WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Аналіз впливу фінансової глобалізації на валютні кризи - Реферат

Аналіз впливу фінансової глобалізації на валютні кризи - Реферат

Центральної та Південної Америки пік кількості валютних криз припадає на 1980-і рр., в країнах Азії - на 1990-і рр. [7, с. 52-55].
Для ілюстрації наслідків сучасних валютних криз П. Кругман наводить такий приклад. Якщо уявити собі типову країну, що розвивається, з середнім рівнем доходу на душу населення двадцять п'ять років тому назад, вона б не мала ризику бути ураженою кризою, подібною до тих, які притаманні 1990-м рр. По-перше, національна валюта була б лише частково конвертована, що б затримало відтік капіталу у випадку кризи. По-друге, зовнішній борг був би невеликим, переважно офіційним і довгостроковим. Проблеми з платіжним балансом були б, оскільки негативне сальдо поточного балансу у разі негативних шоків було б складніше компенсувати притоком іноземного капіталу. Платіжний дисбаланс міг змусити країни вдатися до девальвації, яка, до речі, була б необхідною умовою надання допомоги з боку МВФ. Аналогічна країна в сучасних умовах має лібералізований валютний ринок і багато інших сфер економіки. Товарна структура її експорту більш диверсифікована, виробництво більш продуктивне. До країни надійшли досить великі обсяги іноземних інвестицій. Одночасно приватний сектор отримав позики в іноземній валюті як із-за кордону, так і з джерел у середині країни. У результаті економіка такої країни більш успішно розвивається за умов стабільної ситуації, і є значно більш вразливою в умовах раптової кризи. Якщо капітал почне втікати з країни, наслідки девальвації можуть бути руйнівними внаслідок великого боргу деномінованого в іноземній валюті [13].
За оцінками Б. Ейхенгріна і М. Бордо, зменшення приросту ВВП у рік валютної кризи порівняно з трирічним трендом у 13 країнах, що розвиваються, в 194-1971 рр. становило 4 %. У 1973-1998 рр. цей показник у 10-ти країнах, що розвиваються, становив мінус 1%. Через 3 роки після кризи приріст ВВП у перший період збільшувався на 3 %, у другий - лише на 1 %. Отже, у другий період глобалізації валютні кризи призводили до менш руйнівних наслідків з погляду падіння ВВП, але і до повільнішого відновлення (аналогічні висновки можна зробити порівнюючи перший період глобалізації і період з 1919 по 1971 рр.). Проте значна дисперсія отриманих результатів не дозволяє прийти до такого висновку у кожному конкретному випадку [14].
Розглянемо детальніше питання частоти кризових періодів у сучасний період глобалізації. Розширимо вибірку до 146 країн і застосуємо розроблений нами метод визначення часових меж валютних криз на основі наступного індексу тиску на валютний ринок:
,
де E - компонент зменшення валютного курсу, який дорівнює ;
R - компонент валютних інтервенцій, який дорівнює ;
I - компонент процентної ставки, який дорівнює або якщо немає даних по m, то ;
D - компонент прискорення зменшення валютного курсу, який дорівнює ;
де у свою чергу et, rt, Lt, mt, ct, dt - курс національної валюти до СДР, золотовалютні резерви, зовнішні зобов'язання монетарної влади, процентна ставка грошового ринку, облікова ставка центрального банку і темпи зниження валютного курсу в t-й місяць (показники розраховані за [15]);
, , , , - їх середні значення протягом попередніх 12 місяців;
Гe, Гr, Гm, Гc, Гd - їх стандартні відхилення (крім для зобов'язань монетарної влади) протягом попередніх 12 місяців.
