WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Вплив акцизного оподаткування на ділову активність підприємств на ринку ЄС (на прикладі підприємств харчової промисловості) - Реферат

Вплив акцизного оподаткування на ділову активність підприємств на ринку ЄС (на прикладі підприємств харчової промисловості) - Реферат

оподаткуванні акцизним збором.
Як і для всіх інших видів податків, для акцизів притаманні певні ставки оподаткування. Вони бувають трьох видів - адвалорні, специфічні та змішані. Упровадження акцизного збору із адвалорною ставкою призводить до розтягнення кривої пропозиції підакцизного товару по осі Р (див. рис. 1).
Рис. 1. Крива пропозиції при адвалорній ставці
Податкові надходження до казни від акцизного збору із адвалорною ставкою оподаткування залежать від ціни та обсягу продажів підакцизного товару.
Рис. 2. Крива пропозиції при специфічній ставці
Специфічними називаються ставки податку, що впроваджуються в постійних сумах з одиниці підакцизного товару. При оподаткуванні за такою ставкою крива пропозиції підакцизного товару зміщується вверх (рис. 2). Податкові надходження до казни при такій ставці оподаткування акцизним збором залежать лише від кількості проданого товару.
Рис. 3. Крива пропозиції при змішаній ставці
Змішані ставки акцизного збору встановлюються у відсотках від ціни та постійних сумах з одиниці підакцизного товару разом (рис. 3). Податкові надходження до казни від акцизного збору із специфічною ставкою оподаткування залежать від ціни та обсягів продажу підакцизного товару, проте залежність від ціни менша, ніж така залежність при адвалорній ставці оподаткування акцизним збором.
Порівняймо ефективність упровадження акцизного збору з погляду наповнення бюджету залежно від виду ставки оподаткування на різних етапах розвитку ринку. Розглянемо випадки росту та занепаду ринків підакцизних товарів (рис. 4), та відповідно зміни у діловій активності підприємств харчової промисловості. У випадку, коли маємо високу ділову активність підприємств харчової промисловості (розвинений ринок підакцизного товару - йому відповідає крива D1 на малюнку) або середню ділову активність підприємств харчової промисловості (ринок, який розвивається в цьому напрямі), то введення акцизів різних видів призведе до різних результатів. Відомо, що оподаткування товарів непрямими податками призводить до суспільних втрат у вигляді зменшення виграшів споживача й виробника та до виникнення альтернативних витрат у виробника, пов'язаних із зменшенням обсягів споживання підакцизного товару. Як видно з рис. 4, при рості або більш розвиненому стані ринку адвалорна ставка оподаткування призводить до найбільших суспільних витрат (трикутник, обмежений кривими D1, S i Qa1Ea1 на рис. 4) та до найбільших альтернативних витрат (чотирикутник, обмежений віссю абсцис, кривою S та прямими CF та Qa1Ea1 на рис. 4).
Рис. 4. Зміна ділової активності підприємств харчової промисловості в результаті застосування різних ставок акцизного оподаткування
За таких умов саме адвалорна ставка гальмує ділову активність підприємств харчової промисловості та спонукає виробників уникати сплати податку. У випадку, коли маємо незначну ділову активність підприємств харчової промисловості (нерозвинений або такий, що занепадає, ринок підакцизних товарів - крива D 2 на рис. 4) до найбільших суспільних втрат та альтернативних витрат за інших рівних умов призводить введення акцизного збору із специфічною ставкою оподаткування. Крім того, саме такі ставки оподаткування на відповідних етапах розвитку ринку при нормальній еластичності попиту (висока та середня ділова активність підприємств харчової промисловості) призводять до найменших надходжень у бюджет. Тому тут виникає висновок про те, що нерозвинені ринки підакцизної продукції потрібно оподатковувати акцизним збором із адвалорною ставкою, а розвинені - із специфічною. Це максимізує надходження в бюджет і мінімізує суспільні втрати та альтернативні витрати, які виникають при впровадженні акцизного збору.
Розглянемо тепер, як вплинули зміни у ставках акцизів (збільшення або зменшення) на індекс цін відповідних груп товарів, що виробляються підприємствами харчової промисловості в країнах ЄС. При цьому візьмемо за базовий 1997 рік.
