WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Власні кошти банку в системі його ресурсної бази - Реферат

Власні кошти банку в системі його ресурсної бази - Реферат

елемент: кошти, прирівняні до власних. Справа в тім, що частина чужих коштів, довірених банку, постійно знаходиться в його розпорядженні. У розмірі свого стабільного (незнижуваного) залишку вона може бути прирівняна за режимом використання до його власних коштів. Важливість виділення коштів, прирівняних до власних, обумовлена об'єктивною потребою економіки в довгострокових кредитах. Сучасна понадкороткострокова структура банківських ресурсів не дозволяє банкам здійснювати довгострокові вкладення. У той же час стійкі незнижувані залишки на рахунках до запитання можуть бути використані як довгостроковий ресурс кредитування.
Рис. 2. Система "Ресурсна база банку"
Як показано на рис. 2, кошти, прирівняні до власних, формуються частково з залучених і позичених коштів, створюючи, таким чином, самостійну частину ресурсної бази банку.
На рис. 3 відображено деталізований склад ресурсної бази українського комерційного банку - її структурна модель. Таким чином, можна виділити кожен з елементів ресурсної бази банку в окрему систему зі своїм набором властивостей і підсистем.
Подана на рис.3 структурна модель відображає гетерогенність системи "Ресурсна база комерційного банку" і яскраво виражену неоднорідність і взаємозалежність елементів, що її представляють.
Система структурована по підсистемах, а ті, у свою чергу, по видах окремих ресурсів. Власні кошти банку розрізняються за ступенем стійкості.
Найбільш стійким елементом власних коштів, як, у тім, і всієї ресурсної бази, є статутний капітал банку. Створення статутного капіталу (у пайовій чи акціонерній формі) є вихідною точкою створення банку, а його розмір - основним забезпеченням виконання банком прийнятих на себе зобов'язань. Це найбільш консервативний елемент власних коштів банку. Розмір статутного капіталу, порядок його формування і всіх змін визначаються Статутом банку. Збільшення статутного капіталу можливе шляхом випуску нових паїв чи акцій або шляхом капіталізації частини прибутку. Зміни розмірів статутного капіталу затверджуються рішенням загальних зборів акціонерів і повинні реєструватися в Національному банку України.
Серед інших фондів банку найважливішим є резервний, що створюється шляхом відрахування визначеного відсотка з прибутку і служить для забезпечення зобов'язань і покриття загальних ризиків по банківських операціях, по яких не формуються спеціальні резерви. Практика формування українськими банками резервного капіталу в розмірі 25 % статутного, показує, що розмір резервного фонду не відповідає реальним збиткам по списаних кредитах за минулі роки. Недосконалий і сам механізм відрахувань - у розмірі не менше 5 % чистого прибутку після досягнення фондом необхідної величини. Витрачається резервний фонд за рішенням Правління банку, як правило, тоді, коли кредитний ризик стає очевидним.
Ресурсна база комерційного банку
Рис.1.3. Склад ресурсної бази банку
Всі інші фонди банку також створюються з його чистого прибутку, включаються до складу власного капіталу банку, як кредитні ресурси.
Резерви по розрахунках з різними дебіторами відповідно до законодавства також включаються до складу власних коштів банку. Тим часом, за міжнародними стандартами обліку, банки не відносять ці резерви до власних коштів, а віднімають їх з відповідної суми дебіторської заборгованості, що відповідає економічної сутності резервів - вони служать вираженням ризикованості активних дохідних операцій, а тому самі є ризикованими коштами і не можуть вважатися власними коштами через їх нестійкість. Таким чином, в Україні ці резерви лише формально відносяться до власних коштів, але фактично не є кредитними ресурсами.
Як самостійне джерело власних коштів банку, автор виділяє кошти, прирівнювані по режиму використання до власних, сформовані за рахунок стабільних (не знижуваних) залишків частини залучених і позичених коштів.
Менша, порівняно з власними і прирівняними до них коштами, стійкість залучених і позичених коштів банку визначається впливом ряду об'єктивних і суб'єктивних факторів на:
1) розмір процентних ставок по внесках громадян і депозитах юридичних осіб;
2) умови прийому внесків, депозитів, відкриття і ведення розрахункових і інших рахунків.
Принцип убутної стійкості пасивів покладений і в основу визначення структури залучених і позичених коштів банку.
Залучені кошти банку відрізняються від його позичених коштів тим, що в першому випадку ініціатива надання коштів належить клієнтам і вкладникам банку, а в другому - самому банку.
Серед залучених коштів, як окремого виду ресурсів, доцільно виділяти кошти кредитних організацій, оскільки зовсім очевидно, що банки-кредитори особливого роду порівняно з виробничими і торговими підприємствами чи приватними особами пов'язані між собою за допомогою участі в операціях на міжбанківському ринку, а тому впливають на ліквідність і фінансову стійкість один одного. За тим же принципом окрема група ресурсів виділена в складі позикових засобів зобов'язань перед НБУ й іншими банками.
Крім того, як елемент ресурсів, значною мірою підданий ризику впливу зовнішніх як об'єктивних, так і суб'єктивних факторів потрібно виділяти кошти, запозичені банком у нерезидентів-банків, підприємств і фізичних осіб.
Усі елементи ресурсної бази комерційного банку можна підрозділити на групи за різними ознаками.
Для аналізу і управління в основу класифікації, поданої в таблиці 1, покладені наступні ознаки: а) джерело утворення; б) належність засобів; в) терміновість; г) вартість; д) ступінь стійкості; е) джерела збільшення.
Ресурс банку, як і банківська діяльність у цілому, піддається постійному регулюванню з боку Національного банку України. Але існує і зворотний зв'язок, якщо яка-небудь об'єктивно сформована на ринку банківських послуг ситуація призводить до внесення зміни в законодавчі і нормативні акти Національного банку України й інших законодавчих органів.
Таблиця 1
КЛАСИФІКАЦІЯ РЕСУРСІВ КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ
Висновки. Таким чином, фінансові ресурси - це фінансові відносини, що виникають при формуванні грошових фондів держави і господарських суб'єктів у постійне чи тимчасове користування на основі діючих публічно-правових норм чи звичаїв або ділового обороту на покриття витрат і створення різноманітних фондів і резервів.
Зміна сутності категорії фінансових ресурсів протягомостанніх десяти років найбільш яскраво проявилося в кардинальній зміні банками підходів до формування і управління своєю ресурсною базою. Для Держбанку СРСР проблеми забезпечення ресурсами не існувало через бюджетне фінансування, монополізму на розрахунково-касове обслуговування, підтримки державою системи низьких процентних ставок по депозитах і подібних причин. Однак для банків, що працюють в умовах ринкових економічних відносин, питання формування грошових (фінансових) ресурсів стає головним і вимагає ком-плексного рішення. Це підтверджується практикою, тому що спроби деяких банків вирішувати проблему формування ресурсів, наприклад, винятково методами цінової конкуренції призвели до розорення, оскільки, з одного боку, неминучий певний рівень витрат при здійсненні банківських операцій, а з іншого - існують об'єктивні межі прибутковості банківського бізнесу.
Література:
1. Вступ до банківської справи / Відповідальний редактор М.І. Савлук, д.е.н., проф. - Київ: Лібра, 1998. - 342 с.
2. Гроші та кредит. Підручник / За редакцією к.е.н., професора Б.С. Івасіва. - Київ: КНЕУ, 1999. - 404 с.
3. Банківські операції: Підручник / За редакцією д.е.н., професора А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2002 - 476 с.
Loading...

 
 

Цікаве