WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Економічні та політичні передумови податкової амністії в Україні - Реферат

Економічні та політичні передумови податкової амністії в Україні - Реферат

обсягами тіньового капіталу) буде достатньо Україні для завершення структурної перебудови економіки, підвищення конкурентоспроможності вітчизняних товаровиробників, створення ринкових інститутів управління економікою. Тому сама ідея проведення податкової амністії в Україні прихованих від оподаткування коштів, як альтернативи залучення іноземних кредитів, є прийнятною і може сприяти вирішенню ряду економічних проблем. Однак тут слід зробити застереження: може йтися тільки про легалізацію коштів, що перебувають на території України. Залучити кошти, які розміщені в закордонних банках, дуже проблематично і розраховувати на успішну реалізацію такого проекту не варто.
Щодо громадської думки, то дослідження, проведені соціологічної службою Центру Разумкова, свідчать, що легалізацію тіньових капіталів в Україні вважають необхідною майже дві третини (61,4 %) громадян. Більшість (57,6 %) громадян упевнені в тому, що необхідно створювати умови, за яких капітали, вивезені за кордон, могли б бути легально повернуті до України і вкладені в розвиток українських підприємств. Майже половина (45,9 %) громадян вважають, що потрібно пробачити минулі порушення законів підприємцям, які готові вивести свої капітали "з тіні" або повернути їх з-за кордону і вкласти в економіку України. На підставі здійсненого соціологічного дослідження серед платників податків спеціалісти роблять висновок, що за умови здійснення легалізації (амністії) тіньових капіталів і прибутків можна розраховувати на розуміння та підтримку такого кроку влади з боку громадськості України [2].
Слід звернути особливу увагу на те, за якою ставкою податку будуть легалізуватися доходи. У більшості країнах, де проводилася амністія, була застосована занижена ставка податку. Тому в даному випадку амністовані доходи складаються з двох складових. Перша - сума сплачених податків до бюджету, тобто це реальні кошти, які можуть бути використані на фінансування державних витрат і вони становлять безпосередній фінансовий ресурс держави. Інша складова - це легалізовані кошти, власниками яких є фізичні та юридичні особи. Ці кошти акумулюються на банківських рахунках і можуть розглядатися як потенційний фінансовий ресурс держави, який може бути використаний на інвестування тих чи інших проектів. Власники коштів можуть здійснювати безпосередні приватні інвестиції або залишити їх на банківських депозитах, і тоді ці кошти можна розглядати як кредитний ресурс банків. Тому на даному етапі перерозподілу фінансових потоків особливого значення набуває роль держави у визначенні напрямів розвитку економіки. Якщо будуть створені умови для спрямування цих коштів у вигідному для держави напрямі (фінансування інноваційних проектів), то можна вважати, що податкова амністія досягла своєї мети. В іншому випадку ці кошти можна розглядати як приватні інвестиції, які не завжди спрямовані на створення високотехнологічних технологій, окупність яких має більш віддалену перспективу. Адже інвестиція як економічна категорія поєднує в собі два рівноважних процеси: нагромадження тимчасово вільних коштів, що є потенційним джерелом інвестицій, та прийняття власником обґрунтованого рішення щодо інвестування таких коштів у разі позитивної оцінки ним стану інвестиційного клімату в країні [3].
Податкова амністія виведених із-під оподаткування коштів є одноразовим допоміжним заходом у контексті проведення радикальної податкової реформи, покращання адміністрування податків, встановлення партнерських взаємовідносин між платниками податків та Державною податковою адміністрацією, наведення порядку у сфері забезпечення прав власності, забезпечення дієвого та спрощеного валютного контролю, поліпшення макроекономічної ситуації, зниження податкового навантаження на економіку, тобто створення сприятливого інвестиційного клімату в країні.
Доцільно також приділити увагу соціальному та морально-етичному аспекту щодо наслідків проведення податкової реформи. Держава фактично заохочує порушників і карає законослухняних громадян. Однозначно порушується принцип соціальної справедливості податкової системи, а також стаття 24 Конституції України, де зазначено, що громадяни мають рівні конституційні права і свободи і є рівними перед законом. За таких умов в державі буде створений прецедент, коли окремим категоріям громадян буде дозволено порушувати закон і не нести за це покарання. Таким чином, підприємець, який має надію на майбутні амністії, може вирішити, що вигідніше поки що приховувати свої теперішні доходи, а потім легалізувати їх за нульовою ставкою. Приклади формування негативної психології у платників податків у нашій державі вже є.
