WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансування освіти в контексті реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України - Реферат

Фінансування освіти в контексті реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України - Реферат

вищу освіту в Україні
Вивчаючи стан справ на ринку освітніх послуг, можна дійти висновку, що важливою причиною усіх проблем є тенденція усунення держави з сфери освіти. До цього потрібно додати, що якість освітніх послуг громадянам в Україні істотно впала внаслідок безсистемного та неосмисленого копіювання західних стандартів освіти. Адже за часів СРСР радянська система освіти вважалася найкращою у світі. Сьогодні Україна за цим показником не входить навіть до першої двадцятки країн світу. Регрес очевидний, оскільки коштів, які виділяє Україна для надання освітніх послуг, зокрема, у регіони, не вистачає навіть на покриття базових статей витрат: зарплата, нарахування на зарплату, енергія та енергоносії. За даними Держкомстату, дефіцит бюджетних коштів, які виділяють щороку на середню загальну освіту в містах України останні три роки, становить у різних регіонах від 10 до 20 %.
Необхідно зазначити, що ситуація з виплатою заробітної плати працівникам освіти в останні декілька років значно поліпшилася внаслідок істотної переорієнтації урядової політики. Сплачена не лише заборгованість, але відбувається й повільний процес підвищення заробітних плат працівників сфери освіти. Незважаючи на ці позитивні зрушення, ситуація з фінансуванням освітніх програм залишається вкрай складною.
Необхідно звернути увагу, насамперед, на відсутність прийнятного паритету заробітних плат (табл. 4).
Таблиця 4
Середньомісячна заробітна плата за видами економічної діяльності
у 2001 р.*
*Розраховано за даними: Статистичний щорічник України за 2001 рік. Державний комітет статистики України. Довідкове видання / За ред. О.Г. Осауленка, В.А. Головка. - С. 407-408.
Диспаритет заробітних плат у сфері освіти як інноваційно формуючого виду економічної діяльності з порівняно іншими її видами де-факто повинен бути більшим, оскільки, на нашу думку, у деяких статтях табл. 4 показник середньої заробітної плати істотно занижений. Це стосується, насамперед, оптової та роздрібної торгівлі, готельного і ресторанного бізнесу, будівництва, тобто видів економічної діяльності з характерним великим розміром тіньових оборотів. На відміну від них, в освіті цей показник якщо й присутній, то не такий значний, оскільки бюджетна сфера є більш прозорою для цілей фінансового й податкового контролю. На нашу думку, зменшена вища межа оцінок середньої заробітної плати по економіці України, у той час як нижня межа встановлена більш-менш реалістично (сільське господарство, охорона здоров'я, освіта).
Однак, навіть не враховуючи ці істотні поправки на реальний стан справ, ми бачимо, що менше ніж у сфері освіти в Україні отримують лише робітники медичних закладів, промислових і сільськогосподарських підприємств. При цьому, якщо у промисловості, сільському господарстві стан справ може бути істотно змінений на краще (наприклад через зміни форм власності, методів господарювання), то в секторі освіти та медицині пул приватних установ кількісно обмежений. Освітянські та медичні послуги для того, щоб бути доступними широким верствам неплатоспроможного населення України, повинні бути, принаймні у середньостроковій перспективі, безкоштовними. Відтак повинні фінансуватися за рахунок державного бюджету.
Додатковою характеристикою рівня фінансового забезпечення освіти є динаміка капітальних вкладень. Щодо цього, необхідно навести такі факти. Простежується негативна тенденція щодо їх динаміки в освіту. Якщо в цілому по економіці кумулятивний індекс приросту капітальних вкладень за період з 1994 до 2000 рр. становив майже 37 %, то аналогічний показник по освіті - лише 33,7 %. При цьому коливання показника динаміки (ланцюговий індекс приросту/падіння) знову таки відбувається в достатньо широкому діапазоні - від падіння майже на 50 % у 1996 році, до приросту на 4,2 % у 1998 році. У зв'язку з цим, на нашу думку, є додаткові підстави стверджувати про відсутність у бюджетній політиці уряду функціонально-структурної спадковості щодо фінансування освіти.
