WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетний менеджмент: проблеми та перспективи - Реферат

Бюджетний менеджмент: проблеми та перспективи - Реферат

віднесення до місцевого бюджету загальнодержавних податків. Кошти на виконання власних повноважень органи місцевої влади можуть нагромаджувати із призначених для них власних джерел доходів.
Існують проблеми формування бюджетних ресурсів органів місцевого самоврядування. Значна частина селищ, сіл, а в деяких випадках і міст мають бюджетну недостатність. Тобто обсяги податкових, бюджетних надходжень, що стягуються на їх території, не забезпечують фінансові потреби місцевих закладів охорони здоров'я, освіти, культури тощо. Існуюча система місцевих податків і зборів не спроможна забезпечити фінансову самостійність місцевої влади, оскільки місцеві податки і збори через їх незначний податковий потенціал не можуть забезпечити достатню кількість фінансових ресурсів. Усього ж місцеві податки та збори у сукупних доходах місцевих бюджетів становлять в Україні лише 3 %, у той час коли за рахунок місцевих податків у Швеції формується 60 % комунальних доходів, у Данії - 50 %, у Швейцарії - 46 %, у Норвегії - 43 %, у Франції - 36 %, хоча в Угорщині - 4 %, а в Греції - 2 %, [14]. Низький рівень бюджетних надходжень населених пунктів не дозволяє деяку частину коштів спрямовувати на формування бюджету розвитку, що створюється в межах доходів і видатків відповідного місцевого бюджету з метою стимулювання розвитку адміністративно-територіальних утворень. Саме тому бюджетний менеджмент повинен забезпечити стабільність і прозорість бюджетного процесу, закріплення окремих доходів на чітко визначеній основі за бюджетами усіх рівнів влади, створення умов динамічного економічного розвитку населених пунктів.
Незабезпеченість бюджетної сфери виникає через відсутність науково обґрунтованих нормативів. Тому держава при визначенні загальних обсягів видатків місцевих бюджетів виходить з наявності фінансових ресурсів, а не нормативів. Отже, цю проблему необхідно у подальшому вивчати та шукати шляхи її вирішення.
Для порівняння витрат із результатами необхідно розвивати такі функції бюджетного менеджменту, як облік і звітність. На сьогодні ці функції виконують органи Державного казначейства України. Крім того, Державне казначейство України здійснює платежі за дорученнями розпорядників коштів державного бюджету тільки за наявності паспортів бюджетних програм [1, с. 17].
Функції бюджетного менеджменту обліку та звітності дозволяють виконувати не тільки зіставлення витрат з результатами, а й здійснювати контроль за діяльністю бюджетних установ. Дослідження показали, що потреба в цьому нагальна, адже існували основні види порушень, характерні для бюджетних установ, зокрема:
- перевищення кошторисних призначень;
- порушення законодавства з питань оплати праці, штатної дисципліни;
- нецільове використання бюджетних коштів;
- заниження вартості основних засобів, товарно-матеріальних цінностей;
- завищення вартості ремонтно-будівельних робіт;
- порушення при проведенні негрошових розрахунків тощо [3].
Облік виконання бюджету має велике значення для успішного виконання затвердженого бюджету. Від прийняття своєчасних і правильних рішень з питань планування і виконання бюджету залежить ефективність бюджетного менеджменту. Такі рішення можуть бути прийняті лише на основі ретельно проведеного аналізу відповідної інформації. Облік забезпечує систему управління необхідною інформацією. Правильність прийняття рішень залежить також і від кваліфікації працівників бюджетної сфери, а також від методології бюджетної роботи. Але вирішальним у бюджетному управлінні фактором є саме достовірна та своєчасна інформація. Тому важливим напрямом покращання бюджетного менеджменту є удосконалення систем організації обліку виконання бюджету та звітності, підбір і підготовка висококваліфікованих кадрів.
