WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Антикризовий фінансовий менеджмент санаторного підприємства на основі фінансового контролінгу - Реферат

Антикризовий фінансовий менеджмент санаторного підприємства на основі фінансового контролінгу - Реферат


Реферат на тему:
Антикризовий фінансовий менеджмент санаторного підприємства на основі фінансового контролінгу
Проведення державою економічних реформ закладає передумови для підвищення ділової активності підприємств. Однак реальність, в якій перебувають суб'єкти господарювання, є надто складною. Для керівника, який приймає рішення щодо подальшого розвитку фірми, найбільш важливим аспектом життєдіяльності підприємства виступає визначення джерел подальшого розвитку, вибір одного чи декількох з них, аналіз можливостей їх використання в процесі діяльності.
Фінансовий менеджмент, будучи складовою системи загального менеджменту, дозволяє збалансовувати фінансові ресурси економічних об'єктів відповідно до обраних пріоритетів діяльності, формувати високі темпи економічного розвитку, значно підвищувати конкурентоспроможність суб'єктів господарювання і забезпечувати їхній стабільний розвиток на довгостроковий період.
Проблемам фінансового менеджменту присвячені праці багатьох вітчизняних і зарубіжних учених, зокрема І.Т. Балабанова, І.А. Бланка, Є. Брігхема, В.М. Власова, М. Герчикової, Л.А. Дробозіної, О.Д. Заруби, О.М. Карасик, В.В. Ковальова, Г.Г. Кірейцева, М.Н. Крейніної, Є.Ф. Стоякової, В.М. Родіонової, Л.Н. Павлової, А.М. Поддєрьогіна, Г.Б. Поляка, Н.Ф. Самсонова, Є.А. Уткіна, А.Д. Шеремета, Ван Хорна Дж. К., Сигела Джоела Г. та інших.
У той же час оцінка власної діяльності з позиції адекватності існуючим обставинам і економічної ефективності є надскладним завданням, тому що залежить від багатьох об'єктивних і суб'єктивних факторів. У таких умовах на перший план виходять проблеми розробки і впровадження інноваційних технологій управління, регулювання і планування на рівні конкретних суб'єктів господарювання.
В абсолютній більшості країн світу курортна індустрія є однією з найбільш прибуткових сфер бізнесу для держави і приватних власників. На жаль, в Україні, яка володіє значним потенціалом природних ресурсів для повноцінного оздоровлення та відпочинку, ця сфера перебуває на вкрай низькому рівні розвитку порівняно із загальноприйнятими світовими стандартами. Можливості України стосовно організації оздоровлення своїх громадян у санаторно-курортних установах на її території, а також забезпечення висококласного відпочинку і лікування усіх бажаючих з країн ближнього та далекого зарубіжжя, потенційно дуже великі. Вирішення проблеми полягає у заснованій на відповідній законодавчій базі організації курортного бізнесу та на державних і приватних інвестиціях у курортну індустрію країни.
У цьому, як бачиться, головна причина актуальності проведення аналізу ефективності управління фінансовими ресурсами санаторно-курортного комплексу та розробки пропозицій щодо його вдосконалення.
На стадії широкомасштабного здійснення в нашій країні ринкових перетворень основними завданнями фінансового менеджменту виступають:
- підвищення ефективності впливу фінансової системи на соціально-економічний розвиток суспільства в цілому;
- пошук економічної рівноваги між необхідними видатками і можливими надходженнями коштів на рівні держави, галузі, регіону, окремого суб'єкта господарювання;
- своєчасна адаптація суб'єктів господарювання до зміни умов діяльності й стимулювання рушійних сил їх розвитку та інвестиційної активності.
У публікаціях, присвячених питанням фінансового менеджменту, окремі складові науки розкриваються недостатньо. Так, фінансовий менеджмент за В.М. Власовою та В.М. Суторміною, це "складний процес управління грошовим оборотом, фондами коштів, фінансовими ресурсами підприємства та комерційної організації, здійсненням підприємницької діяльності". Автор не визначає суб'єктів і об'єктів управління, суттєво обмежує сутність фінансового менеджменту, наголошуючи, що це "форма управління процесами фінансування підприємницької діяльності" [6, с. 62]. Бланк І.А. акцентує увагу на тому, що "фінансовий менеджмент являє собою систему принципів і методів розробки й реалізації управлінських рішень, пов'язаних із формуванням, розподілом і використанням фінансових ресурсів підприємства й організацією обороту його коштів" [3, с. 15].
