WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Визначальна роль валютного курсу в системі міжнародних фінансів - Реферат

Визначальна роль валютного курсу в системі міжнародних фінансів - Реферат


Реферат на тему:
Визначальна роль валютного курсу в системі міжнародних фінансів
1. Економічні функції валютного курсу
Валютний курс як економічна категорія являє собою ціну грошової одиниці однієї країни, виражену в грошових одиницях інших країн. Він є об'єктивним економічним показником, який відображає тенденції внутрішнього економічного розвитку певної країни та стан і перспективи зовнішньоекономічних відносин. Якщо основні характеристики кожної валюти формуються у межах національних господарств, то їхнє кількісне співвідношення відбувається у зовнішньоекономічній сфері.
Курс національної валюти до іноземної визначається і встановлюється через валютне котирування.
Валютне котирування - це встановлення курсів іноземних валют відповідно до чинних законодавчих норм і практики, що склалася. Котирування валют здійснюють державні (національні) або найбільші комерційні банки.
Котирування іноземних валют, як правило, здійснюється щодо долара США, німецької марки та деяких інших валют. Долар США довгий час зберігає за собою позицію загальновизнаного міжнародного платіжного і резервного засобу. Зміцнення позиції німецької марки теж пояснюється її становищем як засобу обігу і платежу в світовому платіжному обороті, а також центральною роллю цієї валюти в Європейському Союзі. На регіональному і національному рівнях, які відображають специфіку розрахунково-кредитних відносин більш вузького кола суб'єктів, набір валют, що котируються, може, звичайно, бути іншим.
У більшості країн використовується пряме котирування іноземної валюти, коли за умовну одиницю приймається одиниця іноземної валюти і до неї прирівнюється певна кількість національних грошових одиниць або їхніх часток.
При непрямому (зворотному} методі валютного котирування, який традиційно використовується Великою Британією та деякими державами - колишніми її колоніями, за умовну одиницю береться одиниця національної валюти і до неї прирівнюється певна кількість одиниць (або часток) іноземної валюти.
Історична традиція непрямого (зворотного) котирування фунта стерлінгів сягає тих часів, коли англійська валюта була провідною світовою валютою, частка якої в міжнародних розрахунках сягала в 1913 p. до 80 %. На сьогодні, окрім англійського фунта стерлінгів, непряме котирування використовують ірландський фунт стерлінгів, австралійський і новозеландський долари, євро та деякі інші валюти. З 1978 p. введено зворотне котирування долара США щодо більшості валют, крім англійського та ірландського фунтів стерлінгів.
При котируванні валют розрізняють поняття "база котирування" (базова валюта) та "валюта котирування" (валюта, що котирується). Базовою є валюта, відносно якої котируються інші валюти. Як правило, базовою може бути валюта, яку визнано в усьому світі. Однак інколи, з історичних причин, базовою стає більш дрібна валюта порівняно з валютою, що котирується. Наприклад, австралійський і новозеландський долари є базовими при котируванні долара США незважаючи на те, що останній має більш високу вартість.
Оцінюючи тенденції руху валютних курсів, обов'язково слід врахо-вувати методи котирування валют, які при цьому використовуються.
При котируванні валют вказуються курси, за якими банки певної країни купують іноземну валюту (курс покупця - bid rate - BR} а також курси, за якими ці банки продають іноземну валюту (курс продавця - ask rate - AR). Курс продавця завжди вищий курсу покупця, за виключенням валютного ринку Лондона, де використовується непряме котирування і тому курс продавця валюти нижчий курсу покупців. Різниця між курсами продавців і покупців складає прибуток банку, який здійснює ці операції. Цей прибуток, як різниця між двома певними показниками (ціною продавця і ціною покупця), називається маржа (спред).
Розраховують як абсолютну (AR - BR), так і відносну маржу (спред):!!!формула
Спред, або маржа, має покривати операційні витрати банку і за-безпечувати йому нормальний прибуток при проведенні операцій з валютою. BAS є своєрідною "платою" за надані банком форексні (безготівкові) послуги. При цьому величина маржі, що призначається комерційним банком для різних валют і різних клієнтів і залежно від обсягу операцій, може суттєво різнитися.
При здійсненні операцій на валютному ринку торгують безготівковою валютою (форексом) та готівкою (банкнотами). Безготівкові активи, якими оперує валютний відділ банку, є залишками на рахунках в іноземній валюті. Тут необхідні платежі здійснюються шляхом переведення з одного рахунка на інший бухгалтерськими записами. При торгівлі банкнотами валюта здійснює фізичні переміщення в просторі. Тут зростають витрати на транспортування, охорону, страхування і зберігання валюти, що у свою чергу приводить до відповідного зростання маржі (спреду) при котируванні іноземних банкнот.
При здійсненні міжнародних економічних зв'язків має місце порівняння двох видів цін - внутрішніх і світових. Якщо внутрішні ціни формуються на основі різних національних вартостей, то світові - на базі інтернаціональної вартості. Товари окремих країн, які вступають у зовнішньоекономічний обіг, продаються за світовими цінами. У процесі міжнародного обміну співвідношення цін виступає як співвідношення національних грошових одиниць, їхньої купівельної спроможності.
Купівельна спроможність (сила валюти) виражається як сума товарів та послуг, які можна придбати за певну грошову одиницю, визначена порівняно з базовим періодом.
Теорія паритету купівельної спроможності валюти (ПКС) була вперше запропонована шведським економістом Густавом Касселем (1866-1944), хоч подібні ідеї висував ще Давид Рікардо.
Кассель підготував для Ліги Націй меморандум, в якому запропонував використовувати ПКС у міжнародній валютній політиці. Цей показник мав розраховуватись на базі середньозважених товарних цін і використовуватись у валютному обміні, зовнішній торгівлі, при наданні кредитів.
Сьогодні теорія ПКС переживає друге народження. МВФ і Світовий банк займаються зіставленнями показників виробництва продуктів на душу населення, продуктивності праці, рівнів заробітної плати в різних країнах і регіонах світу.
До 1992 p. ці зіставлення здійснювались шляхом порівняння вартостей на основі офіційних курсів. Загальним еквівалентом виступав долар США.
Сьогодні перерахунок національних показників у долари здійснюється на базі паритетів купівельної спроможності валют (ПКС). Визначені відносно стабільний набір споживчих благ, їхня вага в купівельному кошику (хоча він потребує періодичного перегляду). Цей набір оцінюється спочатку в національних валютах відповідно до внутрішніх цін, потім ці вартості зіставляються і на цій основі вираховується доларова ціна фунта стерлінгів, німецької марки, франка, рубля і т. ін. Таким чином формується "натуральний", або "природний", курс валюти.
Саме завдяки цьому було переборено різні кон'юнктурні коливання і перекоси валютного регулювання. Вдалося зробити досить цікаві висновки і внести суттєвікорективи у зіставлення і прогнози, які колись базувалися на перерахунках за офіційними курсами.
Так, виявилося, що частина країн, що розвиваються, у всесвітньому валовому продукті не така вже й мала (вона зросла при перерахунку даних за 1992 p. з 8 до 34 %), відповідно змінилося розташування країн у переліку першої десятки. Китай, наприклад, перемістився за валовим продуктом на друге місце у світі.
Сьогодні за даними МВФ і Світового банку, розрахованими на основі натуральних курсів, переведених у долари, валові продукти країн світу за величиною мають таку послідовність (табл. 13.1).
Таблиця 13.1. ВВП

Держава
Величина ВВП країни в 1996 p., млрд дол.
Loading...

 
 

Цікаве