WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Визначальна роль валютного курсу в системі міжнародних фінансів - Реферат

Визначальна роль валютного курсу в системі міжнародних фінансів - Реферат

США
1
США
6833
2
Китай
3497
3
Японія
2837
4
Німеччина
1649
5
Індія
1225
6
Франція
1176
7
Італія
1106
8
Велика Британія
1097
9
Індонезія
716
10
Мексика
676
11
Канада
639
12
Росія*
588
12
Бразилія*
588
* Ці дві країни поділяють між собою 12-те місце в даній макроекономічній ієрархії.
В основу валютного курсу при системі золотомонетного стандарту було покладено золотий паритет, який визначався співвідношенням двох грошових одиниць за кількістю чистого золота, що вміщувалось у них. Цей вміст, або вага чистого золота в грошовій одиниці країни, встановлювався державою і законодавче фіксувався. Після відміни золотомонетного стандарту золотий паритет визначався виходячи з ціни золота, під якою малася на увазі сума паперових грошей, сплачувана за певну вагову одиницю золота - грам, унцію і т. ін. У США, наприклад, долар, введений в обіг з 1792 p., мав золотий вміст 1,60377 г чистого золота. У 1873 p. грошовою одиницею був оголошений золотий долар, а Закон про золотий стандарт від 1900 p. встановив золотий вміст долара у розмірі 1,50463 г.
Особливістю грошової системи США було тривале збереження золотомонетного стандарту. Проте світова економічна криза 1929- 1933 pp. підірвала позиції долара, і США у 1933 p. змушені були відмовитися від золотомонетного стандарту. Одночасно, згідно з "Актом про золотий резерв", у 1934 p. була проведена девальвація долара, і його золотий вміст було знижено до 0,888671 г, або на 41 %, шляхом підвищення паперової ціни золота з 20,67 до 35 доларів за тройську унцію (31,1035 г чистого золота; 1 долар вміщував 31,1035 : 35 = 0,888671 г). Ця ціна проіснувала до кінця 1971 p. (офіційно до квітня 1972 p.), коли ціну золота було підвищено до 38 доларів за унцію, а долар девальвовано на 7,89 %. Його золотий вміст становив 0,818513 г. чистого золота (31,1035/38). З серпня 1971 p. був при-пинений обмін долара на золото, а в лютому 1973 p. США девальвували свою валюту ще на 10 %, і 1 долар став вміщувати 0,736736 г. Це була остання офіційна ціна золота.
Відхилення валютного курсу від золотого паритету в умовах зо-лотомонетного стандарту не могло бути значним, оскільки обмежувалося лише витратами на транспортування золота для здійснення за кордоном прямих платежів або його обміну на потрібну державі валюту (фактично таке відхилення не перевищувало одного відсотка від паритету в кожний бік).
Нижня межа такого відхилення, що дорівнювала величині золотого паритету мінус витрати на перевезення золота, відповідала мінімальному курсу валюти і дістала назву нижньої золотої точки. Після такого зниження курсу валюти країни розпочинався імпорт до неї золота. Тому нижня золота точка ще мала назву імпортної.
Зрозуміло, що верхня золота точка відповідала максимальному курсу валюти і дорівнювала величині валютного паритету плюс витрати на перевезення золота. За цих обставин починався експорт золота, і точка мала назву експортної.
Внаслідок краху системи золотомонетного стандарту зникає і золотий паритет як основа валютного курсу. Його місце заступає так званий валютний паритет, що визначається вже не золотим вмістом валют, а їхньою купівельною спроможністю. Кредитні гроші, не маючи своєї внутрішньої вартості, часто знецінюються, їхня купівельна спроможність падає. А оскільки в різних країнах цей процес проходить нерівномірно, то й сам валютний паритет змінюється. Таким чином, якщо в умовах дії системи золотомонетного стандарту основа валютних курсів - золотий паритет був величиною відносно сталою, то в умовах паперово-грошового обігу ця основа постійно змінюється. Це є безпосередньою причиною різких коливань валютних курсів.