Рівень матеріально-технічного забезпечення інтелектуального розвитку нації, освіти та науки зокрема, в умовах поширення глобалізаційних процесів і стрімкого розвитку цифрових технологій характеризують показники кількості користувачів мережею Internet та кількості персональних комп'ютерів. В Україні, за даними Світового банку, щороку з 1997 до 2000 рр. зростає кількість користувачів на 50 тис. осіб. Станом на 2000 р., кіль-кість Internet-користувачів становить 300 тис. осіб. Це 0,6 % усього населення Україні, тому подібній рівень доступу до світової бази знань не можна вважати задовільним. Для порівняння, в Норвегії цей показник становить майже 49 %, у США - 34 %, у Великій Британії - більше 30 %, у Польщі - 7 %, у Румунії - 3 %, у Росії - 2 % населення. За цим показником Україна посідає 130 місце у світі. За кількістю персональних комп'ютерів Україна займає 106 місце у світовій класифікації країн за цим показником. На одну тисячу осіб в Україні станом на 2000 р. лише 17 ПК. Фактично це означає, що лише один із шестидесяти громадян - України має ПК та, відповідно, один з ста шестидесяти громадян доступ до світової бази знань (Internet). У сучасних умовах розвитку цифрових технологій це незадовільний рівень забезпечення економіки країни інтелектуальними засобами виробництва.
Таким чином, незважаючи на певне зростання абсолютних показників фінансування освіти в Україні, ціпоказники потребують подальшого зростання. Крім того, доцільно виділити ще ряд напрямів, які потребують відповідних рішень:
- неоптимальний розподіл коштів у межах єдиного бюджету освіти;
- незадовільний рівень матеріально-технічного забезпечення освітніх установ;
- відсутність дій уряду щодо фінансової підтримки освіти, системних та послідовних заходів сприяння розвитку цієї інноваційно важливої сфери економіки України.
Розв'язання цих проблем, звичайно, не означає забезпечення Україні гарантованого провідного місця у світовому економічному процесі. Фінансова підтримка освіти з боку уряду - лише одна з багатьох необхідних умов переходу до інноваційних методів економічного розвитку. До передумов забезпечення ефективності освітянського потенціалу модернізації суспільства і економіки належать також:
1) розробка і втілення широкомасштабної довгострокової стратегії розвитку освіти, що передбачає перетворення освіти в галузь постіндустріальної економіки, у важливу складову економіки знань;
2) модернізація системи освіти у гнучку, динамічну індустрію, що забезпечує "виробництво інтелекту" через нові освітні технології, форми і методи навчання і виховання та відповідну фінансово-кредитну політику";
3) цілеспрямована державна політика в галузі освіти у напрямах прогнозування розвитку, координатора головних процесів у сфері освіти, прямої і непрямої форм підтримки і стимулів та контролю за ефективним використанням ресурсів і якістю освіти;
4) взаємозв'язок державного управління з механізмами самоорганізації, що включають пошук нових, відкритих і демократичних моделей управління;
5) запровадження спеціальних освітніх програм для формування інноваційної культури у населення;
6) усунення професійних та інституціональних "розривів" між наукою і освітою через:
- підвищення методологічного базису дослідників, викладачів, студентів;
- координацію і поєднання зусиль академічної науки з розробкою освітянських стандартів;
- створення змішаних організаційних форм;
- створення університетів при академічних інститутах (наприклад, Російська економічна школа, Вища школа економіки при РАН);
7) налагодження нових зв'язків між вищою і середньою школами, вищою освітою та ринком праці.
У підсумку такі кроки сприятимуть становленню інноваційної моделі економічного зростання в Україні.
Loading...

 
 

Цікаве