WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародних фінансів - Реферат

Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародних фінансів - Реферат

інвестиційної політики поряд із ліквідацією бар'єрів на шляху торговельного обміну товарами та послугами.
Угода про створення НАФТА включає такі положення щодо режиму і гарантій іноземних інвестицій:
o кожна країна - член Організації надає інвесторам й інвестиціям іншої країни-члена не менш сприятливий режим, ніж той, який вона надає у подібних випадках власним інвесторам (тобто національний режим);
o у взаємовідносинах між країнами - членами Організації передбачається режим найбільшого сприяння;
o забороняється нав'язування будь-яких обмежень щодо умов функціонування капіталу, зокрема забороняється встановлювати мінімальну експортну квоту, розміри місцевого компонента в кінцевій продукції, імпортні обмеження, обмеження на ліцензування технології, виключні торговельні вимоги, вимоги валютного контролю;
o передбачається режим вільного переказу всіх видів платежів (прибутки, дивіденди, проценти, роялті, управлінські платежі, технічна допомога, виручка від продажу, включаючи повну або часткову ліквідацію) у вільно конвертованій валюті, за ринковим курсом на день переказу;
o передбачається поетапне регулювання інвестиційних суперечок між приватними інвесторами: на першому етапі - використання консультацій і переговорів; у випадку їх невдачі - створення умов для арбітражу при дотриманні принципу рівності щодо всіх інвесторів і відповідно до принципу міжнародної взаємності;
o допускається можливість націоналізації на недискримінацій-ній основі у випадку наявності відповідних суспільних інтересів згідно з чинними нормами і за умови виплати належної компенсації.
Відповідно до Угоди протягом 15 років майже всі торговельні та інвестиційні бар'єри між країнами - учасницями НАФТА мають бути ліквідовані, а митні збори відмінені. У канадсько-американській торгівлі ці митні перешкоди усунуті, тому мова йде лише про лібералізацію товарообміну цих країн з Мексикою, де продовжують залишатися обмеження щодо надання певних послуг. Однак ці послуги не мають технологічного характеру з передачі за кордон, і майбутні інновації допоможуть розв'язати цю проблему. Так, протягом 10 років Мексика повинна відмінити більшість обмежень на імпорт автомобілів. У сфері енергетики передбачена заборона на участь іноземних компаній у розробці, видобутку і виробництві нафти і нафтопродуктів у Мексиці. Ця заборона стосується також іноземних інвестицій для розвідки і видобутку радіоактивних руд, транспорту і комунікаційної інфраструктури. Щодо інших галузей Мексика зобов'язалася пом'якшити обмеження на участь американських і канадських інвесторів в акціонерному капіталі своїх компаній, а також відмінити обмеження на іноземну участь у банках і страхових компаніях. Загалом уже сьогодні близько 80 % валового внутріш-нього продукту Мексики повністю відкрито для прямих іноземних інвестицій.
Завдяки активному співробітництву в рамках НАФТА Мексика за короткий час змогла збільшити свій економічний потенціал, обсяги зовнішньої торгівлі й масу залученого з-за кордону іноземного капіталу. В результаті з колишнього поборника протекціонізму Мексика перетворилася на країну з відкритою економікою. Сьогодні вона за загальним рівнем економічного розвитку помітно випереджає інші країни Латинської Америки і входить до "великої трійки" латиноамериканських індустріальних лідерів.
Мексика стала цікавим і перспективним ринком, у тому числі й для України.
Серед регіональних економічних організацій, у яких бере участь Україна, слід виділити Чорноморське економічне співтовариство (ЧЕС), яке офіційно засноване на початку 1988 p., а фактично почало функціонувати з 1992 p. У складі цієї організації 11 країн-членів:
Азербайджан, Албанія, Болгарія, Вірменія, Греція, Грузія, Молдова, Російська Федерація, Румунія, Туреччина, Україна. Секретаріат ЧЕС знаходиться у Стамбулі.
Основні напрями діяльності ЧЕС в економічній та фінансовій сферах:
o розвиток багатостороннього і двостороннього співробітництва у погоджених галузях; розширення диверсифікації співробітництва;
o поліпшення умов для підприємницької діяльності й стимулювання індивідуальних та колективних ініціатив підприємств і фірм;
o сприяння розвитку підприємництва шляхом стимулювання співробітництва між малими і середніми підприємствами, інвесторами, підприємцями і промисловцями.
Крім того, в рамках робочих груп проводиться робота з розширення і поглиблення співробітництва у сфері банків і фінансів, з питань уникнення подвійного оподаткування, захисту інвестицій, передачі статистичних даних і економічної інформації. Утворено Раду Чорноморського економічного співробітництва, яка складається з представників підприємницьких об'єднань і торговельних палат країн - членів організації. Україна бере активну участь у діяльності ЧЕС.
Іншою міжнародною економічною організацією субрегіонально-го характеру, в діяльності якої бере участь Україна, є Співдружність Незалежних Держав (СНД), заснована в 1991 p. Членами СНД є 12 країн: Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Грузія, Казахстан, Киргизстан, Молдова, Російська Федерація, Таджикистан, Туркменія, Узбекистан, Україна.
У 1993 p. країни - члени СНД підписали Угоду про створення Економічного союзу, яка передбачає:
o вільний рух товарів, послуг, капіталів і робочої сили;
o здійснення погодженої політики у таких сферах, як грошово-кредитні відносини, бюджети, ціни й оподаткування, валютні питання і митні збори;
o заохочування вільного підприємництва та інвестицій; підтримка виробничої кооперації і налагодження прямих зв'язків між підприємствами і галузями;
o узгодження господарського законодавства.
У січні 1995 p. були укладені угоди про митний союз між Республікою Білорусь, Республікою Казахстан і Російською Федерацією, де визначено комплекс проблем у сфері підприємництва й інвестицій.
Сторони зобов'язались:
o забезпечувати національний режим для діяльності суб'єктів господарювання держав-учасниць на своїх територіях;
o сприяти розвитку прямих економічних зв'язків між суб'єктами господарювання, виробничої кооперації;
o надавати допомогу у створенні спільних підприємств, транс-національних виробничих об'єднань, мережі комерційних і фінансово-кредитних закладів і організацій;
o координувати свою інвестиційну політику, включаючи залучення іноземних інвестицій і кредитів у сферах, що становлять взаємний інтерес, здійснювати спільні капіталовкладення, у тому числі на компенсаційній основі.
26 березня 1996 p. Білорусь, Казахстан, Киргизстан і Російська Федерація підписали документ про поглиблення співробітництва (угода про наміри) векономічній, науковій, освітній, культурній і соціальній сферах, націлений у довгостроковій перспективі на створення "Співдружності об'єднаних держав".
2 квітня 1996 p. було підписано Договір про утворення Співтовариства Білорусі й Росії, яким передбачено об'єднання матеріального й інтелектуального потенціалів обох країн і створення рівних умов для підвищення життєвого рівня народу і духовного розвитку особи.
Ні в угоді про митний союз, ні в угоді про наміри, ні, тим більше, у Договорі про Співтовариство Україна участі не бере.
Loading...

 
 

Цікаве