WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Форми регулювання валютно-фінансових потоків - Реферат

Форми регулювання валютно-фінансових потоків - Реферат

існувати.
Загалом валютні кліринги справляють двоїстий вплив на розвиток зовнішньої торгівлі. З одного боку, вони пом'якшують негативні наслідки валютних обмежень, надаючи можливість країнам-експортерам використовувати валютну виручку. З іншого боку, при клірингових розрахунках зовнішньоторговельний оборот необхідно регулювати з кожною країною окремо, а валютну виручку можна використовувати лише в тій країні, з якою укладена клірингова угода. Крім того, замість виручки у конвертованій валюті експортери за поставлені товари та надані послуги одержують національну валюту. Спочатку це було причиною пошуку країнами різних обхідних шляхів щодо додержання клірингових угод, а згодом, з лібералізацією міжнародних економічних відносин, валютний кліринг між розвинутими країнами значно скоротився, а з часом фактично припинив своє існування.
Однією з форм валютних обмежень виступає валютна блокада - припинення або обмеження валютно-фінансових відносин з блокованою країною, аж до заморожування в банках валютних цінностей цієї держави та валюти приватних осіб з метою здійснення на неї економічного і політичного тиску.
Розрізняють односторонню, коли одна країна блокує іншу, та ба-гатосторонню блокаду, коли вона здійснюється рядом держав. Валютна блокада буває повна - з використанням усіх методів валютно-фінансового впливу, аж до заморожування валюти країни, що піддається валютній блокаді, та часткова, коли використовуються лише окремі методи валютної блокади. Багатостороння валютна блокада часто здійснюється через міжнародні валютно-фінансові організації - Міжнародний валютний фонд. Світовий банк та ін.
Прикладомбагатосторонньої валютної блокади було припинення валютно-фінансових відносин всіма країнами Антанти з Радянською республікою до середини 30-х років. Західні держави блокували Єгипет у 1956 p. у відповідь на націоналізацію Суецького каналу, Лівію (1988 p.), Іран та Ірак під час війни 1980-1988 pp., знову Ірак під час агресії проти Кувейту та після неї, республіки, що входили до складу Югославії. Останнім часом валютна блокада застосовується до країн - учасниць локальних та регіональних конфліктів.
Валютні обмеження можуть практикуватися через офіційне встановлення країною кількох валютних курсів. Встановлюючи множинність валютних курсів, держави диференціюють їх за групами товарів, послуг та за цільовим використанням валюти. Вперше така форма валютних обмежень почала використовуватися під час Великої депресії після світової економічної кризи 1929-1933 pp. Німеччина напередодні Другої світової війни, наприклад, застосовувала близько 60 валютних курсів щодо долара США.
Деякі країни світу використовують одночасно декілька видів валютних курсів, наприклад, особливий курс для зовнішньоторговельних операцій, курс для фінансових операцій, для туристів тощо. Це було характерно для колишнього СРСР, особливо в останні роки його існування.
Так, 3 листопада 1990 p. було введено спеціальний комерційний курс рубля до інвалют, який застосовувався при продажу підприємствами частини власної валютної виручки в централізовані фонди. Ринковий курс рубля застосовувався при валютному обслуговуванні своїх та іноземних громадян при продажу їм валюти у випадку виїзду за кордон. Біржовий курс встановлювався під впливом попиту та пропозиції на гроші на валютному ринку (біржах та аукціонах) і використовувався переважно для зовнішньоекономічних операцій. За таких обставин не міг не існувати курс "чорного ринку", який стихійно формувався під впливом попиту та пропозиції у різних регіонах колишнього СРСР і використовувався у валютних операціях приватних (фізичних) осіб (як резидентів, так і нерезидентів).
У післявоєнні роки практично всі розвинені країни Заходу практикували ті чи інші валютні обмеження, за винятком США і Швейцарії. Сьогодні, за різними оцінками, від 60 до 70 % країн - членів МВФ використовують валютні обмеження.
Зовнішньоекономічні операції пов'язані з різного роду валютними ризиками, небезпекою валютних (курсових) втрат, які можуть виникнути у зв'язку зі зміною курсу іноземної валюти щодо національної при проведенні зовнішньоторговельних, кредитних та валютних операцій. При цьому експортер може зазнати збитків (курсових втрат) при зниженні курсу іноземної валюти щодо національної у період між підписанням контракту та здійсненням за ним платежів. Курсові втрати імпортера пов'язані з імовірним підвищенням курсу валюти, в якій передбачені розрахунки за контрактом.
Для запобігання валютних ризиків практика міждержавних розрахунків виробила систему валютних застережень, які є специфічною формою валютних обмежень.
Валютні захисні застереження направлені на усунення або обмеження валютного ризику в торговельно-економічних відносинах з країнами, розрахунки з якими здійснюються у вільно конвертованій валюті, а також тими з них, де розрахунки здійснюються за клірингом. При цьому застереження, що передбачають перерахунок суми платежу в разі зміни курсу валюти платежу, носять назву двосторонніх, оскільки можливі збитки і вигоди однаково поширюються і на експортера, і на імпортера. Односторонні ж застереження захищають інтереси тільки однієї із сторін на випадок підвищення або зниження валютного курсу.
Різновидом валютних застережень є так звані мультивалютні застереження. Мультивалютні застереження передбачають перерахунок суми платежу за умови зміни середньоарифметичного курсу найбільш стійких валют світу щодо валюти платежу. Використання мультивалютних застережень дає змогу уникнути залежності тільки від однієї валюти, оскільки розрахунок здійснюється за середнім умовним показником, який дозволяє визначити величину валюти ціни і валюти платежу не на базі однієї валюти, а на основі кількох валют. Широке використання в зовнішньоекономічних відносинах спеціальних розрахункових одиниць - СДР і євро - дає змогу уникнути ситуацій, які спонукають сторони вдаватися до мультивалютних застережень.
Система валютних обмежень регламентується державою в цілому, а специфічна їх форма - валютні застереження - використовується на макроекономічному рівні у зовнішньоекономічних відносинах юридичними і фізичними особами.
Загалом система валютного регулювання і валютного контролю спрямована на досягнення країнами або іншими суб'єктами зовніш-ньоекономічних відносин більшого ступеня своєї платоспроможності щодо інших країн чи суб'єктів і світового співтовариства в цілому.
Loading...

 
 

Цікаве