WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Валютна інтервенція як інструмент державного регулювання обмінного курсу - Реферат

Валютна інтервенція як інструмент державного регулювання обмінного курсу - Реферат

р. 2006 р.
Країни, що розвиваються - 4,4 44,4 84,2 99,6 151,1 279,9 434,4 525,4 533,3
Африка - 3,6 0,4 12,8 9,8 5,7 11,4 33,0 42,1 46,3
Трансформаційні економіки Європи 9,3 11,9 6,6 4,4 20,3 12,4 14,3 41,0 25,5
Азія 21,1 32,0 10,6 61,5 104,4 155,8 259,5 229,0 253,7
Близький Схід - 10,2 1,5 31,2 12,8 2,2 33,0 47,7 106,6 70,5
Латинська Америка - 8,4 - 7,9 2,8 - 1,9 2,2 35,5 24,3 31,6 49,2
Експортери нафти - 28,8 0,8 67,6 28,3 16,1 70,1 121,5 207,8 197,5
Не експортери нафти 24,4 43,6 16,7 71,4 135,0 209,7 313,0 317,6 336,3
Джерело: World Economic Outlook. - IMF: Washington D.C. - 2006. - P. 228-231.
Політика проведення валютних інтервенцій центральним банком, її цільова спрямова-ність і взаємозв'язок із грошово-кредитною політикою є предметом досліджень багатьох науковців. Зокрема, відомий економіст Кенен П.Б. (Kenen Р.B.) на основі аналізу валютних режимів, динаміки обмінного курсу, історії функціонування світових валютних ринків та інтервенцій центральних банків запропонував ряд рекомендацій щодо використання інтервенцій для проведення валютної політики та управління обмінним курсом, визначивши три цілі, на які необхідно орієнтуватися при здійсненні політики інтервенцій:
1) до інтервенцій можна вдаватися для утримання обмінного курсу на заданій траєкторії або для зміни цієї траєкторії. У даному випадку центральний банк повинен повністю задовольняти надлишковий попит або купувати надлишкову пропозицію валюти, а траєкторія - відповідати довгостроковій рівновазі;
2) інтервенції можуть використовуватися для зміни відносної пропозиції внутрішньої та іноземної валюти з метою зміни рівноваги розподілу внутрішніх і зовнішніх активів у портфелях економічних агентів (портфельний канал впливу інтервенцій);
3) інтервенції використовуються як сигнал про майбутні зміни в політиці, яку проводить центральний банк (інформаційний канал впливу інтервенцій) [3, с. 198].
Україна, як і більшість країн світу, під час реалізації своєї курсової політики також використовує валютні інтервенції як інструмент державного регулювання обмінного курсу. Проте, аналізуючи цілі політики валютних інтервенцій в Україні, зазначимо, що вони змінювалися на кожному окремому історичному етапі разом зі змінами на грошовому ринку. Так, із часу введення в дію цього ефективного інструменту його головною метою було утримання курсу національної грошової одиниці у відповідних межах - ідеться про 1997-1998 рр., коли встановлювався курсовий коридор гривні. За браком необхідної статистики нині не можна визначити вплив валютних інтервенцій на кількість грошей в обігу, але, на нашу думку, він був незначним, оскільки у той період проводилася жорстка монетарна політика, спрямована на обмеження зростання грошових показників. Крім того, механізм роботи міжбанківського валютного ринку було побудовано так, що Національний банк не користувався монопольним правом купівлі-продажу валюти на ринку; це певною мірою не створювало передумов для використання валютного ринку як основного джерела поповнення грошових коштів у обігу. Збільшення грошових показників відбувалося тоді через операції банку на відкритому ринку.
Джерело розрахунків: www.bank.gov.ua.
Графік 1. Динаміка грошових показників, сальдо валютних інтервенцій НБУ та обсягів рефінансування банківської системи в Україні у 2000-2006 рр.
Фінансова криза 1998 року внесла певні корективи в механізм функціонування валютного ринку - через втрату значного обсягу валютних резервів його було суттєво перебудовано. Крім того, загроза дефолту і реструктуризація внутрішнього державного боргу унеможли-вили використання операцій на відкритому ринку як основного інструменту грошово-кредитної політики НБУ.
Запровадження жорсткіших умов роботи міжбанківського валютного ринку і визначення ролі НБУ як основного учасника торгів, а також реалізація режиму керованого плаваючого курсу гривні підвищили значення валютних інтервенцій у системі грошово-кредитної політики. На цьому етапі метою проведення валютних інтервенцій стає не лише підтримка стабільної курсової динаміки гривні, а й інформаційне забезпечення майбутньої монетарної політики Національного банку (в Україні щороку розробляються основні напрями грошово-кредитної політики, в яких декларуються заплановані показники валютного курсу, грошової маси, грошової бази та джерел їхнього зростання, рівня інфляції).
Із 2000 року роль валютних інтервенцій як основного інструменту грошово-кредитної політики посилилася. Стерилізована інтервенція стала основним джерелом поповнення грошей в обігу та інструментом підтримки стабільності обмінного курсу гривні. За нашими підрахунками, у 2002-2004 рр. близько 94 % зростання грошей в обігу відбувалося за рахунок купівлі валюти на внутрішньому ринку та випуску в обіг гривні і тільки близько 6 % припадало на операції з рефінансування комерційних банків. Аналіз кривих на графіку 1 показує, що динаміка руху грошових показників збігається з динамікою руху валютних інтервенцій Національного банку. Більш плавні лінії грошових агрегатів свідчать, що під час проведення інтервенцій Національний банк здійснює також стерилізацію надлишкової маси грошей в обігу.
Починаючи з 2005 року, ситуація на грошовому ринку почала повільно змінюватися в бік зменшення присутності Національного банку України на валютному ринку, що викликано бажанням монетарних органів влади зменшити роль монетарної складової в процесах інфляції, яка протягом 2005-2006 рр. мала тенденцію до прискорення.
Зростання обсягів валютних інтервенцій у 2000-2004 рр. в Україні - процес об'єктивний, який зумовлювався збільшенням темпів зростання вітчизняного експорту. Сприятлива цінова кон'юнктура міжнародних ринків чорних і кольорових металів, які є нашою основною експортною продукцією, у 2002-2004 рр. спричинила посилення припливу валюти в країну, що з урахуванням 50 % обов'язкового продажу валютної виручки збільшило пропозицію іноземної валюти на міжбанківському ринку і стимулювало зростання золотовалютних резервів НБУ. Як засвідчує динаміка показників міжнародних валютних резервів НБУ (таблицю 2), тенденція приросту резервів загалом збігається із тенденцією приросту українського експорту.
Винятком є 2001 та 2005 роки, коли резерви накопичувалися швидшими темпами, незважаючи на дуже помірне зростання експорту. Найвірогіднішим поясненням цього є зниження відпливу капіталу з України, повернення вивезених раніше коштів у зв'язку з покращенням макроекономічної ситуації в країні і приток прямих і портфельних інвестицій.
Зазначимо, що збільшення валютних резервів супроводжується зростанням в окремі роки грошової бази, що, на нашу думку, створювало монетарні передумови для інфляції. Купівлю валюти на ринку можна розглядати як інтервенцію з метою запобігти швидкому зміцненню номінального курсу гривні,
Loading...

 
 

Цікаве