WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансове оздоровлення підприємств житлово-комунального господарства - Реферат

Фінансове оздоровлення підприємств житлово-комунального господарства - Реферат

економіки України.
Зазначимо, що бюджетно-податкова політика повинна активізувати інвестиційні процеси в ЖКГ після виправлення зазначених вище недоліків, адже залучення інвестиційних і кредитних ресурсів повинно стати не тільки двигуном розвитку, а й об'єктивною необхідністю та суттєвим поштовхом поглиблення реформування. Серед важливих заходів, які здійснював уряд для формування привабливого інвестиційного клімату в галузі ЖКГ, - запровадження спеціального режиму інвестиційної діяльності в Харкові, створення спеціальної економічної зони (СЕЗ) "Порт Крим". На їх території було передбачено ряд пільг для проектів з виробництва та розподілу води. Крім того, закон про функціонування СЕЗ у Шостці визначив як пріоритетну галузь з виробництва та розподілу тепла.
Проте в зв'язку з прийняттям змін до бюджету - 2005 закони про спеціальні економічні зони були практично відмінені, ліквідовано ряд податкових пільг. Це, звичайно, не викликало особливого захоплення у керівництва великих підприємств, а особливо в іноземних інвесторів.Вони звинувачують державу в тому, що вона фактично відмовилася від забезпечення ґарантій інвестиційних проектів, не виконавши зобов'язання, закріплені прийнятими раніше нормативно-правовими актами. Це призвело до явного "похолодання" інвестиційного клімату в Україні та песимістичних прогнозів щодо збільшення обсягів інвестиції в підприємства ЖКГ. У більшості інвесторів викликає обурення не відміна податкових пільг, а не стабільність політики державного регулювання економіки, відсутність дієвого мораторію на певні положення в законодавстві. Проблема вітчизняних СЕЗ, на нашу думку, була не в них самих, а у механізмі і умовах їх роботи, що призводило до масових зловживань.
Але все ж таки на сучасному етапі розвитку підприємств ЖКГ з оптимізмом очікуються інвестиційні та кредитні ресурси у розвиток об'єктів водо-, теплопостачання та водовідведення через кредити банків, небанківських інноваційних фінансово-кредитних установ, приватні, комунальні фонди кредитування розвитку підприємств, кошти компаній - стратегічних інвесторів [9].
Важливо зазначити, що Законом України "Про Загальнодержавну програму реформування і розвитку житлово-комунального господарства на 2004-2010 роки" передбачено залучення приватного сектора до реформування ЖКГ, зокрема на умовах оренди та концесії. Очікуване надходження приватних інвестицій і впровадження більш ефективного управління підприємствами повинно сприяти досягненню визначених програмою цілей реформування галузі [4].
Досвід багатьох країн світу свідчить, що залучення ресурсів приватного сектора може бути одним із найефективніших шляхів покращання діяльності ЖКГ.
Як уже зазначалося, чіткі і прозорі правила гри, встановлені державою, є передумовою для забезпечення позитивного ефекту від залучення капіталу приватного сектора. Регуляторна система визначає правила гри на ринку, що зменшує ризики входження на ринок для приватного інвестора та, відповідно, вартість капіталу [4].
Зауважимо, що в більшості зарубіжних країн відбувається загальне "розчарування" державним сектором у комунальній галузі. Проте це не означає, що роль держави або органів місцевого самоврядування при цьому повинна зменшуватися чи нівелюватися. Навпаки, чим вищим стає ступінь залучення коштів приватного сектора в галузь, тим суттєвішою повинна бути роль органів влади центрального чи місцевого рівня. Необхідно додати, що у країнах Центральної Європи приватизація від самого початку розглядалася як основний спосіб виходу з кризової ситуації в галузі ЖКГ [10].
Вважаємо за необхідне звернути увагу на комунальні тарифи, які є своєрідним "зачарованим колом" сучасної економіки. З суто економічного погляду, їх необхідно давно й різко підвищити через ту просту причину, що вони часто й на третину не покривають витрати комунальних підприємств [11]. Тарифи на вироблені та надані послуги повинні стимулювати залучення інвестиційних ресурсів у розвиток галузі.
Основною передумовою та причиною проблем встановлення обґрунтованих тарифів є те, що на послуги ЖКГ вони встановлювалися практично довільно. Ні в Радянському Союзі, ні вже в незалежній Україні тарифи з економічного погляду належним чином не обґрунтовували [12]. У СРСР вартість послуг водо-, теплопостачання і водовідведення для населення була низькою - лише 5 % собівартості послуг - решта покривалася за рахунок бюджету. Уже в 1998 році відсоток покриття витрат у тарифах виріс до 80 %. Проте собівартість послуг продовжувала зростати: підвищувалися ціни на енергоресурси і, що найголовніше, не вживалися заходи з поліпшення ефективності роботи підприємств і в результаті цього в 2000 році тарифи вже покривали лише 60 % витрат. Хоча тарифи за роки незалежності неабияк зросли, вони досі не покривають витрат з надання послуг природними монополіями, більшість комунальних підприємств залишаються збитковими.
На сьогодні вирішальне слово в процесі підвищення тарифів належить органам місцевої влади. Відповідно до Закону України "Про житлово-комунальні послуги", Кабінет Міністрів України мав надіслати на місця свої рекомендації та методику розрахунку, проте з відомих причин це й досі не зроблено. За новим законодавством не має достатньо правових підстав для "призначення" тарифів, їх можна лише рекомендувати. Тому місцеві ради, як правило, приймають рішення визначати лише головні параметри тарифної політики [12].
З 1 січня 2005 року почав діяти пункт 4 статті 31 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24.06.2004, в якому зазначено, що у разі затвердження цін/тарифів на ЖКП, нижчих від розміру економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво орган, що їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між затвердженим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Тому підвищення цін на ЖКП у розрізі регіонів відбувалося нерівномірно.
На кінець зазначимо, що відмінність від українського ринку житлових послуг у країнах Західної Європи і США полягає у наявності розвиненого конкурентного середовища. Свої послуги пропонують фірми різних форм власності, що дозволяє споживачам вибирати підприємства, що забезпечують більш високу якість послуг і більш вигідні тарифні схеми та умови платежів. В умовах конкуренції фірми пропонують різні пільги, комплекс додаткових послуг тощо [7].
Отже, втілення реформи державного регулювання природних монополій у
Loading...

 
 

Цікаве