WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародних фінансів - Реферат

Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародних фінансів - Реферат


Реферат на тему:
Міжнародні економічні організації як суб'єкти міжнародних фінансів
Міжнародні та регіональні економічні структури
Однією з основних міжнародних економічних організацій є Організація економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР), Конвенція про створення якої була підписана в 1960 p. і набрала чинності в 1961 p. Вона стала спадкоємницею створеної в 1948 p. Організації європейського економічного співтовариства (ОЄЕС), до складу якої входили 18 європейських держав. ОЄЕС була створена з метою оптимального використання допомоги США за "планом Маршалла" і координації відбудови Європи після Другої світової війни.
Оскільки ОЄЕС зробила великий внесок у справу економічної відбудови Західної Європи, уряди країн-членів вирішили зміцнити її роль. З цією метою США і Канада в 1960 p. приєдналися до 18 європейських країн, підписавши Конвенцію про створення Організації економічного співробітництва і розвитку. Сьогодні до складу цієї організації входить 29 країн: Австралія, Австрія, Бельгія, Велика Британія" Греція, Данія, Ірландія, Ісландія, Іспанія, Італія, Канада, Люксембург, Мексика, Нідерланди, Німеччина, Нова Зеландія, Норвегія, Польща, Португалія, Республіка Корея, США, Туреччина, Угорщина, Фінляндія, Франція, Чехія, Швейцарія, Швеція, Японія.
У країнах - членах ОЕСР проживає 16 % населення земної кулі, тоді як їхня частка у світовому виробництві становить дві третини, що підтверджує центральну роль цих країн у світовій економіці.
Основними напрямами діяльності ОЕСР є:
o сприяння ефективному використанню економічних і фінансових ресурсів, дослідженням і професійній підготовці в галузі науки і техніки;
o проведення політики забезпечення економічного зростання, а також внутрішньої і зовнішньої фінансової стабільності;
o зменшення або усунення перешкод на шляху обміну товарами, послугами, а також поточних платежів, подальша лібералізація руху капіталів;
o сприяння розвитку країн, що розвиваються.
З визначених конкретних спільних питань ОЕСР може запропонувати організаційні рамки для переговорів із прийняттям рішень. Так, ця організація досить швидко відреагувала на перший "нафтовий шок", створивши у 1974 p. Міжнародне енергетичне агентство (ME А), завданням якого є сприяння країнам в економії енергії і в розробці замінників нафти. Крім того, члени ОЕСР прийняли рішення про взаємний перерозподіл своїх нафтових ресурсів на випадок перебоїв у постачанні нафти, подібних до тих, що були викликані країнами ОПЕК наприкінці 1973 p. У межах ОЕСР з 1958 p. функціонує Агентство з ядерної енергії (АЯЕ), яке до 1972 p. носило назву Європейське агентство з ядерної енергії. З 1968 p. діє Центр досліджень і нововведень у галузі освіти (ЦДНО).
Крім того. Організація економічного співробітництва і розвитку виконує надзвичайно важливу функцію економічного прогнозування. Нею вироблені стандартні системи показників і підходи стосовно аналізу національних рахунків, рівня безробіття і паритету купівельної спроможності, що дає змогу економістам і фінансистам всього світу користуватися надійними і порівняльними статистичними даними з економіки провідних промислове розвинутих країн. На цій основі в ОЕСР було побудовано надзвичайно складну економетрич-ну модель світової економіки, яка дозволяє два рази на рік робити прогнози стосовно економічного розвитку країн-членів на наступні два роки. "Економічні перспективи" ОЕСР, які публікуються два рази на рік, а також дослідження, які щорічно проводяться в кожній із країн-членів цієї організації, є чи не найважливішими довідникови-ми документами як для економістів і фінансистів, так і для урядів та суспільної думки провідних промислове розвинутих країн світу.
З 1995 p. в рамках ОЕСР ведеться підготовка Багатосторонньої угоди з інвестицій (БУЇ) для регулювання прямих іноземних інвестицій у міжнародному масштабі, метою якої є:
o встановлення високих стандартів режиму і захисту інвестицій;
o вихід за рамки існуючих зобов'язань для досягнення нових стандартів лібералізації, які охоплювали б всі стадії інвестиційного процесу (до і після створення підприємств), з широкими зобов'язаннями у використанні принципу національного режиму та ліквідації наявних обмежень, використання принципу недискримінації і найбільшого сприяння нації, транспарантності (прозорості), привнесення необхідної дисципліни в ті сфери лібералізації, які недостатньо забезпечуються чинними угодами ОЕСР;
o створення юридичного обов'язкового документа, який вміщував би положення з метою ще більшого посилення зобов'язань сторін;
o поширення сформульованих зобов'язань на всі країни, які приєдналися до багатосторонньої угоди з іноземних інвестицій, на всіх рівнях управління;
o розробка необхідних заходів у сфері взаємовідносин з регіональними інтеграційними організаціями економічного характеру;
o сприяння процесам врегулювання і забезпечення ефективного розв'язання інвестиційних суперечок з урахуванням уже діючих у цьому плані механізмів;
o прийняття до уваги міжнародних зобов'язань країн-членів з метою запобігання конфліктам з угодами, досягнутими в рамках СОТ, податковими угодами і т. ін.
У процесі підготовки Багатосторонньої угоди з інвестицій спочатку планувалось її підписання у квітні 1998 p. Однак під час переговорів у січні 1998 p. виникли суперечки між країнами-членами, і вони не змогли досягти домовленості з найважливішого питання про те, наскільки кардинальною має стати лібералізація прямих іноземних інвестицій. Причин цьому декілька:
o по-перше, ініціатива США щодо початку переговорів з Багато-сторонньої угоди з інвестицій згодом не знайшла підтримки інших країн - членів ОЕСР у зв'язку з небажанням самих Сполучених Штатів надати більшу свободу іноземним інвесторам в Америці;
o по-друге, на ґрунті того, що органи Європейського Союзу наполягали на наданні європейським державам переваг перед третіми країнами у вирішенні інвестиційних питань на території ЄС, на переговорах виникли розбіжності щодо позик між країнами - членами ЄС, з одного боку, та іншими країнами - членами ОЕСР, з другого;
o по-третє, екологічні рухи, профспілки та інші недержавні організації піддали критиці угоду як таку, що відповідає інтересам перш за все ТНК.
Однак процес підготовки Багатосторонньої угоди з інвестицій не припинився. Більше того, до її підписання виявили зацікавленість деякі країни, які не входять до ОЕСР, - Аргентина, Бразилія, Гонконг.
Таким чином, Організація економічного співробітництва і розвитку - це своєрідний клуб промислове розвинутих країн з ринковою економікою. Залежно від обставин цей клуб може бути або, з одного боку, просто місцем зустрічей, обміну думками, аналізу економічних перспектив, або, з іншого, - місцем проведення переговорів, погодження позицій і прийняття конкретних рішень, особливо з питань економічної і фінансової політики.
Організація країн - експортерів нафти (ОПЕК) була створена в 1960 p. на конференції в Багдаді. Їїстатут, затверджений у 1961 p., згодом неодноразово переглядався. Згідно зі статтею 7 Статуту повноправними членами цієї міжнародної економічної організації можуть бути тільки
Loading...

 
 

Цікаве