Кардинально ситуація не змінилася і з введенням так званого валютного кошика, що є набором певної кількості валют і використовується як валютний паритет для визначення валютних курсів. На основі такого валютного кошика визначаються курси СДР, євро та деяких інших валют.
Оскільки "кошик" включає валюти з різноспрямованою динамікою курсів, їх сукупний курс змінюється менш різко, ніж курси окремо взятих валют. Проте амплітуда коливань валютних курсів Європейського Союзу, наприклад, зросла за роки після заснування Європейської валютної системи (1979 p.) з ±2,25 і ±6 % до ±15 %, а з 1993 p. до ±30 %.
Якщо курс національної валюти за певних обставин відхиляється в той чи інший бік за рамки допустимих меж, визначених спільними угодами, то невідворотно настає момент або девальвації, або ревальвації валюти. Тоді ж встановлюється й інший валютний паритет для визначення валютних курсів.
Взаємозв'язок валютних курсів, валютних паритетів і амплітуди допустимих коливань валюти показано .
Курс валюти залежить не тільки від рівня цін як основи визначення валютного паритету, а й від стану платіжного балансу країни, вартості кредитів, масштабів міграції капіталів, темпів економічного зростання та перспектив політичного розвитку в країні й у світі.
Загалом, до факторів, що впливають на валютний курс, можна віднести:
o довгострокові (структурні), які формують основні вартісні характеристики грошових одиниць як основи товарного наповнення грошей - це продуктивність праці, довгострокові темпи зростання національного доходу, місце і роль країни у світовій торгівлі й вивозі капіталу. Зазначені фактори формують довгочасні пропозиції обміну між грошовою масою і товарами та послугами, тобто реальну купівельну спроможність валюти певної країни. Сукупність цих факторів дає змогу розглядати валютний курс як синтезуючу економічну категорію, оскільки в ній віддзеркалюються майже всі найважливіші підсумкові показники функціонування господарського комплексу країни;
o середньострокові - стан платіжного балансу країни, відносний рівень процентних ставок, різниця в темпах зростання цін;
o короткочасні (кон'юнктурні) фактори складають в основному психологічні моменти, які безпосередньо впливають на валютні курси, - це насамперед компетентна думка провідних банкірів, валютних дилерів, керуючих валютними відділами транснаціональних корпорацій про найближчі перспективи ймовірної зміни валютних курсів. Саме відповідно до цих прогнозних оцінокприймаються практичні рішення про переводи авуарів з одних валют в інші. Такий же короткочасний вплив на валютні курси справляють і валютні інтервенції, які розглядатимуться в розділі, присвяченому аналізу сучасних методів валютного регулювання.
Серед наведених факторів найбільш істотний вплив на валютний курс має стан платіжного балансу тієї чи іншої країни. Якщо він є активним, то й курс валюти має тенденцію до підвищення, і навпаки, якщо, наприклад, певна країна має пасивний платіжний баланс на світовому ринку, то це означає, що за певний період її валютні витрати перевищують надходження з-за кордону. За цих умов пропозиція валюти цієї країни на світових ринках зросте, і коли перевищить попит, її курс впаде.
Валютний курс має сильний вплив на міжнародні економічні відносини. За його допомогою вдається порівняти затрати виробництва підприємств із цінами світового ринку.
Валютний курс впливає на конкурентоспроможність компаній, на співвідношення експортно-імпортних цін і т. ін.
Так, зниження курсу національної валюти, вигідне експортерам, бо дає їм змогу постачати товари на зовнішній ринок за цінами, нижчими середьосвітових, але водночас здорожує імпорт. Це призводить до зростання цін у країні, зниження обсягів ввозу товарів та спаду рівня споживання. За цих умов загострюється проблема зовнішньої заборгованості.
І навпаки, при підвищенні курсу національної валюти знижується ефективність експорту, падає конкурентоспроможність внутрішніх цін; що стосується імпорту, то він збільшується, зростає приплив у країну капіталів з-за кордону.
Зміна
Loading...

 
 

Цікаве