Так, однією з форм податкової амністії повною мірою можна вважати Закону України від 21.12.2000 р. № 2181 "Про погашення зобов'язань платників податків перед бюджетом і державними цільовими фондами". Згідно з нормами цього закону списання боргів, що проводиться щорічно, стало вже сумною традицією і породило у платників ефект очікування. Так, лише за 2005 рік за рахунок списання податкового боргу втрати бюджету становили 6 млрд 771,5 млн грн, що на 2 млрд 694,4 млн грн або в 1,7 раза більше, ніж у 2004 році [4]. Більшість платників саме за цією схемою свідомо не сплачують податки, маючи надію на наступну податкову амністію. І вона вже відбувається регулярно в країні. Такапрактика списання податкового боргу перед бюджетом свідчить про низький соціально корисний ефект від запровадження державно-правових заходів і негативно впливає на імідж державної виконавчої влади.
Однак, незважаючи на можливі негативні наслідки, в сучасних соціально-економічних і політичних умовах проводити податкову амністію необхідно. Уряд приймає широкомасштабні заходи щодо залучення інвестицій в економіку країни, при цьому існує значний резерв фінансових ресурсів у вигляді вивезеного капіталу з території України за кордон. При цьому в законі про податкову амністію необхідно чітко визначити механізм її проведення, щоб не виникало неузгодженостей між окремими нормами закону та вони не суперечили чинному законодавству. Крім того, щоб відійти від хибної практики очікування податкової амністії з боку платників податків, необхідно обов'язково обкладати податком доходи, які підлягають легалізації. Нехай це будуть незначні ставки на рівні 5-10 %, але кожен зобов'язаний сплатити податки. Закон єдиний для всіх. Крім того, потрібно передбачити суворі штрафні санкції проти порушників податкового законодавства, які не скористуються податковою амністією. Держава не може вважатися сильною, якщо вона буде використовувати тільки метод "пряника".
Цивілізований розвиток бізнесу в нашій країні потребує такої собі "відправної крапки", яка завершує перехідний процес попереднього накопичення капіталу. Цією "крапкою", на нашу думку, могла стати масштабна податкова амністія з одночасним посиленням боротьби з відмиванням "брудних" коштів. Вважаємо, що сама ідея проведення податкової амністії виведених з-під оподаткування коштів як альтернативного джерела збільшення фінансових ресурсів держави є слушною і може сприяти вирішенню ряду економічних проблем. Однак вона є допоміжним заходом у контексті проведення радикальної податкової реформи, покращання адміністрування податків, встановлення партнерських взаємовідносин між платниками податків та Державною податковою адміністрацією, наведення порядку у сфері забезпечення прав власності, забезпечення дієвого та спрощеного валютного контролю, поліпшення макроекономічної ситуації, зниження податкового навантаження на економіку, тобто створення сприятливого інвестиційного клімату в країні. Тільки за таких умов податкова амністія буде успішною. Водночас, не потрібно відмовлятися від такого інструменту залучення коштів, у тій чи іншій формі суспільство обов'язково буде його потребувати, про що свідчить досвід розвинених країн світу [5].
Література:
1. Ганчева В.В., Емченко Н.Н. Содействие и стимулирование добровольной уплате налогов - главное направление работы налоговых органов // Финансы, учет, банки: Сборник научных трудов. - Выпуск 8. - Часть 2 / Под общ. ред. П.В. Егорова. - Донецк: ДонНУ, 2002. - С. 218.
2. Барановський О. Легалізація капіталів та економічна амністія: pro et contra // Прези-дентський вісник. - 31 березня. - 2004 р.
3. Національний інвестиційний потенціал як фундамент економічного зростання в Україні: Матеріали тринадцятого засідання круглого столу "Безпека економічних трансфор-мацій". - К., 2001. - С. 45.
4. Офіційний сайт Рахункової палати України // http: // www.ac-rada.gov.ua
5. Коляда Т., Прозоров Ю. Налоговая амнистия: украинские перспективы // Финансовый директор. - 2003. - № 3. - С. 29-34.
Loading...

 
 

Цікаве