WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Модель прогнозування дохідно-видаткового розподілу в регіоні - Реферат

Модель прогнозування дохідно-видаткового розподілу в регіоні - Реферат

програмних документів економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів та міст", доводиться констатувати, що нормативно визначається тільки структура середньострокового прогнозу територіальних утворень. На короткостроковий термін згідно з законодавством на місцевому рівні має формуватися програма (для порівняння - Законом регламентується склад середньострокового і короткострокового прогнозів, а також Програми економічного і соціального розвитку України (загальнодержавний рівень).
Звертає на себе увагу Порядок розроблення прогнозних і програмних документів економічного і соціального розвитку та складання проекту державного бюджету, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2003 р. № 621. Відповідно до цього документа розробка прогнозів АРК, областей, районів і міст на середньостроковий період здійснюється у двомісячний строк після схвалення Кабінетом Міністрів України проекту прогнозу соціально-економічного розвитку України на 5-річний термін. Подання цього проекту вищому органу виконавчої влади здійснюється 1 грудня року розроблення, а прийняти рішення щодо нього керівництво уряду має до 1 січня першого прогнозного року. Отже, в разі ухвалення прогнозу Кабінетом Міністрів України незадовго до початку нового року місцеві органи влади матимуть у своєму розпорядженні лічені дні для прийняття рішення про прогноз економічного і соціального розвитку території на середньостроковий період.
Прийняття Закону України "Про державне прогнозування та розроблення програм економічного і соціального розвитку України" обумовило формування місцевими органами влади в першу чергу короткострокових програм розвитку, де не завжди знаходили відображення прогнозні показники їх бюджетів. Середньострокова перспектива, як прогнозний період, для більшості з них стала занадто важким завданням за відсутності детальної методики прогнозування. Вступ України до ЄС вимагатиме запровадження реального, а не номінального введення трирічного прогнозування доходів і видатків місцевих бюджетів. З кінця 90-х років у країнах-членах ЄС згідно зі спеціальним законодавчим актом Союзу ("The Stability and Grows Pact") введено обов'язкове трирічне прогнозування у сфері фіскальної політики. Усе більше урядів розробляють середньострокові, а в деяких випадках і довгострокові оцінки і прогнози бюджетного стану держави і регіонів. Така практика була названа експертами МВФ основою бюджету на середньострокову перспективу. Так, у ФРН закон про бюджетні принципи на всіх рівнях державного управління передбачає обов'язкове фінансове планування на п'ять років наперед. Одразу зазначимо, що у науковому плані практика багаторічних бюджетів поставила питання про розмежування понять планування і прогнозування. Нагадаємо, що під планом, наприклад в англомовних країнах, розуміють обов'язкове визначення "розподілу ресурсів і обсягів виробництва зверху донизу ієрархічною адміністративною структурою", а під прогнозуванням - "систематичний метод отримання оцінок майбутніх значень економічних показників, що заснований на аналізі спостережень за їхньою минулою поведінкою". Отже, планування передбачає організаційно централізовану систему визначення показників, а прогнозування має характер передбачення, одержаного науково-аналітичними методами. Не маючи директивного статусу, прогнозування виконує індикативну роль, має значення орієнтовної установки.
Довгостроковий фінансовий план органів місцевої влади у країнах-членах ЄС носить характер прогнозу, у якому передбачаються можливі джерела й обсяги надходжень фінансових ресурсів, а також довгострокової цільової програми, за якою здійснюються витрати. Такі фінансові плани мають назву змінних п'ятирічних планів.
У Нідерландах, наприклад, крім щорічного бюджету, органи місцевого самоврядування зобов'язані розробляти фінансовий план на чотири роки. Місцеві органи влади зарубіжних країн здійснюють довгострокове планування відповідно до основних напрямів їхньої діяльності.
Так, шестирічні програми комунальних послуг, капіталовкладень і фінансової політики розробляють місцеві органи США. Відповідно до закону першим плановим роком фінансового планування є поточний бюджетний рік. Фінансовий план може подаватися в законодавчі органи найпізніше - разом із проектом закону про бюджет на наступний фінансовий рік. Причому законодавчі органи можуть вимагати подання альтернативних розрахунків. Встановлено законодавчі вимоги до фінансового плану. У ньому повинні бути розтлумачені й обґрунтовані основні напрями капіталовкладень. Законодавчим органам необхідно подавати перероблені на основі фінансового плану багаторічні програми капіталовкладень.
В Україні одним з перших прийнятих прогнозних документів була постанова Кабінету Міністрів України "Про прогноз показників зведеного бюджету України за основними видами доходів, видатків та фінансування на 2005-2007 роки" від 9 вересня 2003 р. № 1427. Цим нормативним актом визначалася мета прогнозу, економічні і соціальні цілі Кабінету Міністрів України, середньострокові бюджетні індикатори, стратегічні пріоритети політики видатків, а також було подано аналіз економічної ситуації в Україні 2002 р., результати, що очікувалися до кінця 2003 р., прогноз економічного і соціального розвитку України, доходів і видатків зведеного бюджету на 2005-2007 рр. За основу розрахунків прогнозних показників зведеного бюджету були взяті можливості економічного зростання, закладені у консервативному прогнозі макропоказників на зазначений період. Консервативний варіант макроекономічного прогнозу на 2005-2007 роки був продовженням консервативного варіанта прогнозу на 2004 рік, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 6 серпня 2003 р. № 1231, який використовувався для обчислення показників бюджету на відповідний рік.
Аналізуючи дані 2005 року, можемо оцінити, наскільки були точно визначені основні показники економічного і соціального розвитку України на 2003 і 2004 рр. (табл. 1).
Таблиця 1
Основні прогнозні макропоказники економічного і соціального розвитку України за "консервативним" сценарієм і фактичний стан їх досягнення
Показники 2003 рік Відхи-лення,
% 2004 рік Відхи-лення,
% Відхи-лення,
%
прог-ноз факт прог-ноз факт прог-ноз факт
ВВП номі-
нальний
(млрд. грн.) 247 264,2 7 274 346 26,3 304 436 43,4
ВВП реальний,
темп зростання (відсотків) 6 9,3 55 4,8 12,1 152 5 ...
Індекс споживчих цін (відсотків)
у середньому
до попереднього року
105,3 105,2 - 106 109,0 3 107,3 109,8 2,3
грудень до грудняпопереднього року 107,2 108,2 1 106,3 112,3 5,7 107,5 ...
Таблиця 1 відображає неточність у розрахунках основних макроекономічних показників. Найбільша похибка характерна для показника темпу зростання реального ВВП. Якщо в 2003 році відносне відхилення за цим показником складало 55 %, то уже наступного року - 152 %. Варіювання фактичного значення номінального ВВП навколо прогнозного значно менше, проте для нього, як і для темпу зростання реального ВВП, характерна негативна тенденція - зростання відносного відхилення (у 2003 році - 7 %;, у 2004 р. - 26,3, у 2005 - 43,4 %). Більш точні розрахунки проводять в частині обчислення темпів індексу споживчих цін. Їх коливання навколо прогнозних показників становить не більше 6 %, що дозволяє врахувати цей показник при обчисленні доходів і видатків місцевих бюджетів
Loading...

 
 

Цікаве