WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Шляхи становлення національної валютно-фінансової системи України - Реферат

Шляхи становлення національної валютно-фінансової системи України - Реферат

іноземних інвесторів від значних вкладень коштів у нашу економіку. У зв'язку з цим спостерігається тенденція зниження обсягів іноземних інвестицій.
Деякі інвестори, які зареєстрували великі обсяги інвестицій, при-зупинили їхвнесення. Наприклад, фірмою "Макулан" зареєстровано 260 млн дол. США, а фактично внесено 26 млн, СП "Тютюнова компанія" - відповідно 25 млн і 5 млн дол. США.
Переорієнтація України в зовнішньоторговельній діяльності на країни Заходу характерна і для зовнішньоінвестиційних потоків в Україну. Так, якщо в 1992 p. 88 % загальної суми зовнішнього боргу припадало на країни колишнього СРСР і лише 12 % - на інших кредиторів, то до кінця 1995 p. це співвідношення становило приблизно 50 і 50 % відповідно. Це видно також і з темпів зростання зовнішньої заборгованості України. Якщо заборгованість країнам колишнього Союзу за період з 1992 по 1995 p. зросла в 1,4 раза, то іншим кредиторам - у 10 разів (за даними Міжнародного центру перспективних досліджень).
Найбільші інвестиції, вкладено в економіку України партнерами із США (22 % до загального обсягу), Німеччини (19 %), Великої Британії (7 %), Кіпру (6 %), Швейцарії (4 %).
Треба зазначити, що не дуже сприяв активізації інвестиційних вкладень зарубіжних фірм в економіку України прийнятий Верховною Радою Закон "Про внесення змін до Декрету Кабінету Міністрів України "Про режим іноземного інвестування", де сказано, що придбання іноземними інвесторами майнових прав на природні ресурси регулюється законодавством України, яке не дозволяє іноземним інвесторам мати майнові права на ці ресурси, у тому числі на головний - землю. Так, цим же законом було внесено зміни до відповідних статей декрету, які стосуються землі та земельних ділянок. Декретом Кабінету Міністрів були дозволені інвестиції у вигляді рухомого і нерухомого майна, у тому числі й землі, а також у формі придбання земельних ділянок. Саме слова "землі" та "земельних ділянок" цим законом були виключені з тексту декрету. Загалом, протягом останніх років неодноразово вносилися істотні зміни в чинні документи, які регулюють іноземне інвестування. Така нестабільність найбільше стримує іноземного інвестора.
Важливим кроком в активізації інвестиційної діяльності в Україні має стати прийняття Верховною Радою України законодавчої бази створення й діяльності фінансово-промислових груп. Конкретний механізм таких міждержавних господарських структур має закріплюватися у міжурядових угодах з метою створення режиму найбільшого сприяння у виробництві товарів, наданні послуг, встановленні оптимальної структури управління та уникнення подвійного оподаткування прибутку. Прикладом може служити підписана з Росією міжурядова Угода про принципи створення 50 українсько-російських промислових груп, таких як "Укрнафта", "ТаНаКо" - Транснаціональна алюмінієва компанія, "Міжнародні авіамотори", "Кор-порація Антонов-Туполєв" та ін.
Активний інвестиційний процес забезпечується успішним функ-ціонуванням спеціальних (вільних) економічних зон. Відповідним Указом Президента України було засновано дві такі зони: у Бродах (Львівщина) та Сиваші (Автономна Республіка Крим). Верховна Рада України прийняла Закон "Про деякі питання валютного регулювання та оподаткування суб'єктів експериментальної економічної зони "Сиваш", яким встановлено, що:
o сировина, матеріали, устаткування та обладнання (крім підакцизних товарів), які ввозяться в Україну для потреб власного виробництва суб'єктами експериментальної економічної зони, не підлягають обкладенню ввізним митом та податком на додану вартість;
o сума податку на прибуток зменшується на 50 % у разі використання суми, на яку зменшується податок на прибуток, на реалізацію інвестиційних проектів у межах цієї зони;
o надходження в іноземній валюті на користь суб'єктів експе-риментальної економічної зони "Сиваш" не підлягають обов'язковому продажу на міжбанківському валютному ринку у разі використання вивільнених валютних коштів на потреби розвитку цієї зони.
Однак з накопиченням досвіду зовнішньоекономічної діяльності почали накопичуватися і проблеми. З надзвичайною гостротою, наприклад, постала проблема повернення в Україну валютних доходів від зовнішньоекономічної діяльності. Перебування цих валютних цінностей за кордоном вважається незаконним передусім тому, що відповідно до нашого законодавства, іноземна валюта може вивозитися, зберігатися та використовуватися за межами України тільки з дозволу Національного банку України. Це стосується валютних коштів, які вивезені за межі України у вигляді товарів, робіт, послуг згідно із зовнішньоторговельними контрактами й еквівалент вартості яких (тобто саме валюта) не надійшов в Україну. Таким чином, ці інвалютні кошти фактично працюють на економіку інших держав.
Загальна сума таких коштів, за різними оцінками, сягає від 6 до 16 млрд дол. СТТТА, і вона навряд чи перебільшена, адже тільки за 9 місяців 1994 p. за кордоном, передусім у країнах колишнього Союзу, осіло 1,4 млрд дол., а в Україну повернулось лише 0,4 млрд. Навіть у разі їх повного повернення в Україну, що малоймовірно, не вся ця сума може бути автоматично зарахована до офіційного валютного резерву держави. Але вони можуть бути спрямовані на інвестування пріоритетних галузей національної економіки з метою швидкого її виходу на міжнародний конкурентний простір, формування стабілізаційного фонду національної грошової одиниці та вирішення інших першочергових завдань. Головна ж проблема полягає в тому, що вилучені таким чином кошти не були оподатковані в Україні, внаслідок чого держава безпосередньо втрачає велику кількість бюджетних надходжень, так необхідних для вирішення значного масиву соціальних питань.
Відплив з України значних валютних коштів реально відбувається у все зростаючих масштабах і не є секретом для офіційної статистики. Однак, штучно занижуючи обсяги експорту й імпорту, тодішній Мінстат України мимоволі приховував реальні обсяги такого відпливу. Так, зіставляючи дані офіційної статистики з опублікованими в бюлетені Європейського центру макроекономічного аналізу, який видається на Заході, відомий український економіст, директор Інституту економіки Національної академії наук України, академік НАНУ I.I. Лукінов виявив досить дивну розбіжність між тими цифрами, які гласно обертаються у нашій країні, та тими, які потрапляють у зазначений центр і взагалі за межі держави. Особливий інтерес викликають розбіжності в даних про зовнішньоторговельний оборот України, адже йдеться про валюту, якої в нас катастрофічне не вистачає, щоб вчасно розраховуватися за газ, нафту та інші товари, що надходять з-за кордону (табл. 15.1).
Як видно з таблиці, у всіх країнах, за винятком Великої Британії, українські дані з експорту значно занижені порівняно з даними країн-партнерів.
Таблиця 15.1. Українські дані власного експорту і дані статистики країн-партнерів, млн дол.
Loading...

 
 

Цікаве