WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Діяльність фондових бірж на міжнародному ринку цінних паперів - Реферат

Діяльність фондових бірж на міжнародному ринку цінних паперів - Реферат

цінних паперів США займає Американська фондова біржа, яка також функціонує у Нью-Йорку.
Маючи яскраво виражений міжнародний характер, провідні фондові біржі функціонують у певному національному режимі. Так, у зв'язку з посиленням державного регулювання діяльності фондових бірж у США на початку 30-х років після "Великої депресії", було прийнято ряд законодавчих актів, спрямованих на обмеження спекулятивних операцій, які завдавали збитків малим вкладникам. У 1933 p. було прийнято закон про емісію цінних паперів, а в 1934 p. - закон про біржову торгівлю цінними паперами. Згідно з цим законом,який діє донині, цінні папери обов'язково реєструються в урядовій федеральній торговельній комісії, регламентуються правила біржових операцій і розміри позик під цінні папери, обмежуються найбільш спекулятивні операції.
У Великій Британії провідне місце на міжнародному ринку цінних паперів займає Лондонська міжнародна фондова біржа, яка концентрує понад 60 % всіх операцій з цінними паперами в країні. Тут у біржових торгах беруть учать цінні папери близько 3000 компаній, більше 500 з яких - іноземні, причому 190 з них також пройшли лістинг і на Нью-Йоркській біржі.
Головною особливістю Лондонської біржі є те, що понад половини її торговельних операцій припадає на цінні папери закордонного походження, оскільки Лондон продовжує відігравати роль одного з провідних світових фінансових центрів.
Процедура допущення цінних паперів для торгівлі ними на Лондонській біржі досить складна. Однак можна визначити два основних показники, яким повинні задовольняти емітенти:
o ринкова капіталізація. Початкова (до розглядуваного випуску цінних паперів) сумарна ринкова вартість емітента має бути принаймні 700 000 фунтів стерлінгів для акцій і 200 000 - для облігацій;
o кількість придбаних акцій. Принаймні 25 % цінних паперів будь-якого ґатунку повинні бути придбаними, тобто належати акціонерам, які не є директорами чи основними акціонерами компанії.
Лістинг зарубіжних компаній передбачає, що ці компанії повинні задовольняти стандартні вимоги біржі, які застосовуються до компаній Великої Британії. Однак біржа надає деякі поступки іноземним компаніям, особливо тим, які пройшли лістинг на визнаних зарубіжних фондових біржах. У таких випадках, наприклад, вимагається розкриття фінансової інформації лише за останні три роки, на відміну від п'яти років при звичайних вимогах.
Токійська фондова біржа займає за обігом цінних паперів третє місце у світі після Нью-Йоркської і Лондонської фондових бірж. Значення Токійської біржі почало стрімко зростати із середини 60-х років, коли японський капітал відновив свої позиції всередині країни і став успішно конкурувати з американським і західноєвропейським капіталами. Крім того, розгортанню біржових операцій в Японії сприяли високі темпи зростання економіки, які адекватно відображалися на курсах цінних паперів і високій нормі грошових заощаджень.
Іноземна компанія, яка бажає пройти лістинг на Токійській біржі, повинна спочатку пройти лістинг на своїй національній біржі, одержати дозвіл від Токійської фондової біржі та від Міністерства фінансів Японії. Акції компанії мають бути ліквідними на ринку. Компанія має вести неперервний бізнес протягом п'яти років і виплачувати дивіденди кожні три роки, які передують лістингу. Вона повинна мати акціонерний капітал в кінці фінансового року, що передував лістингу, хоч би 10 млрд єн, а дохід до обкладення податками за останні три роки має бути приблизно 2 млрд єн.
Фондові біржі організовуються, як правило, у вигляді приватних акціонерних товариств (США, Велика Британія) або публічно-правових інститутів (Німеччина, Швейцарія, Франція). При публічно-правовому статусі біржі уряд бере участь у розробці правил біржової торгівлі, призначає маклерів, забезпечує порядок на торгах, стежить за виконанням норм і правил при укладанні й виконані біржових фондових угод. Роботу біржі та діяльність її членів регламентують статут, внутрішні правила та інструкції.
Система міжнародних фондових бірж являє собою найбільш усталений і динамічний сегмент інфраструктури сучасної глобальної економіки. Концентрацію світових біржових центрів у країнах з розвинутою ринковою економікою зумовлено, з одного боку, високим рівнем розвитку національних фондових ринків цих країн, з іншого - їх глибиною і різнобічною міжнародною взаємодією. В останні роки в процеси глобального інвестування активно включалися окремі країни, що розвиваються. Використовуючи сучасні комп'ютерні технології, біржі цих країн стають невід'ємним і все більш значущим елементом глобальної біржової інфраструктури. Це перш за все біржі Південної Кореї, Гонконгу, Сінгапуру, Філіппін, Таїланду.
Щодо України, то тут також поступово формується система біржової фондової торгівлі, розробляються і реалізуються сучасні біржові технології інвестування. Через механізм державного регулювання можливим стає не тільки подальший розвиток національного фондового ринку, а і його інтеграція у глобальні біржові структури. На сьогодні в структурі масиву цінних паперів України акції займають 74,47 %, ощадні сертифікати - 8,55, векселі - 4,94, облігації та інші папери - 12,05 %. 75 % акцій випускають підприємства, 25 % - комерційні банки. Громадяни України стали власниками акцій на суму 2,2 млрд грн.
На біржовому фондовому ринку України функціонують такі біржі;
o Українська фондова біржа (УФБ);
o Київська міжнародна фондова біржа (КМФБ);
o Українська міжбанківська валютна біржа (УМВБ);
o Донецька фондова біржа (ДФБ).
У контексті глобалізації інвестиційних ринків та перспектив виходу фондових бірж України на міжнародну арену актуальним є вирішення таких проблем:
o формування цілісної біржової фондової системи на базі існуючих фондових бірж та фондових секцій інших бірж, враховуючи той факт, що діюча біржова структура фондового ринку складається стихійно, без чіткого законодавчого забезпечення;
o раціоналізація структур позабіржового та біржового ринків цінних паперів із пріоритетним розвитком останнього;
o включення у біржову торгівлю підприємств загальнонаціонального значення, запровадження на цій основі національного фондового індексу;
o електронізація біржових операцій у рамках уніфікованої, з орієнтацією на міжнародні стандарти, національної системи електронного обігу цінних паперів.
Loading...

 
 

Цікаве