WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Гроші як основа фінансових ресурсів - Реферат

Гроші як основа фінансових ресурсів - Реферат

товарувідбувався поступово. Історично, з розвитком торгового обміну, функції грошей виконували товари, що частіше, ніж інші використовувалися в обігу, а отже, були найбільш надійні щодо розвитку процесу обміну. На ранніх стадіях зародження товарного обміну такі функції у багатьох народів виконувала худоба. Гомер, наприклад, оцінював деякі види зброї у 100 биків, а деякі - в 9 биків. У Німеччині в І ст. н.е. використовувалися так звані коров'ячі гроші. У деяких північних народів грошовою одиницею служив олень. Грошима були слонова кістка, хутро, боби какао, цукор тощо. Пізніше, певною мірою завдяки тому, що благородні метали людина почала використовувати значно раніше інших металів, та завдяки їхнім особливим якостям, роль загального еквівалента переходить до золота й срібла. Таким чином, наступний період динаміки еволюції грошового товару пов'язаний з функціонуванням металевого обігу, за якого повноцінні гроші починають відігравати роль загального вартісного еквівалента, та й самі безпосередньо обслуговують процес товарного обігу.
Біметалізму притаманні дві системи: паралельної та подвійної валюти.
Система паралельних грошей характеризується тим, що ціннісне співвідношення між золотими і срібними монетами складалося стихійно відповідно до ринкової вартості цих благородних металів.
Система подвійних грошей характеризувалася встановленням державою ціннісного співвідношення між двома металами (паритет), а у зв'язку з цим карбування золотих і срібних монет, їх залучення до актів купівлі-продажу та інших операцій здійснювалися згідно з установленим співвідношенням.
Біметалізм, певною мірою суперечить самій природі грошей як єдиного товару, що відіграє роль загального еквівалента, а тому не повністю відповідає потребам розвинутого товарного господарства, хоч і використовувався на певному етапі його розвитку. При біметалізмі, як правило, виникали розбіжності між ринковими й офіційно встановленими вартостями золота і срібла, внаслідок чого монети, відкарбовані з металу, відносна вартість якого на певний час зростала, вилучалися з обігу, а залишались монети з уціненого металу. У зв'язку з цим англійський державний діяч і фінансист XVI ст. Т. Грешем сформулював економічний закон, згідно з яким гірші гроші витісняють з обігу кращі.
Розвинутому товарному господарству найбільше властивий мо-нометалізм, що був встановлений спочатку в Англії, а потім і в інших розвинених країнах. Це означало перехід грошових систем на новий ступінь розвитку. Золотий монометалізм характеризується тим, що поряд із золотом, яке виконує функцію загального еквівалента, в обороті можуть перебувати не лише повноцінні золоті монети, а й неповноцінні монети із срібла й міді. Система золотого монометалізму, яка існувала до Першої світової війни, називається ще золотомонетним стандартом. У Росії ця система остаточно сформувалася після грошової реформи 1895-1897 pp. Системі золотого стандарту притаманна відносна стійкість, вона стихійно відіграє регулюючу роль у товарному господарстві, встановлюючи відповідність між кількістю грошей, що перебувають в обігу, та товарною масою. Це стимулює розвиток продуктивних сил, забезпечує відносну стійкість кредитної системи та економіки загалом. У період Першої світової війни розмін банкнот на золото у більшості країн був припинений, однак у повоєнні роки відносної стабілізації товарного господарства такий розмін був відновлений, але вже не на золоті монети, як при золотомонетному стандарті, а на золоті зливки (золотозливковий стандарт) та на валюту інших країн, яка могла бути обміняна на золото (золотодевізний стандарт). Характерно, що золотозливковий стандарт вводився, як правило, в більш розвинених країнах, які мали достатні золоті запаси (Англія, Франція), а золотодевізний - у країнах, що таких запасів не мали. Це поставило валюти одних країн у значну залежність від валют інших, що було одним із ефективних засобів підкорення великими імперіалістичними державами інших, менш розвинених. Усі вищеназвані форми золотого стандарту зазнали краху під час валютної кризи внаслідок всесвітньої економічної кризи 1929-1933 pp.
За умов, коли товарне виробництво та обіг обслуговуються повно-цінними металевими грішми, діє специфічний закон обігу металевих грошей, стихійним регулятором кількості яких в обігу виступають скарби або їх нагромадження. Так, коли потреби обігу в грошах скорочуються, то частина їх осідає в скарбах, і навпаки, при зростанні потреб у них гроші зі скарбів надходять в обіг. Таким чином, за інших сталих умов грошовий обіг не повинен відчувати потреби ні в надлишку, ні в нестачі металевих грошей завдяки існуванню скарбів - як відвідних, так і привідних каналів грошового обігу.
Історичний процес формування та ускладнення функціональних форм грошей характеризується витісненням зі сфери грошового обігу повноцінних металевих грошей і заміною їх неповноцінними знаками вартості монетарного товару. Нагальна потреба розвитку кредиту привела до появи кредитних грошей, найпростішим видом яких є вексель (боргове зобов'язання кредитору погасити борг у певний строк). Однак обмеженість сфери вексельного обігу приватним сектором робить необхідним їх заміну банкнотним обігом. Банкнота - це вексель на банкіра, за яким пред'явник може у будь-який час одержати гроші. Банкноти мають перед векселем ті переваги, що, по-перше, їх випуск здійснюється емісійними банками, які мають значно вищу платоспроможність, ніж окремі товаровиробники чи власники грошей і, по-друге, банк, що їх випускає, зобов'язаний розміняти їх на золото не через певний строк, а в будь-який час. Для сучасного стану розвитку товарного виробництва характерний обіг нерозмінних на золото банкнот, що фактично перетворило їх на паперові гроші.
Паперові гроші - це номінальні знаки вартості, які мають примусовий курс і випускаються державою для покриття своїх витрат. За характером обігу паперові гроші мають ту властивість, що коли вони випущені в обіг, то залишаються там, а банкноти регулярно повертаються в банк.
В основі паперово-грошового обігу лежить специфічний закон обігу паперових грошей, за яким вартість усіх випущених в обіг паперових грошей визначається вартістю тієї кількості товарів і послуг, яка необхідна в певний час обігу. І хоч під час випуску паперових грошей виникає зовнішня видимість начебто держава сама створює таким чином грошове багатство і має безмежну владу над ним, фактично ця влада ілюзорна, адже гроші з моменту випуску їх державою в обіг підпадають під владу об'єктивних законів грошового обігу.
Останнім часом все більшого поширення набувають так звані електронні гроші: кредитові картки, дебетові картки, електронні системи розрахунків у торговельних пунктах, електронні системи обслуговування на дому та ін. Поява електронних грошей стала можливою завдяки широкому запровадженню в банківську справу та у сферу обслуговування населення сучасної комп'ютерної техніки і технології. Значного поширення електронні гроші набули
Loading...

 
 

Цікаве