЄС на фінансово-економічний стан малих і середніх підприємств (МСП) і використання цього досвіду в політиці державного регулювання в Україні.
Зміни в секторі МСП протягом року після вступу в ЄС. Після вступу Польщі в ЄС змінилося правове визначення підприємства, яке входить до сектора МСП. Основна відмінність полягає у: 1) підвищенні річних лімітів оборотів нетто для фірм цього сектора, через збільшення яких підприємство не може бути визначене малим чи середнім; 2) у відсутності обов'язкового контролю підприємств МСП з боку великих фірм; 3) запровадження дефініції мікропідприємства. Для реалізації дослідження польськими дослідниками [1] прийнято визначення, яке правочинне з 1 січня 2005 р., тобто до уваги взято і мікропідприємства. Доступні дані, статистичні і ті, які можна знайти в дослідженнях польських фахівців, не дозволяють врахувати інші критерії приналежності фірми до сектора МСП, крім кількості зайнятих.
Основна проблема, яка проявилася в ході аналізу фінансово-економічного розвитку сектора МСП після вступу в ЄС, полягала в тому, що цей сектор економіки внутрішньо дуже різний і тому однозначні висновки, які стосуються всього сектора, на думку польських експертів повинні бути обмеженими, або їх слід формулювати щодо частки сектора [2]. Це витікає з того, що мікропідприємства (в яких трудиться менше 10 працівників) становлять понад 95 % усіх підприємств, на них зайнято близько 25 % усіх працівників цього сектора й вони продають свою продукцію переважно на локальному ринку (близько 36 % цих підприємств - це торгові фірми). У секторі МСП є також середні фірми (близько 0,8 % і в них трудиться 23 % [3] працюючих), в яких прибуток від експорту становить 12 % усіх прибутків. Фактом є також те, що більші фірми частіше, ніж мікропідприємства, втягуються у зовнішню торгівлю, тому наслідки членства в ЄС у цьому випадку будуть дуже важливими.
У дослідженнях і експертизах польських фахівців, проведених до вступу в ЄС, було викладено тезу, що вплив входження до ЄС на сектор МСП буде відрізнятися в регіональному аспекті. Загалом же ними вказувалося на два явища [4]. По-перше, приєднання до ЄС на першому етапі використають більш економічно розвинені регіони та міські агломерації, а в них і сектор МСП (ефект притоку інвестицій і позитивні наслідки розвитку торгівлі). По-друге, перевага в територіальному розміщенні означає, що фірми сектора МСП з регіонів, які знаходяться ближче до західного кордону Польщі, будуть мати більшу вигоду від вступу в ЄС (хоча б завдяки нижчим торговим витратам). Певною мірою ці прогнози виправдалися.
Якщо взяти до уваги, що в частині галузей польської промисловості переважає сектор МСП, то багатьма фахівцями вважалося, що такі галузі промисловості, як деревна та деревообробна разом з виготовленням виробів із соломи та лози (PKD 20), швейна і хутряна (PKD 18) та меблева (PKD 36), мали б бути бенефіціантами вступу в ЄС. На думку експертів, у найважчій ситуації мали б опинитися такі галузі: текстильна (PKD 17), шкіряна і взуттєва (PKD 19), виготовлення виробів з іншої неметалевої сировини (PKD 26), виготовлення виробів з металу (PKD 28) і виробництво нестандартних машин і обладнання (PKD 29). У цій частині прогнози виправдалися не повністю.
Кількісні зміни в структурі сектора МСП у Польщі в 2004 р. Кількість суб'єктів польської економіки, які зараховувалися до сектора МСП (до 249 працівників) наприкінці 2004 р. становила близько 3 572 тисячі. Порівняно з попереднім роком сектор МСП кількісно зменшився на 4,6 тисячі фірм, тобто на 0,1 %. Від середини 90-х років ХХ ст. спостерігається сповільнення динаміки росту кількості суб'єктів МСП. У 2004 р. ця тенденція так поглибилася, оскільки було відмічено реальний спад кількості підприємств. Це стало наслідком зменшення кількості підприємств або фізичних осіб, які займаються господарською діяльністю (як правило, мікросуб'єктів).
У 2004 р. зростання кількості малих фірм (на 3 %) супроводжувалося спадом кількості мікрофірм на 0,2 %. У свою чергу в групі середніх суб'єктів було відмічено незначне зменшення кількості підприємств (на 0,1 %). На 5,5 % зросла кількість фірм з правом торгівлі (це переважно малі й середні фірми), а зменшилася на 1,2 % кількість фірм з правом фізичної особи (це найчастіше мікропідприємства). Тому можна погодитися з висновком фахівців, що пересічна польська фірма в своєму розмірі зросла. Це підтверджує попередньо сформульовану польськими експертами гіпотезу щодо розвитку сектора МСП після вступу в ЄС, що треба взяти до уваги і в Україні.
Зміни в секторі МСП у 2004 р. в регіональному вимірі. Сектор МПС нерівномірно розвинений в усіх польських воєводствах. Найбільша кількість такого виду суб'єктів (близько 585 тисяч) нараховується в Мазовецькому воєводстві, що пов'язано з величиною регіону і високою концентрацією населення, а також рівнем економічної активності у Варшаві та навколо неї. За кількістю суб'єктів сектора МСП вирізняється Шльонзьке воєводство, в якому функціонує близько 429 тисяч фірм, їх кількість також пояснюється значним економічним і людським потенціалом регіону. Крім того, відносно багато МСП працює також у Дольношльонзькому, Малопольському і Великопольському воєводствах. Ці воєводства характеризуються відносно високим рівнем економічного розвитку.
У семи регіонах відмічено малу кількість суб'єктів господарювання, менше 150 000. Три з них - Любуське, Опольське і Свєнтокшиське - мають дуже малу кількість населення. На
Loading...

 
 

Цікаве