WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Сучасна практика податкового стимулювання інвестиційної активності в індустріально розвинених країнах - Реферат

Сучасна практика податкового стимулювання інвестиційної активності в індустріально розвинених країнах - Реферат

оподатковуваного податком прибутку, що зменшує на величину знижки вартість закупленого обладнання;
2) розмір знижки ув'язувався з термінами амортизації обладнання. У 1981-1986 рр. фірми мали право відняти з податку на прибуток 6% витрат на обладнання з терміном амортизації до 4 років і 10% витрат на обладнання з терміном амортизації більше за 4 роки [11]. Причому за підприємцем зберігається право провести амортизаційні відрахування повної вартості обладнання, тобто без урахування знижки;
3) ця знижка розповсюджувалася лише на обладнання, вироблене в США, що стимулювало виробництво вітчизняного обладнання і його споживання.
Величина інвестиційного податкового кредиту обмежувалася певною частиною податку на прибуток. Причому в різні роки це обмеження коливалося від 50 до 90% податку на прибуток [12]. Якщо розміри знижки перевищували встановлену межу, фірма могла перенести відповідну частину кредиту або на три минулі роки (в цьому випадку вона отримувала право на повернення частини виплаченого податку на прибуток), або на 15 років уперед, з правом на вирахування відповідної суми з майбутніх виплат з податку на прибуток.
У різний час розміри інвестиційного податкового кредиту в США коливалися від 4 до 10%. Дія її то припинялося, то поновлювалося залежно від економічної політики уряду. Сьогодні ця податкова пільга в США не діє (відмінена з 1986 р.). Немає її і в Німеччині. Але в ряді інших розвинених країн інвестиційний податковий кредит зберігається.
У Канаді перша форма податкового кредиту з'явилася на початку 60-х років у рамках плану стимулювання виробництва (Production IncentivePlan). Розраховувалося перевищення обсягів капіталовкладень у звітному періоді щодо базового. Податковий кредит становив 50% даного перевищення для перших 50 тис. дол. прибутку підприємства і 25% для суми прибутку, що залишилася. Однак у своєму сучасному вигляді інвестиційний податковий кредит з'явився в червні 1975 р. Первинна ставка, однакова для всіх галузей і регіонів становила 5%. Надалі ставки варіювалися. У другій половині 80-х років в Канаді, як і в більшості розвинених країн, була проведена податкова реформа, націлена на зниження ставок і розширення податкової бази. Зміни в ставках інвестиційного податкового кредиту продемонстровано табл. 1.
Таблиця 1
№ з/п Активи Ставки, %
1987 1988 1989
1. Будівлі і споруди, обладнання в виробництві і обробці (залежно від регіону)
5; 7; 20
3; 3; 20
0; 0; 15
1.1. Для спеціально виділеної групи районів 40 40 40
2. Транспортне і будівельне обладнання 5 3 0
3. Наукові досліди 20; 30; 35 20; 30; 35 20; 30; 35
20, 30% - залежно від регіону, 35% - для малого бізнесу. Джерело: Canada: Tax and Investment Profile. Touche Ross. - Toronto. - 1989. - Р. 9.
Діє інвестиційний податковий кредит і в Англії, де компаніям дозволено використати близько 10% корпоративного податку для заздалегідь обумовлених законом інвестицій [13].
Основне завдання інвестиційного податкового кредиту у Франції - стимулювання створення нових підприємств, в тому числі і для прискорення розвитку відсталих регіонів. З 1 жовтня 1988 р. новостворені підприємства перші 2 роки повністю звільнялися від корпораційного податку, а наступні 3 роки відповідно на 75, 50 і 25% його розміру [14]. Податковий інвестиційний кредит широко використовується в Італії для стимулювання розвитку південних регіонів [15].
Серед податкових пільг, що використовуються в багатьох країнах, можна також назвати повне звільнення від податків або відстрочку від cплати (що при тривалій відстрочці в умовах зростання цін може бути рівнозначно повному або частковому звільненню від сплати податку). Частіше за все ця пільга надається для новостворених підприємств, малих венчурних фірм тощо. Наприклад, у Бельгії компанії, що досягають зростання продуктивності праці, при одночасному збільшенні зайнятості і покращанні використання виробничих потужностей, звільняються від корпоративного податку на шість років [16].
У 80-х рр. у багатьох країнах посилилися сумніви в ефективності інвестиційних податкових пільг. В опублікованому в 1987 р. дослідженні, присвяченому зіставленню податкових систем найбільш розвинених країн, було зафіксоване не тільки повсюдне застосування податкових пільг для стимулювання інвестиційного процесу, але і зростаюче розчарування їх результатами. Результати дослідження показували, що використання інвестиційних податкових пільг призводить до різких відмінностей у фактичній прибутковості інвестицій в різні види капітальних активів. На основі цього був зроблений висновок про те, що "...ці пільги вносять дисбаланс в розподілі інвестиційних ресурсів, ставлять в нерівні умови галузі та фірми" [17].
Виходячи з вказаних міркувань, а також прагненням розширити базу оподаткування з метою скорочення дефіциту бюджету можна пояснити значне скорочення в США, та ряді інших індустріально розвинених країн, сфери застосування податкових пільг, зокрема інвестиційного податкового кредиту. Але при цьому, незважаючи на наявність великих відмінностей між країнами, чітко простежується одна закономірність: зниження податкових пільг у 80-х роках не призвело до принципового демонтажу їх систем. Просто тепер система пільг, незалежно від їх вигляду, використовуваних тією або іншою країною, забезпечує передусім ефективне функціонування механізмів податкового стимулювання науково-технічного розвитку.
У США найбільш великі заходи, пов'язані з податковими пільгами на НДДКР, відносяться до 80-х років. У 1981 р. "Закон про податки з метою оздоровлення економіки" ввів податкову знижку для витрат на дослідження і розробки. Спочатку ця знижка становила 25% збільшення власних витрат корпорацій на НДДКР у поточному році порівняно з середнім рівнем витрат корпорацій на НДДКР за три попередніх роки і ці 25% приросту витрат віднімалися не з її доходів, що підлягають оподаткуванню, а з самої суми податків.
З 1 січня 1987 р. ця знижка була зменшена до 20% і стала надаватися корпораціям, які розробляють тільки принципово нові або значно вдосконалені види продукції і технології. Під дію цієї податкової пільги попадають витрати на НДДКР, безпосередньо
Loading...

 
 

Цікаве