WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Управління фінансами неприбуткових організацій - Реферат

Управління фінансами неприбуткових організацій - Реферат

фінансування і допомога. Знаковою особливістю сучасних українських НПО є їх фінансова залежність від організацій-донорів. За даними експертів, до 95 % легального фінансування неприбуткових організацій становлять іноземні донори [6, С. 2]. Для порівняння, за деякими даними, фінансування неприбуткових організацій Росії іноземними грантодавцями становить приблизно 10-14 % загального обсягу фінансування [7, С. 137]. Діяльність українських НПО була б неможливою без підтримки міжнародних донорів, зокрема таких: Friedrich Ebert Stiftung, Konrad Adenauer Foundation, Європейська Комісія в Україні (EuropeAid), Freedom House, USAID Agency, McArthur Foundation, Renaissance Foundation, Міжнародний фонд "Відродження", Eurasia Foundation, C.S. Mott Foundation, Know-How Fund, the World Bank, ООН в Україні, Європейська навчальна фундація (ETF), Міжнародний Медіа Центр (ММЦ) - Інтерньюз, Counterpart International, Британська рада в Україні, Центр Міжнародного приватного підприємництва (CIPE), посольств США, Великобританії, Нідерландів, Канади тощо. Найбільші проекти: "Європейський вибір України", "Сприяння реалізації ефективної політики кордонів України", проект "Єврофорум", "Українська програма ринкових реформ", "Розвиток інфраструктури недержавних неприбуткових організацій в Україні". Джерелом міжнародного співробітництва є також інформаційні портали: проект менеджмент.com.ua, ресурсний центр для НОУ "Гурт", інформаційний портал "Третій сектор". Безпосередня взаємодія неприбуткових організацій відбувається і посередництвом іноземних і національних професійних організацій: Українська асоціація менеджмент-консультантів, Американська торгова палата в Україні, Європейська бізнес-асоціація в Україні тощо. Професор В. Білецький визначає спрямування діяльності таких організацій, як "поліваріантне або індиферентне зовнішньоорієнтоване, з чіткою установкою на ринок та приватну власність". В останні роки пріоритети грантової підтримки також включали загрозу ВІЛ, боротьбу з корупцією, жіночі програми та різноманітні програми демократизації суспільства. Одночасно зменшилося фінансування культурологічних проектів, науково-технічних установ та організацій, інформаційних систем, що викликає сумнів економістів щодо ефективності такої інвестиційної стратегії.
Незважаючи на суцільну орієнтацію українських неприбуткових організацій на іноземних донорів, інформація про джерела та умови фінансування, ґранти та конкурсні програми ретельно охороняється від конкурентів. За таких умов партнерські стосунки третього сектора України та іноземних спонсорів набувають характеру випадковості, неформальності, недовготривалості.
5. Членські внески. За свідченнями активістів неприбуткових організацій України, це джерело фінансування не відіграє будь-якої суттєвої ролі у процесі формування бюджетів НПО і носить швидше символічний характер. На відміну від України, більшість своїх коштів НПО США, Великобританії, Італії, Японії, Угорщини отримують від членських внесків та продажу [5, С. 17].
Українське законодавство дозволяє ще й інші форми залучення ресурсів для НПО. Тут можна виділити чотири основні групи:
- пасивні доходи (проценти, дивіденди, страхові виплати, роялті);
- позички у грошовій та натуральній формі;
- доходи від основної діяльності;
- непрямі методи залучення ресурсів.
Згідно зі ст. 7.11.9 Закону про прибуток, неприбуткові організації повинні сплачувати податок з нерозподіленої суми прибутку, якщо на кінець першого кварталу наступного за звітним роком доходи перевищують 25 відсотків від загальних валових доходів організації із суми перевищення. Таке положення закріплено і у проекті Податкового кодексу та певним чином перешкоджає акумуляції коштів у неприбуткових фондах. На думку О. Винникова, доцільніше скоротити частку обов'язкового витрачання цих коштів або продовжити максимальний час їх витрачання за прикладом західноєвропейських держав. Так, у Німеччині він становить два роки, а в багатьох країнах - до десяти.
