WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Податкова дисципліна як фактор фінансової стабілізації держави - Реферат

Податкова дисципліна як фактор фінансової стабілізації держави - Реферат

113,3 % відповідно. Отже, для вирішення проблеми своєчасної і у відповідних розмірах сплати податків необхідно не тільки зміцнити податкову дисципліну, а й оздоровити фінансовий стан підприємства, що може бути забезпечено тільки на основі стабілізації та розвитку виробництва.
В Україні в цілому податкове навантаження на економіку знижується, і воно не вище, ніж за кордоном, але доходи, з яких вони сплачуються, - мізерні. Наприклад, у кінці 80-х - на початку 90-х років у США частка по-датків у ВВП була у межах 30 %, у ФРН - близько 40 %, у Франції - 44 %, Італії - 38 %, Англії - 36 %, Данії - 54 %, у Швеції - 57 %. У середньому для Західної Європи ця величина коливалася від 40 до 42 %.
В Україні ж найбільшою частка ВВП у доходах Зведеного бюджету була у 1994 році 43,5 %, а у 2000 р. - не перевищувала 27,7 %. Але навіть таке значне скорочення не вплинуло позитивно на інвестиційний клімат у країні, не збільшило кількість робочих місць і обсяги випуску продукції. Це свідчить про те, що податкове послаблення наші товаровиробники використовують непродуктивно, не для розвитку виробництва і зміцнення його матеріально-технічної бази, а для власного споживання, для отримання прибутків.
Подібна ситуація складається в нашій країні із податковими пільгами (їх існує багато, а результат мізерний). Якщо порівняємо рівень податкового тиску в Україні з ситуацією в інших державах, виявимо, що головний корінь нашого зла - не у високих податкових ставках, а в нерівномірності оподат-кування, спричиненій засиллям пільг, звільненням від оподаткування окре-мих галузей, регіонів та підприємств, появою вільних економічних зон.
У 2001 році співвідношення пільг до суми фактичних надходжень становило 1:1,35. Бюджет втратив 30 млрд. грн., або 46,5 % суми можливих надходжень, обчислених за повними ставками. Скасування неефективних пільг повинно стати першим кроком до зменшення податкового тиску та рівномірного його розподілу між господарюючими суб'єктами. Це створить рівні умови оподаткування, спростить адміністрування платежів. Потрібно залишити тільки пільги, що безпосередньо пов'язані із соціальним захистом малозабезпечених верств населення або мають інноваційне спрямування. Замість податкових пільг необхідно цивілізовано застосовувати систему цільових бюджетних дотацій або адресних субсидій для підтримки найнезахищеніших верств населення, прискорення розвитку пріоритетних регіонів та галузей. Ситуація щодо ефективності використання пільгових коштів може змінитися на краще, коли владні структури здійснять від-повідний перегляд існуючих пільг. Ті з них, які не виконують своїх стимулюючих функцій, використовуються не за цільовим призначенням, потрібно скасувати, а ті, які сприяють нарощуванню виробничого потенціалу, появі нових робочих місць, використанню передових технологій, збільшенню виробництва, товарів - залишити. Кошти, одержані завдяки пільгам, доцільно акумулювати на спеціальних інвестиційних рахунках підприємств і у випадку порушень вилучати в державний бюджет. Ці ресурси необхідно використовувати централізованим порядком для розвитку пріоритетних галузей господарства, стимулювання НТП. Такий механізм використання одержаного завдяки податковим пільгам доходу існує в ряді країн Західної Європи.
Дотримання податкової дисципліни, виконання вимог закону повинні бути обов'язковими не тільки для платників податків, а й для владних структур, які розпоряджаються зібраними ресурсами. Регулює ці процеси закон про державний бюджет, який щорічно розглядається і затверджується ВРУ. У ньому конкретно зазначається, як і на які цілі використовуються податкові надходження. Потрібно забезпечити прозорість у використанні бюджетних коштів і контроль громадськості за цим. У країнах з розвиненими ринковими відносинами контроль здійснюється громадянами в прямій формі, тобто відомості про доходи і видатки бюджету доступні кожному члену суспільства (принцип гласності). Влада періодично звітує про виконання бюджету перед представницькими органами, і у випадку порушення закону винні притягаються до адміністративної чи кримінальної відповідальності.
Щоб посилити прозорість бюджетної системи, зокрема її видаткової частини, було б доречно відновити громадський контроль за використанням бюджетних коштів на всіх рівнях органів влади, як це практикується у розвинених країнах. Платники податків повинні знати, куди йдуть їхні гроші.
Принципове значення в ефективному використанні податків має їх розподіл між центральною та місцевою владами. В Україні донедавна обстоювались дві протилежні думки щодо принципу розподілу між центром і місцевою владою, та з прийняттям Бюджетного кодексу країна наблизилась до європейських принципів демократії, законодавчо закріпивши механізм розподілу фінансових повноважень між центром і регіонами. Відчутним здобутком суспільства стало започаткування стабільних рівноправних відно-син між державою та місцевими органами влади, закладено основи зміцнення фінансового стану не лише центру, а й усіх без винятку територій. Формування різнорівневих бюджетів - це найкращий спосіб для того, щоб кожен рівень влади мав закріплені законом джерела доходів і дбав про їх наповнення. А якщо власних ресурсів регіону не вистачає, то держава надає їм дотації шляхом перерозподілу доходів між областями, але необхідно враховувати при такому перерозподілі також і відмінності соціально-економічного розвитку кожного регіону окремо. Для цього потрібно розробити методику нормативного забезпечення соціальних потреб на душу населення. На жаль, дотепер їх ще немає. Наявність науково обґрунтованих нормативів виключила б суб'єктивний підхід до розподілу ресурсів між різними регіонами і областями та якнайповніше забезпечила принцип справедливого їх розподілу. Заінтересувати місцеві органи влади у сво-єчасному внесені податкових платежів до державного бюджету допомогла би система матеріального заохочення. Таким чином, зростатимуть і державний, і місцевий бюджети. Тому вкрай необхідно зміцнювати податкову та бюджетну дисципліни, потрібно також створити нормативно-правове забезпечення статей Бюджетного кодексу щодо відповідальності за бюджетні правопорушення. Визначення механізму зупинення операцій з бюджетними коштами дасть змогу місцевим фінансовим органам влади, та органам Державного казначейства, Державної контрольно-ревізійної служби, головним розпорядникам бюджетних коштів застосовувати до розпорядників та одержувачів бюджетних коштів за вчинені ними бюджетні правопорушення заходи щодо призупинення бюджетнихасигнувань. Тому щоб досягти податкової дисципліни, яка існує у цивілізованому світі, необхідно вирішити такі основні завдання:
- забезпечення відчутного послаблення податкового тиску;
- спрощення процедур податкового адміністрування;
- забезпечення надійного захисту прав платників податків;
- встановлення конструктивних, доброзичливих відносин між владою, податківцями, з одного боку, та господарюючими суб'єктами - з іншого;
- посилення контрольно-ревізійного режиму для несумлінних плат-ників;
- позбавлення силового фактора для тих підприємств, які працюють стабільно, сплачуючи своєчасно податки.
Щоб досягти невідкладних першочергових завдань, потрібно прийняти Податковий кодекс. Адже саме кодекс повинен бути уніфікованим, комплекс-ним, систематизованим податковим законодавчим документом, який уза-гальнив би в цілому сталу, відпрацьовану податкову систему України.
Loading...

 
 

Цікаве