Будемо вважати, що перевищення індексу Іch2 нуля у відповідному місяці свідчить про наявність валютної кризи. У разі відсутності даних по R або I один з цих компонентів прирівнюється до одиниці. Як показник поширеності валютних криз у відповідному році в масштабах світу або групи країн будемо брати відношення країно-кризових місяців до всіх країно-місяців з доступними даними у відповідній групі країн. Цей показник (далі - кризовість) показує середню тривалість валютної кризи в частках року в країні світу або відповідної групи у відповідний рік. При цьому кризовість розраховується за двома методами (методи 1 і 2): по країнах, для яких доступні дані принаймні в частині аналізованого періоду (1970-2003 рр.), і лише по країнах, для яких доступні дані за весь аналізований період. У динаміці кризовість по всіх країнах світу показана на рис. 1. З рисунка видно, що основна частина кризових періодів припадає на початок 1980-х рр. - тобто на середину сучасного періоду глобалізації, після цього їх кількість спадає.
Рис. 1. Динаміка кризовості в 1970-2003 рр. у світі
Однак цікавим є і те, якою була динаміка кризовості в різних групах країн (за класифікацією в [16]). З узагальнених результатів у табл. 1 видно, що в країнах з середнім і низьким доходом (на душу населення) спостерігається така сама закономірність, як і по всіх країнах (особливо серед країн з низьким доходом, Латинській Америці і Африці). Відмінності від загальної закономірності такі. Країни з високим доходом переживали три кризові піки: в кінці 1970-х рр., в середині 1980-х рр. і на початку 1990-х рр. У Східній Азії і Океанії - на початку 1980-х рр. і в кінці 1990-х рр. У країнах з перехідною економікою основний кризовий період - на початку 1990-х рр., на Близькому Сході і в Північній Африці - в кінці 1980-х рр. І лише в Південній Азії відбулось явне посилення кризових тенденцій із часом.
Таблиця 1
Динаміка кризовості по групах країн
Групи країн Кризовість по періодах за методом 1 (методом 2), од.
1970-74 1975-79 1980-84 1985-89 1990-94 1995-99 2000-03
Світ у цілому 0,028 0,06 0,125 0,09 0,071 0,045 0,028
(0,025) (0,056) (0,115) (0,085) (0,067) (0,031) (0,026)
Країни з високим доходом 0,003 0,013 0,018 0,006 0,009 0,005 0
(0,003) (0,014) (0,01) (0,005) (0,01) (0,005) (0)
Країни з середнім і низьким доходом, у т. ч.: 0,038 0,078 0,166 0,119 0,092 0,056 0,033
(0,035) (0,075) (0,161) (0,121) (0,093) (0,042) (0,032)
- країни з високим середнім доходом 0,047 0,062 0,096 0,107 0,04 0,021 0,035
(0,061) (0,07) (0,102) (0,109) (0,038) (0,030) (0,013)
- країни з низьким середнім доходом 0,030 0,063 0,132 0,119 0,089 0,053 0,031
(0,022) (0,069) (0,154) (0,106) (0,084) (0,038) (0,049)
- країни з низьким доходом 0,038 0,094 0,218 0,124 0,118 0,073 0,032
(0,033) (0,082) (0,191) (0,136) (0,121) (0,049) (0,03)
- Східна Азія і Океанія 0,026 0,016 0,051 0,048 0,01 0,085 0,004
(0,018) (0,0146) (0,059) (0,023) (0,005) (0,073) (0,006)
- Європа і Центральна Азія - - - - 0,135 0,068 0,014
- - -
- Латинська Америка і Карибські о-ви 0,06 0,099 0,224 0,138 0,086 0,034 0,080
(0,065) (0,102) (0,221) (0,118) (0,083) (0,038) (0,054)
- Близький Схід і Північна Африка 0,021 0,058 0,023 0,143 0,0651 0,007 0,01
(0,003) (0,058) (0,017) (0,144) (0,0861) (0,003) (0,003)
- Південна Азія 0,015 0,01 0,02 0,017 0,02 0,02 0,017
(0,013) (0,008) (0,013) (0,021) (0,025) (0,025) (0,021)
- Африка південніше Сахари 0,037 0,095 0,23 0,135 0,126 0,071 0,036
(0,031) (0,079) (0,194) (0,151) (0,124) (0,054) (0,025)
Але хоча в розглянутий період у цілому відбувалось посилення глобалізаційних тенденцій у фінансовій сфері, цей процес був переривчастим. Тому доцільно замість часового розрізу динаміки кризовості розглянути її зв'язок з об'єктивними показниками фінансової глобалізації. В узагальненому вигляді про рівень глобалізації може свідчити абсолютне значення і динаміка відношення валових міжнародних потоків приватного
Loading...

 
 

Цікаве