WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Проблеми та перспективи входження України в міжнародну фінансову систему - Реферат

Проблеми та перспективи входження України в міжнародну фінансову систему - Реферат

маси ринкових перетворень;
o поглиблення макроекономічної стабілізації та інфляційної безпеки;
o уникнення подальшого нарощування державного боргу та зменшення його навантаження на видатки Державного бюджету;
o вжиття радикальних економічних, правових, організаційних та силових заходів щодо рішучого обмеження корупції та тіньової економічної діяльності;
o запровадження механізмів стимулювання внутрішнього ринку, інвестиційного процесу, активної регіональної політики.
Нарощування та реалізація інвестиційного потенціалу сьогодні є ключовим фактором сталого економічного зростання. Недостатнє інвестування та високий рівень зношеності капіталу породжують небезпеку декапіталізації, тобто мінусових величин чистих інвестицій.
Такий стан настійно вимагає реінвестування одержаного прибутку в розвиток виробництва. Але через борги та соціальні проблеми марно сподіватися на це у найближчі три-чотири роки. Тому найбільш реальний вихід із даного становища для економіки України - у збільшенні припливу іноземного приватного капіталу. На жаль, загальна частка приватних інвестицій (внутрішніх та іноземних) в економіку України на сьогодні не перевищує 20 % від ВВП, тоді як в Угорщині, Польщі й Росії вона становить 70-80 %.
Сьогодні нам треба дбати не просто про підвищення привабливості української економіки для іноземних інвесторів. Завдання полягає у використанні їхніх можливостей длярозширення внутрішнього купівельно-спроможного попиту, активізації інноваційного впливу на вітчизняне виробництво.
Загалом за великим рахунком, йдеться про повноцінне включення України у конкуренцію за інвестиції на міжнародних ринках капіталів. Це, у свою чергу, передбачає:
o лібералізацію підприємницької діяльності;
o створення оптимального та передбачуваного правового середовища;
o забезпечення політичної стабільності й відповідальних кон-солідованих дій усіх гілок та органів влади.
Згідно із Законом України "Про іноземні інвестиції" іноземні інвестори можуть здійснювати інвестиції на території України у вигляді:
а) іноземної валюти, інших валютних цінностей, національної валюти;
б) будь-якого рухомого і нерухомого майна (землі, будівель, споруд, обладнання та інших матеріальних цінностей) і будь-яких пов'язаних з ним майнових прав;
в) акцій, облігацій та інших цінних паперів або будь-яких інших форм участі в підприємстві;
г) грошових вимог та права вимоги про виконання договірних зобов'язань, що мають вартість;
д) будь-яких прав інтелектуальної власності, які мають вартість, у тому числі авторських прав, прав на винаходи, торгових знаків (товарних знаків і знаків обслуговування), фірмових найменувань, промислових зразків, ноу-хау тощо;
е) права на здійснення господарської діяльності, у тому числі права на розвідування, розробку, видобування або експлуатацію природних ресурсів, наданого законодавством або договором;
є) платних послуг;
ж) інших видів інвестицій, не заборонених законами України.
В Україні, де більшу частину економіки поки що контролює держава, іноземне інвестування є одночасно й економічною, і політичною проблемою. Інвесторів в Україні приваблюють:
o вигідне географічне розташування;
o потенційно великий ринок;
o висока кваліфікація робочої сили та її відносна дешевизна;
o низький курс національної валюти;
o правове забезпечення сприятливого інвестиційного клімату;
o захист інвестицій;
o можливість вивезення прибутку;
o система компенсації збитків тощо. Для поліпшення інвестиційного клімату необхідно:
o зрівняти у правах інофірми і національні підприємства;
o сприяти інвестиціям у провідні галузі промисловості;
o розвивати систему страхування інофірм;
o визначити пріоритети інвестування;
o підтримувати і заохочувати з боку держави фірми та підприємства, які сприяють інвестиціям в українську економіку;
o розширювати міжнародну співпрацю в галузі сприяння капі-таловкладенням та гарантування інвестицій;
o активізувати роль держави в запобіганні та компенсації можливих негативних соціальних наслідків реалізації інвестиційних проектів в Україні;
o створити умови для активізації вітчизняного бізнесу;
o поглиблювати ринкові реформи;
o удосконалити чинне законодавство в галузі зовнішньоекономічної діяльності та забезпечити контроль з боку держави за його дотриманням.
Досить активно працюють на престиж та імідж України і дають швидкі та реальні результати організовані як слід представлення інвестиційних проектів, презентація вітчизняних товарів та послуг на міжнародних виставках та ярмарках. Досить послатися на історію організації виробництва літаків АН-70 в Ірані. Це вже не просто експорт продукції. Це експорт технології, тобто найбільш перспективний і вигідний його варіант.
Слід ширше інформувати ділові кола України і зарубіжних держав про конкретні можливості залучення інвестицій та найбільш привабливі можливості їх вкладення.
Важливе значення має ширше залучення у банківську систему України іноземного капіталу. Поки що його частка надто мала - 13-14 %.
У багатьох країнах уже давно зарекомендували себе дійовою формою поєднання банківського і промислового капіталу промислово-фінансові групи. Наприклад, у Росії у їх складі діє понад 1500 суб'єктів господарювання, які дають роботу більш як 3 млн людей. Україна в цьому плані значно відстає.
Українські підприємства ще не стали привабливими об'єктами для національних та іноземних інвесторів на фондовому ринку. Так, через організований ринок у 2000 p. було продано акцій всього на
2 млрд грн. Це трохи більше 10 % від усього обігу цінних паперів. Фондовий ринок має функціонувати повноцінно і слугувати серйозним джерелом залучення інвестиційного капіталу.
Сьогодні найбільш інвестиційне привабливими в Україні, як і в усьому світі, є вкладання капіталу в інтелектуальний потенціал нації та науково-технічні інновації, застосування яких суттєво змінює обсяги та якість національного виробництва та споживання.
За рівнем підготовки науково-технічних кадрів та фахівців вищої кваліфікації Україна належить до провідних держав світу. Однак, на жаль, нам не вдалося уникнути й істотних втрат у цій сфері. Так, за останні роки вдвічі зменшилася чисельність
Loading...

 
 

Цікаве