На завершення огляду процесу формування й розподілу фінансових ресурсів неприбуткових організацій в Україні прослідкуємо перспективні тенденції, які, на нашу думку, сприятимуть зміцненню фінансової бази некомерційного сектора, а отже, й розширенню суспільно-корисної діяльності НПО.
Головним питанням реформування системи наповнення ресурсної бази НПО повинен стати перехід від економічної стратегії орієнтації третього сектора на іноземні інвестиції до фінансування за рахунок внутрішніх джерел. Запорукою переходу до національного самофінансування має стати розширення стимулюючого ефекту системи оподаткування. З цією метою необхідно розширити відсоток доходів юридичних та фізичних осіб, припус-тимий для перерахування неприбутковиморганізаціям, з одночасним посиленням регламентації діяльності НПО та частішими перевірками їх відповідності вимогам Положення про реєстр неприбуткових організацій і установ, затвердженого наказом ДПАУ від 11.07.97 № 232.
Іншим важливим напрямом повинно стати розширення господарської діяльності неприбуткових організацій. На думку експертів Світового банку, збільшення доходів від власної діяльності, що не обкладаються податком на прибуток, у перехідній економіці стає найбільш ефективною підтримкою НПО. Проте введення норми щодо пільгового оподаткування або повного звільнення доходів неприбуткових організацій від господарських операцій повинно носити перехідний характер з метою запобігання розширенню тіньового сектора економіки та створення умов для корупції.
Вкрай необхідним для розширення діяльності НПО залишається реформування чинного законодавства. Чисельні зміни, внесені останнім часом, закріпили ситуацію надзвичайної обмеженості ресурсної бази для функціонування неприбуткових організацій, вони ніяк не стимулюють надання спонсорської допомоги від державних, комерційних структур і приватних осіб. Такий підхід унеможливлює виконання некомерційними установами задекларованих цілей та зумовлює недовіру, незадоволення реальних і потенційних спонсорів. Актуальною залишається й проблема усталеності українського законодавства. Безліч змін, прийнятих останнім часом, аж ніяк не сприяють зростанню інтересу донорів до фінансування НПО за умови стратегічного фінансового планування на багатьох підприємствах.
Отже, сьогодні в Україні відсутня ефективна податкова політика, яка враховувала б неприбутковий характер діяльності НПО та вдало використовувала у досягненні соціальної та суспільної користі.
Вагомою залишається й проблема низької поінформованості недержавних некомерційних установ щодо суспільно затребуваної діяльності. Тому актуальним є створення системи соціального замовлення та конкурсний розподіл коштів на виконання такої діяльності. Гідним у цьому випадку є вивчення досвіду країн, які вміло використовують потенціал третього сектора, наприклад соціальні служби Німеччини, які доручають виконання соціальних завдань державним структурам лише за відсутності некомерційної організації, яка здатна їх вирішити.
Таким чином, сьогодні в Україні можна говорити про низький рівень вирішення проблеми формування фондів для НПО. Акумулювання коштів часто перетворюється на основне завдання неприбуткових організацій, а іноді й заступає основну мету, задля якої створена організація.
Література:
1. Ткачук А.Ф. Законодавче регулювання діяльності неприбуткових організацій: світовий досвід та рекомендації для України. - К., 2000. - 36 с.
2. Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-ІV // Голос України. - 2003. - 14 березня. - № 49-50.
3. Щодо мобілізації коштів до бюджету: Лист ДПА від 04.11.2002 № 16966/7/15-2317.
4. Винников О Дослідження податкового законодавства України щодо НДО // Пріоритети. - 2003. - № 7 (13).
5. Білецький В.С. Громадські організації та їх роль у житті суспільства // Схід. - 1997. - № 7. - С.16-19.
6. Третій сектор і законодавча влада: перспективи співпраці // Матеріали "круглого столу". - К., 2001. - 36 с.
7. Третій сектор в Україні: проблеми становлення / М.Ф. Шевченко, В.А. Головенько, Ю.М. Галустян та ін. - К., 2001. - 173 с.
Loading...

 
 

Цікаве