WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Самостійність місцевих бюджетів як чинник забезпечення фінансової стійкості регіонів - Реферат

Самостійність місцевих бюджетів як чинник забезпечення фінансової стійкості регіонів - Реферат

територіям певних функцій щодо реалізації затверджених у законодавчому порядку загальнодержавних програм, а місцевим органам - ще і програм загальнорегіонального розвитку.
У процесі виконання затверджених бюджетів не виключена імовірність виникнення потреби у збільшенні чи зменшенні доходів (витрат) з незалежних від відповідного органу влади причин. Серед них - удосконалення податкового і бюджетного законодавства, перерозподіл повноважень з фінансування визначених витрат. Операції з передачі коштів з однихбюджетів в інші через зазначені причини відносять до взаємних розрахунків, а власне кошти називають бюджетними компенсаціями. Специфіка цієї форми міжбюджетного субсидування полягає в тому, що вона займає проміжне місце між дотаціями і субвенціями. Компенсації бюджетних доходів, що випадають, автор відносить до загальних субсидій, які не передбачені конкретними напрямами використання коштів. Компенсації, пов'язані зі змінами бюджетних витрат, мають ознаки, характерні для цільових субсидій. На відміну від дотацій і субвенцій, які завжди виділяються за рахунок фінансових ресурсів більш високої ланки бюджетної системи, викликана взаємними розрахунками міжбюджетна передача коштів свідчить про можливість руху ресурсів у зворотному напрямі, тобто від нижчого рівня до вищого.
Потреба у регулюванні бюджетів усередині фінансового року породжує необхідність надання не тільки міжбюджетних компенсацій, але і виділення внутрішньобюджетних позичок. Як складова частина механізму внутрішньобюджетних запозичок, дана форма забезпечення бюджетних надходжень також базується на перерозподілі коштів між бюджетами і, безумовно, призводить до появи конкретних бюджетних взаємозв'язків. Але це вже інші відносини, відмінні від міжбюджетного субсидування. Їх неправомірно поширювати на сферу формування доходів бюджету, тому що використання внутрішньобюджетних позичок передбачає зворотність одержуваних таким способом коштів.
Підсумовуючи вище зазначене, підкреслимо, що наявність у місцевих бюджетах регулюючих дохідних джерел, поряд з функціонуванням системи міжбюджетного субсидування і механізму внутрішньобюджетних запозичень, породжує між бюджетами місцевого самоврядування в Україні відносини, що базуються на міжрівневому перерозподілі бюджетних коштів, основною метою якого є збалансування мінімально необхідних доходів і витрат. Форми такого перерозподілу повинні бути взаємопов'язані між собою, методика їхнього надання уніфікована для всіх органів місцевого самоврядування. З цього випливає, що прийняті за роки реформ закони не дали ґарантій регіонам щодо фінансової самостійності і незалежності, хоча в них ці принципи проголошуються. Сьогодні Україна в цьому питанні поки що не відійшла від жорстко централізованої системи, де на практиці пропагується подальше обмеження прав місцевого самоврядування. Формування дохідної частини місцевих бюджетів здійснювалося і продовжує здійснюватися в основному не за рахунок власних доходів, а шляхом відрахування від загальнодержавних податків. Таким чином, фінансових ресурсів місцевим бюджетам катастрофічно не вистачає, тому у дохідній частині місцевих бюджетів, незважаючи на прийняті закони, не знижується питома вага коштів, що надходять у вигляді фінансової допомоги з державного бюджету та у вигляді міжнародної фінансової допомоги.
Одним із додаткових джерел доходів органів місцевого самоврядування міг би стати випуск облігацій. Світова практика доводить, що доцільно використовувати подібне джерело, оскільки існують потенційні можливості використання такого виду доходів для фінансування розвитку підприємств, які надають певні послуги населенню, та фінансування розвитку інших суб'єктів.
До можливих шляхів збільшення власних доходів можна віднести право більшої диференціації переліку місцевих податків та їх ставок. Диференційований підхід до величини податкової ставки використання вищих ставок матиме суто фіскальну мету, адже нижчий буде інструментом, який заохочуватиме до зростання господарської діяльності на даній території, результатом чого будуть вищі доходи в майбутньому.
Органи місцевого самоврядування могли б також використовувати право запровадження необов'язкових платежів із цільовим призначенням на фінансування заходів, на які бракує ресурсів у рамках доходів, що надходять відповідно до обов'язкових норм.
Зазначені вище рішення не можна трактувати як засіб радикального покращання фінансового стану органів місцевого самоврядування. Однак вони можуть відіграти важливу роль як чинник, що активізує їх діяльність і сприяє зростанню рівня задоволення суспільних потреб.
Потрібно пам'ятати, що проблема бюджетної самостійності значно залежить не тільки від державних органів влади, але й від керівництва на рівні органів місцевого самоврядування. Отже, поки не буде сформований чіткий і продуманий законодавчий механізм, що відображає відповідальність за проведену політику, не можна говорити про можливість досягнення повної бюджетної самостійності.
Необхідно зазначити, що останні роки у зв'язку з тим, що за місцевим рівнем було закріплено певну частину платежів та активною діяльністю органів місцевої влади із нарощування дохідної бази, їх фінансове становище значно покращилось. Якщо в частині доходів місцевих бюджетів ситуація дещо покращилась, то проведення трансфертної політики у 2002-2003 рр., направленої на збільшення суми коштів, які повинні перераховуватися до державного бюджету, цю ситуацію значно ускладнило.
Отже, реалізація об'єктивно існуючої суспільної потреби в регулюванні соціально-економічного розвитку органами місцевого самоврядування знаходиться в прямій залежності від власної дохідної бази місцевих бюджетів. Саме доходи місцевих бюджетів є основою для формування фінансової стійкості регіонів і забезпечують фінансову базу для виконання покладених на відповідні органи державної влади функцій.
Література:
1. Про бюджетну систему України: Закон України від 26.06.95 // Відомості Верховної Ради України. - 1995. - № 26. - С. 589-611.
2. Конституція України. - К.: ВІКАР, 1996. - 64 с.
3. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21.05.97 // Відомості Верховної Ради України. - 1997. - № 24. - С. 379-429.
4. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика). - К.: НІОС, 2000. - 384 с.
5. Суховірська О.Б. Фінансові ресурси місцевих органів влади // Фінанси України. - 2002. - № 11. - С. 61-67.
6. Мітюков І.О. Основні особливості бюджету України на 2001 рік // Фінанси України. - 2001. - № 3. - С. 3-13.
7. Бюджетний кодекс України. - К.: АТІКА, 2002. - 65 с.
8. Local Government Association's report: financing for development - UNOffice. - 2000. - 208 p.
Loading...

 
 

Цікаве