WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Фінансова безпека банківської діяльності - Реферат

Фінансова безпека банківської діяльності - Реферат

систему регулювання, забезпечуючи стабільність гривні. Ця система включає: нормативне регулювання; систему ліцензування; моніторинг за діяльністю банків.
На ефективність управління БСУ впливає безліч факторів, найважливішими із яких визначаються такі: стан і тенденції розвитку національної економіки; економічна, бюджетно-фінансова й грошово-кредитна політика держави;ступінь самостійності Національного банку України; об'єктивний стан і тенденції розвитку грошового сектору економіки, стійкість національної грошової одиниці; якість цивільного та кримінального законодавства, а також практика їхнього застосування; рівень правопорядку в суспільстві, економіці, банківській сфері; якість банківського законодавства і практика його використання; рівень монополізації в банківському секторі; якість підзаконних нормативних актів численних державних органів управління; якість нормативних актів Національного банку України і його стосунків з комерційними банками.
З метою забезпечення своєї фінансової надійності та захисту інтересів клієнтів комерційні банки створюють страхові та резервні фонди. Також створено систему банківського нагляду, яка в цілому відповідає тим стандартам, які існують у країнах із розвиненою ринковою економікою. У її основу покладено економічні нормативи, установлені для комерційних банків:
розмір капіталу банку;
мінімальний розмір статутного капіталу;
платоспроможність;
достатність капіталу банку;
миттєва ліквідність;
загальна ліквідність;
співвідношення високоліквідних активів і робочих активів;
максимальний розмір ризику на одного позичальника;
максимальний розмір великих кредитів;
максимальний розмір кредитів, гарантій і поручительств, наданих одному інсайдеру;
максимальний розмір кредитів, гарантій і поручительств, наданих інсайдерам;
максимальний розмір наданих міжбанківських позичок;
норматив отриманих міжбанківських позичок;
інвестування;
загальна відкрита валютна позиція банку;
довга (коротка) відкрита валютна позиція у вільно конвертованій валюті;
довга (коротка) відкрита валютна позиція в неконвертованій валюті;
довга (коротка) відкрита валютна позиція по всіх банківських металах.
Система банківського нагляду побудована в Україні на основі вимог Базельського комітету. Вона включає ліцензування і структурування, регулюючі заходи, методи постійного банківського нагляду і контролю. У структурі НБУ створено підрозділи, що здійснюють виїзне інспектування і безвиїзний контроль, проводять роботу з проблемними банками.
Виходячи з того, що основне завдання банківського нагляду - підтримка ліквідності, платоспроможності й стабільності банківської системи, а також захист інтересів вкладників і кредиторів, розроблено заходи впливу на окремі нестабільні банківські одиниці. Впливати можна двома способами: непримусовим і примусовим. Непримусові заходи впливу застосовуються до комерційних банків НБУ за незначного рівня ризику та незначних проблем у фінансово-кредитній діяльності комерційного банку, мають характер добровільності їх розв'язання і розуміння наявності проблем з боку комерційного банку. Примусові заходи впливу застосовуються НБУ у разі, якщо діяльність комерційних банків та їх установ характеризується високим рівнем ризику, якщо комерційні банки та їх установи порушують чинне законодавство, економічні нормативи, порядок, строки та технологію виконання банківських операцій, допускають несанкціоновану емісію, не виконують нормативних актів НБУ, не подають звітність, чи подають недостовірну звітність, якщо діяльність їх збиткова і спричиняє становище, що загрожує інтересам вкладників та кредиторів банку, перешкоджає антимонопольним діям чи праву клієнта вільно обирати банк.
Важливу роль у забезпеченні безпеки банківської діяльності відіграє управління різноманітними ризиками. Банківський ризик - це певна ситуаційна характеристика діяльності банку, яка вказує на невизначеність результату та можливі небажані наслідки, в разі невдачі. Такими наслідками, як правило, є: недоотримання прибутку, виникнення збитків, внаслідок невиплат за отриманими кредитами тощо. Усі зазначені види ризику можуть бути трьох рівнів: допустимий, критичний, катастрофічний.
Останнім часом банки більш гостро відчувають потребу в управлінні ризиками. Під управліннями ризиками, слід розуміти всі вжиті заходи, які направлені на мінімізацію відповідного ризику та пошук оптимального співвідношення прибутковості й ризику, що має включати оцінку, прогноз і страхування відповідного ризику.
Для попередження ризику щодо формування депозитів банкам слід дотримуватись оптимального співвідношення між пасивними і активними депозитними операціями, тобто вкладами підприємств у банк і вкладами, розміщеними одними банками в інших банках; визначати розмір і ліквідність залучених для зберігання цінних паперів для підвищення рівня та якості мобільних ресурсів; знайти доцільне мінімальне співвідношення власних ресурсів і ризикових активів.
Ризики активних операцій пов'язані з так званим рівнем відсотків ризику, на який банки постійно наражаються в процесі своєї діяльності, тобто небезпекою втрат внаслідок перевищення сплачених відсоткових ставок над отриманими. Підвищення відсоткових ставок призводить до падіння курсу цінних паперів із твердими відсотками, а відтак - і до знецінення банківського портфелю, завдає курсових збитків. Крім того, різниця між відсотковими доходами і витратами становить основу банківського прибутку. Різка зміна ставок у різних сегментах ринку може негативно позначитися на прибутковості операцій банку.
Управління процентним ризиком складається з управління активами (кредитами й інвестиціями) та пасивами (залученими коштами).
Фінансові ризики можуть бути визначені таким чином: чим більше залучених коштів мають банки, акціонерні товариства, підприємства, в тому числі і спільні банки, тим вищий ризик для їх акціонерів, засновників. Водночас, залучені кошти є важливим і вигідним джерелом фінансування, тому що найчастіше обходяться дешевше, ніж випуск та продаж додаткових тиражів цінних паперів.
Системний ризик пов'язаний зі змінами цін на акції, їх доходністю, поточним і очікуваним відсотком за облігаціями, очікуваним розміром дивіденду, і додатковим прибутком, викликаним загальноринковими коливаннями. Він об'єднує ризик відсоткових ставок, ризик змін загальноринкових цін і ризик інфляції. Несистемний ризик не залежить від стану ринку і є специфікою конкретного підприємства, банку. Він може бути галузевим та фінансовим. Основними факторами, що впливають на рівень несистемного портфельного ризику, є наявність альтернативних сфер вкладення фінансових ресурсів, кон'юнктура товарних і фондових ринків та ін.
Регулювання банківського ризику базується не на оцінці фінансового становища позичальника, а на встановленні певного
Loading...

 
 

Цікаве