Для сучасного етапу розвитку теорії і практики менеджменту визначальним є концептуальний підхід на основі взаємного погодження принципів та інструментів управління. Сучасні концепції менеджменту можна звести до трьох видів (підходів): процесний, системний, ситуаційний. Методологічною основою даного дослідження є системний підхід, що ґрунтується на дослідженні будь-якого об'єкта як системи.
Фінансовий менеджмент являє собою процес розроблення цілей управління фінансами і впливу на них за допомогою важелів і методів фінансового механізму. Як система управління [2, с. 49], фінансовий менеджмент складається із двох підсистем: керованої, або об'єкта управління, і керуючої, або суб'єкта управління (рис. 1). При цьому суб'єкт впливає на об'єкт для досягнення визначеної мети. Об'єкти фінансового менеджменту - це комплекси фінансових завдань, до яких належать фінансові показники: грошових доходів і витрат, оцінки ефективності, фінансово-господарської діяльності підприємств.
Характерними ознаками системи фінансового управління є її складність, динамічність і відкритість до зміни факторів зовнішнього середовища.
Складність системи управління фінансами суб'єктів господарювання зумовлюється її значною структурованістю. Багатоваріантність фінансових інструментів і методів, багатокомпонентність об'єктів фінансового управління доповнюються складністю їхніх окремих елементів.
Фінансовий менеджмент розглядається як система, в якій відображається технічна, економічна й організаційна єдність об'єкта управління, водночас складний і комплексний його характер виявляється в наявності підсистем та окремих елементів. Властивості елементів фінансової системи дозволяють вивести загальне правило фінансового менеджменту: завжди необхідно прагнути до фінансової стійкості системи в цілому, а не тих чи інших її елементів і підсистем.
Розвиток ринкових відносин підвищує відповідальність і самостійність підприємств та інших суб'єктів ринку в підготовці та прийнятті управлінських рішень. Ефективність цих рішень значною мірою залежить від об'єктивності, своєчасності та всебічності оцінки існуючого й очікуваного фінансового стану підприємства. Однак сьогодні, в умовах стрімкого фінансового зростання неспроможних підприємств, коли за оцінкою фахівців проблема банкрутства стає глобальною, в системі фінансового менеджменту особливого значення набуває антикризове управління фінансами підприємств - антикризовий фінансовий менеджмент.
У загальному вигляді антикризове фінансове управління являє собою систему прийомів і механізмів управління фінансів, спрямовану на попередження фінансової кризи та банкрутства підприємства. Антикризовий фінансовий менеджмент значною мірою повинен спиратися на функціональний і методологічний інструментарій контролінгу, а також урахування вимогЗакону України "Про відновлення платоспроможності боржника або оголошення його банкрутом", в якому виписано механізм фінансової санації та банкрутства підприємств.
У вітчизняній економічній літературі [4, 5, 7, 8, 9] висвітлюються окремі риси діючих систем контролінгу, але автори переважно обмежуються описом зарубіжного досвіду або констатують висновок про необхідність організації служби контролінгу на підприємствах, яким загрожує банкрутство. На нашу думку, вузьким місцем досліджень є те, що в усіх випадках служба контролінгу недостатньо прив'язується до діючої системи господарювання України і не виступає упереджувальним (стосовно стану банкрутства) методом фінансового менеджменту підприємств.
Контролінг - це спеціальна система методів та інструментів, яка спрямована на функціональну підтримку менеджменту підприємства (зокрема фінансового менеджменту) і включає інформаційне забезпечення, планування, координацію, контроль і внутрішній консалтинг. Вважається, що контролінг - це система, зорієнтована на перспективний розвиток підприємства. Основною його метою є орієнтація управлінського процесу на максимізацію прибутку та вартості капіталу при мінімізації ризику та збереження ліквідності та платоспроможності підприємства, що обумовлює належне місце контролінгу у системі функцій фінансового менеджменту (рис. 2).
Антикризове фінансове управління - це не тільки система управління фінансами, спрямована на виведення з кризи, у тому числі шляхом проведення санації чи реструктуризації суб'єкта господарювання. На нашу думку, за умов ринкових трансформацій антикризове фінансове управління є не стільки санаційним
Loading...

 
 

Цікаве