Функцію контролю у виконанні бюджетів виконують органи Державного казначейства, Головкру, ДПА України тощо. Основною потребою сумісного контролю органів Головкру та Держказначейства є перетин коштів державного й місцевого бюджетів у момент дотацій вирівнювання місцевим бюджетам, що надходять із державного бюджету до місцевих через казначейство. Контроль використання коштів, наприклад, державними цільовими фондами, зокрема: Пенсійним фондом України, Фондом соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності, Фондом загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, здійснюється шляхом аналізу поданих Державному казначейству України звітів про виконання кошторисів цих фондів.
Як свідчить досвід зарубіжних країн з розвиненими ринковими відносинами, відкритість і гласність бюджетного процесу позитивно впливає на бюджетний менеджмент у цілому і на контролюючі органи зокрема. У таких умовах діяльність контролюючих органів стає відкритою, а результати можуть бути перевірені. Контроль громадянами України як у прямій, так і в опосередкованій формі, на жаль, не здійснюється.
Покращити функцію контролю, на думку Гуцалюка Л.П. [3, с. 32-33], можна, у першу чергу, за рахунок налагодження оперативного інформування про залишки коштів на рахунках органів казначейства, фінансових органів інших розпорядників бюджетних коштів для цільового призначення. Крім того, слід інформувати громадськість про результати проведених ревізій щодо використання бюджетних коштів через засоби масової інформації.
На нашу думку, для організації ефективного контролю за цільовим використанням бюджетних коштів доцільно перевірки виконання бюджету здійснювати незалежними аудиторами, а також чинним законодавством необхідно передбачити бюджетну відповідальність, зокрема шляхом зменшення бюджетних призначень головним розпорядникам бюджетних коштів на суму коштів, витрачених не за цільовим призначенням.
Таким чином, ефективне виконання всіх функцій бюджетного менеджменту дозволить наперспективу покращити всі елементи бюджетної системи. По-перше, це значно підвищить політичну відповідальність головних розпорядників коштів. По-друге, покращить визначеність сутності програмно-цільового методу формування бюджету. По-третє, дозволить розмежувати функції розпорядника коштів та касира. По-четверте, зміцнить концептуальну базу формування спеціальних фондів.
Література:
1. Закон України від 25 березня 2005 року № 2505 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України" // Вісник податкової служби України. - 2005. - № 13-14. - С. 9-84.
2. Вегера С.А. Засади формування соціальної складової державної бюджетної політики. - // Актуальні проблеми економіки. - 2003. - № 8. - С. 174-192.
3. Гуцалюк Л.П. Організація перевірок використання бюджетів усіх рівнів. - // Фінанси України. - 2003. - № 7. - С. 27-33.
4. Економіка України за січень-грудень 2004 року // Ур. кур. - 2005. - № 15. - 27 січня. - С. 5-6.
5. Жовтяк Є. Інженерія бюджетного процесу // Дзеркало тижня. - 2004. - № 6. - 14-20 лютого.
6. Жукінський А. Місцевий бюджет: уроки відповідності // Віче. - 2003. - № 6. - С. 42-45.
7. Ісмаілов А.Б. Міжбюджетні відносини та напрями їх удосконалення // Фінанси України. - 2004. - № 6. - С. 27.
8. Кузькін Є. Бюджет розвитку потребує наповнення // Урядовий кур'єр. - 2003. - № 215. - 14 листопада.
9. Левицька С.О. Інформаційне забезпечення ефективного використання бюджетних коштів // Фінанси України. - 2004. - № 12. - С. 7.
10. Майснер А. На бюджет потрібно дивитися очима фінансиста // Ур. кур. - 2004. - № 58. - С. 5. - 27 березня.
11. Сафонова Л.Д. Бюджетний менеджмент: Навчально-методичний посібник для самостійного вивчення дисципліни. - К. КНЕУ, 2001. - 186 с.
12. Чугунов І.Я., Самошкіна О.А. Теоретико-методологічні засади удосконалення програмно-цільового методу планування видатків бюджету // Фінанси України. - 2004. - № 9. - С. 37.
13. Юрій С. Як утримувати бюджетну спрагу // Віче. - 2003. - № 6. - С. 46-49.
14. http: //www.di.com.ua/mon98_3e/problem.htm
Loading...

 
 

Цікаве