WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Діяльність комерційних банків на міжбанківському ринку конверсійних операцій - Реферат

Діяльність комерційних банків на міжбанківському ринку конверсійних операцій - Реферат

несприятливих змін валютних курсів - реальна перевага форвардних валютних контрактів над угодами "спот". По суті, між угодами "спот" і "форвард" немає великої різниці. Якщо курс по форвардній угоді узгоджений сторонами, то всі наступні процедури такі ж, як і при операціях "спот" (і якщо не брати до уваги, що розрахунки з форвардних угод, як правило, проводяться на кінець місяця, то і методи узгодження дати розрахунків нічим не відрізняються від "спот" угод).
У міжнародній практиці при котируванні валют по форвардних угодах, як правило, вказується не сам форвардний курс, а лише різниця щодо курсу "спот". Для визначення форвардного курсу її необхідно додати чи відняти від курсу "спот". Величину маржі можна обчислити таким чином:
де M - розмір маржі,
KN - курс "спот",
i2 - рівень вищої процентної ставки депозитів у валюті,
i1 - рівень меншої процентної ставки депозитів у валюті,
T - кількість днів у році,
t -кількість днів, на яку укладено контракт.
Необхідно зазначити, що після укладання форвардний валютний контракт стає обов'язковим до виконання. Банк повинен наполягти на тому, щоб клієнт дотримувався його, в іншому випадку банк буде мати експозицію в цій валюті. Якщо банк уклав нерозривну угоду купівлі чи продажу іноземної валюти клієнту в майбутньому, то він вступає в угоду не лише з клієнтом, але й із зовнішнім валютним ринком. Це означає, що банк повинен забезпечити покриття за будь-якою форвардною контрактною угодою, яку він укладає з клієнтом на валютному ринку шляхом врівноваження своїх позицій (позиція дилера на кінець дня чи періоду повинна бути врівноважена, тобто суми придбаної та проданої іноземної валюти балансуються). При форвардних угодах існує низка додаткових ризиків, що примушує бути більш уважним, ніж при операціях спот, оскільки фор-вардний курс є не лише прямим відображенням сильних чи слабких позицій валют, він також ураховує різницю процентних ставок. Цим пояснюються іноді його більш різкі коливання порівняно з курсом "спот". Проте ці недоліки нівелюються можливістю покриття ризиків на строковому ринку, що допомагає визначати вартість майбутніх активів і пасивів. Різкі коливання валютних курсів і процентних ставок можна розглядати як передумову виникнення валютних ф'ючерсів. Причинами широкого розповсюдження та активного використання ф'ючерсів є його можливості зниження валютних ризиків, а також проведення спекулятивних операцій та арбітражних угод між строковим ринком та ринком "спот". Важливою причиною розвитку валютних ф'ючерсів є також його інвестиційні можливості. Банки, які володіють достатнім капіталом і мають намір його розмістити в іноземну валюту, часто використовують валютні ф'ючерси. Це можна пояснити невисокою вартістю виходу на ринок валютних ф'ючерсів та досить високим ступенем ліквідності та безпеки вкладених коштів, що дозволяє повернути вкладені кошти у короткі терміни і з незначними витратами. Для валютних ф'ючерсів існує широкий вторинний ринок, оскільки за умовами вони однакові для всіх учасників ринку. Таким чином, банк (який має намір інвестувати кошти) може бути впевненим, що завжди зможе купити чи продати ф'ючерсний контракт та просто ліквідувати свою позицію. Переважна більшість позицій по ф'ючерсних контрактах ліквідується у процесі дії контракту і лише 2-5 відсотків цих контрактів закінчуються реальною поставкою активів [4].
Значною перевагою ф'ючерсного ринку є система гарантій виконання зобов'язань за угодою, яка забезпечується біржею. Це особливо важливо у період становлення валютного ринку, як це відбувається в Україні.
Більш широкі можливості для інвестування та мінімізації ризиків надають опціонні контракти. Опціонний контракт не є обов'язковим до виконання. Його власник може вибрати один з трьох варіантів дій: виконати опціонний контракт; залишити контракт без виконання; продати його іншій особі до закінчення строку опціону. Завдяки можливості маневрувати в умовах зміни валютних курсів опціонний контракт може бути куплений як з метою отримання доходу при русі обмінного курсу в сприятливому напрямі, так і з метою страхування від валютного ризику при несприятливому валютному курсі.
Опціон має силу лише до певної наперед встановленої дати (дата експірації), після якої такий опціон не може використовуватись. Хоча опціон укладається на різні активи, але він може не передбачати реальної поставки об'єкту опціонного контракту (розрахунковий опціон). На Українському валютному ринку першу спробу торгівлі валютними опціонами на курс українського карбованця до долара США було здійснено Центром термінових контрактів Української фондової біржі наприкінці 1994 року. Але найбільшого поширення набула торгівля валютними опціонами в першій половині 1995 року завдяки активній і цілеспрямованій роботі Української біржі опціонів і ф'ючерсів (таб. 2.1). Згодом активність використання опціонних угод на вітчизняному валютному ринку значно знизилася і зникла зовсім. Періодично здійснювалися спроби відновити цей інструмент термінових угод на валютному ринку та запровадити на фондовому ринку, проте у грудні 2000 року Національний банк України затвердив зміни до правил здійснення операцій на міжбанківському валютному ринку України, згідно з якими банкам офіційно заборонено здійснювати строкові валютні операції. Українська міжбанківська валютна біржа, яка у 1997-1998 роках активно проводила торги валютними ф'ючерсними контрактами без поставки, неодноразово зверталася до Національного банку з проханням дозволити банкам відновити операції з валютними деривативами без поставки на УМВБ. Прямої відповіді (ні позитивної, ні негативної) Національний банк не дав [5]. Але така поведінка НБУ стала зрозумілою після виходу змін до правил проведення валютних операцій на міжбанківському валютному ринку. Цікавим є й той факт, що заборона проведення операцій з валютними деривативами співпала з прийняттям Закону "Про строкові фінансові інструменти". Опціон, як ніякий інший фінансовий інструмент, дає широкі можливості для побудови різноманітних стратегій. Найпростіші стратегії полягають у комбінуванні рівновеликих позицій за балансовим активом і за опціонами. Аналогічні стратегії виникають при комбінуванні ф'ючерсних позицій і опціонів. У сучасній практиці можна виділити декілька поширених стратегій, які використовують для хеджування відкритих позицій за базовим активом. Суть першої полягає у створенні довгої позиції за активом і короткої - за опціоном "колл". Вони повинні бути еквівалентними короткій позиції за
Loading...

 
 

Цікаве