Таблиця 2
Зростання (зменшення) ставки акцизного оподаткування харчової промисловості та ділова активність підприємств харчової промисловості*.
Рік Зростання (зменшення) ставки акцизу Ділова активність підприємств харчової промисловості, %
1981
1982
1983
1984
1985
1986
1987
1988
1989
1990
1991
1992
1993
1994
1995
1996
1997
1998
1999
2000
2001
2002
2003
2004
2005
2006 4
4(2)
0
3
5
12
3(1)
8
8
13
5(1)
12(1)
9
11
9
17
3(1)
15
8
16
13
13
2
2
4
3 76,64
79,04
83,14
83,50
84,46
85,57
85,48
86,33
89,46
90,96
91,12
90,96
92,70
93,68
96,81
98,97
100,00
102,23
102,36
105,31
105,58
107,98
104,47
98,74
97,04
95,84
* Середнє значення для усіх країн-членів ЄС. Джерело: Tax Council, The Tax Burden оn Historical Compilation, vol. 16, Richmond, Va.
Як видно з таблиці 2, зміни ставок акцизного оподаткування впливають на ділову активність підприємств харчової промисловості. Переломним моментом впливу змін у ставках оподаткування на ділову активність підприємств харчової промисловості країн ЄС є 1997 рік, який є роком до проведення реформ у складі країн-учасниць ЄС та до змін у їхніх системах оподаткування з метою гармонізації.
Виходячи із вищенаведеного, можна зробити загальний висновок про те, що система акцизного оподаткування ЄС наразі перебуває у трансформації та має на меті встановлення єдиних ставок на всій території країн-членів ЄС. Україна при реформуванні власної податкової системи повинна використовувати світовий досвід, але лише в тому випадку, якщо таке використання максимізує і надходження до бюджету і ділову активність суб'єктів господарювання. Крім того, нами вперше було доведено існування впливу ставок акцизного оподаткування на ділову активність підприємств (на прикладі підприємств харчової промисловості). У наступних дослідженнях ми намагатимемося проаналізувати ступінь такого впливу та його фінансову структуру.
Література:
1. Ігнатишин М.В., Ігнатишин М.І., Туряниця М.М. Оцінка діючих податкових систем з точки зору ефективності роботи підприємства // Вісник Технологічного університету Поділля. - 2002. - № 4. - С. 92-95.
2. Ігнатишин М.В. Організаційні аспекти податкового менеджменту на державному та регіональному рівні // Економіст. - 2003. - № 8. - С. 35-37.
3. Ігнатишин М.В., Папп В.В. Особливості організації системи оподаткування та методи оптимізації податкового навантаження у малому підприємництві // Економіст. - 2003. - № 5. - С. 90-95.
4. Бурлуцький Б.В. Причинно-наслідковий зв'язок низької ефективності податкової системи України та шляхи її підвищення // Финансы, учет, банки: Сб. научн. трудов Донецкого национального университета. - Вып. 8. - Ч. 1. - Донецк: ДонНУ, 2002. - С. 121-127.
5. Бурлуцький Б.В. Методологічні підходи до оцінки ефективності податкової системи // Наукові праці Донецького національного технічного університету. Серія: економічна. - Вип. 60. - Донецьк: ДонНТУ, 2003. - С. 100-108.
6. Ковальчук К.Ф., Рева Т.М. Налоговый менеджмент промышленного предприятия: Монография. - Днепропетровск: Институт технологии, 2000. - 122 с.
7. Ковальчук К., Рева Т. Модель оптимальной производственной стратегии с учетом налоговых изменений / Технічний прогрес та ефективність виробництва // Вісник Харківсь-кого державного політехнічного університету: Зб. наукових праць. - Випуск 92. - Харків: ХДПУ, 2000. - С. 25-28.
8. Стасюк В.П., Рябцев А.В. Влияние налогов на воспроизводственные процессы промышленного предприятия // Економічна кібернетика (Міжнародний журнал). - Донецк: ДонНУ, 2001. - № 1-2. - С. 101-107. (Особистий внесок автора: розроблено модель динаміки основних фондів підприємства, що дозволяє оцінити вплив податку на стабільність розвитку підприємства).
9. Шайда О.Є. Аналіз впливу оподаткування на виробничий сектор // Вісник Львівської комерційної академії. - Серія економічна. - Випуск 11. - Львів: Видавництво "Коопосвіта", 2001. - С. 117-120.
10. Шайда О.Є. Система показників для аналізу ділової активності підприємств // Матеріали міжнародної конференції "Глобалізація економіки: нові можливості чи загроза людству?" - Донецьк: Донецький державний університет економіки і торгівлі ім. М. Туган-Барановського, 2001. - Том 1. - С. 152-154.
Loading...

 
 

Цікаве