WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансове оздоровлення підприємств житлово-комунального господарства - Реферат

Фінансове оздоровлення підприємств житлово-комунального господарства - Реферат


Реферат на тему:
Фінансове оздоровлення підприємств житлово-комунального господарства
Житлово-комунальне господарство (ЖКГ) - це галузь народного господарства, результати фінансово-господарської діяльності якої значною мірою визначають соціально-економічні показники розвитку суспільства. Тому в сучасних умовах реформування економіки забезпечення ефективного функціонування та фінансового оздоровлення ЖКГ повинно бути одним з основних аспектів трансформації національної економіки.
Сьогодні не виникає жодного сумніву, що житлово-комунальний сектор в Україні перебуває у кризовому стані, що виражається у збитковому характері виробництва потягом тривалого часу (питома вага підприємств ЖКГ, які отримали збитки, становить останні 10 років близько 50 %), збитки галузі на 1 січня 2005 року становили близько 830 млн. грн.; зношеності основних фондів, за деякими оцінками, - від 65 % до 70 %. Протягом 2000-2003 років темпи зростання обсягів виробництва (наданих послуг) у галузі були у 4 рази нижчі, ніж у промисловості, темпи зростання інвестицій, заробітної плати та продуктивності праці удвічі нижчі, ніж по народному господарству в цілому.
Незадовільний фінансовий стан підприємств ЖКГ не дозволяє модернізувати систему і забезпечити населення якісними послугами. Державне регулювання діяльності підприємств ЖКГ позбавляє їх можливості приймати самостійні рішення щодо ключових питань з реформування й фінансового оздоровлення галузі.
Все це підтверджує, що ЖКГ потребує проведення термінових заходів щодо його реформування, фінансового оздоровлення як на національному, так і на місцевому рівнях [1].
ЖКГ сьогодні є найменш ринковим, найбільш закритим і найбільш корумпованим [2]. Нарешті почали розуміти ці проблеми і на державному рівні, проте реальні механізми виходу підприємств ЖКГ з кризи не задіяні до цього часу. Недарма колишній Президент України Л.Д. Кучма висловлювався, що "проблеми житлово-комунального сектору сьогодні реально загрожують національній безпеці" [3].
Проблеми розвитку і реформування ЖКГ знайшли своє відображення у наукових роботах багатьох учених-економістів і практиків. Значний внесок у розробку даної тематики зробили І. Галиця, С. Дзезик, В. Кучеренко, В. Ніколаєв, Т. Рибалка, О. Харламова, Л. Чернишова.
Разом з тим в умовах формування в державі соціально орієнтованої ринкової економіки, теоретичні та прикладні аспекти реформування та фінансового оздоровлення ЖКГ потребують подальшого опрацювання. Це зумовило необхідність дослідження фінансово-економічних аспектів реформування ЖКГ, а також обґрунтування принципів та напрямів забезпечення фінансового оздоровлення та стійкого розвитку галузі.
Попри наявність численних публікацій з питань фінансового оздоровлення підприємств, їх санації, антикризового управління, недостатньо приділена увага вивченню особливостей державного регулювання процесів реформування та фінансового оздоровлення підприємств саме ЖКГ. До сьогодні ведуться наукові суперечки щодо підходів держави до регулювання даних процесів.
Основною метою статті є короткий аналіз стану реформування ЖКГ, проблем його державного регулювання, бюджетно-податкової політики в аспекті фінансового оздоровлення.
Останнє десятиріччя інфраструктурні галузі в Україні перебувають на етапі трансформації та реформування. З переходом до засад ринкової економіки активно продовжує відбуватися реструктуризація підприємств ЖКГ. Серед основоположних цілей започаткованих реформ ЖКГ - фінансове оздоровлення підприємств, зменшення державних витрат на утримання галузі та забезпечення безперебійного й якісного надання важливих для суспільства послуг [4].
Зауважимо, що практично першим документом щодо реформування та фінансового оздоровлення підприємств ЖКГ була прийнята у січні 1999 року постанова Кабінету Міністерства України "Про затвердження Програми проведення житлово-комунальної реформи на 1999-2001 роки". З метою її ефективної реалізації додатково було прийнято ряд постанов уряду, розпоряджень та указів Президента України. У лютому 2002 року було прийнято Програму реформування та розвитку ЖКГ на 2002-2005 роки і на період до 2010 року. На жаль, усі ці документи не сприяли фінансовому оздоровленню галузі та реальних позитивних змін у житлово-комунальному обслуговуванні населення [5]. У 2004 році на рівні закону було прийнято загальнодержавну Програму реформування та розвитку ЖКГ України на 2004-2010 роки. Документ за змістом досить ґрунтовний, включає план заходів з реалізації програми технічного переоснащення галузі, забезпечення умов беззбиткової діяльності та джерела фінансування програми тощо.
За розрахунками фахівців, дана програма потребує фінансування в розмірі близько 51 млрд. грн. Проте у 2004 році уряд виділив лише 400 млн. грн., у 2005 році на підтримку ЖКГ уряд мав виділити 475 млн. грн. Нескладні математичні підрахунки дозволяють зробити висновок, що за таких темпів фінансування для реалізації програми необхідно буде близько 100 років.
Проте є надія, що частина коштів, отриманих у результаті продажу 93,02 % акцій за 24,2 млрд. грн. ВАТ "Криворіжсталь" Mittal Steel Germany GMBH 24.10.2005 року будуть направлені на підтримку соціальних та інвестиційних програм, у тому числі, за словами В. Ющенко, реформування ЖКГ.
Проте варто зазначити, що ефективна реалізація програми в умовах обмеженого та недостатнього фінансування буде лише в тому разі, коли здійснюватиметься боротьба не з наслідками складного фінансово-господарського стану підприємств ЖКГ, а з причинами, які їх породжують.
До головних проблем ЖКГ необхідно віднести [4; 6]:
- незавершеність реформи місцевого самоврядування та міжбюджетних відносин;
- не досить ефективне управління галуззю, низький рівень менеджменту;
- кризовий фінансовий стан підприємств і збитковість їх діяльності;
- низька віддача та зношеність основних фондів, високе енергоспоживання;
- відсутність належних умов для накопичення інвестиційних ресурсів для переоснащення об'єктів, проведення політики ресурсо-, енергозбереження;
- повільний розвиток систем самофінансування комунальних підприємств;
- припинення належного бюджетного фінансування поточної діяльності та капіталовкладень комунальних підприємств;
- недосконала державна бюджетно-податкова політика;
- відсутність належного економічного обґрунтування встановлених тарифів за користування житлово-комунальними послугами (ЖКП);
- низька якість
Loading...

 
 

Цікаве