WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Урегулювання світової кризи заборгованості: дефолти суверенних бор¬жників та проблеми фінансової безпеки держав - Реферат

Урегулювання світової кризи заборгованості: дефолти суверенних бор¬жників та проблеми фінансової безпеки держав - Реферат

Німеччина (Deutshe Bank AG (голова БКК), Dresdner Bank, Kommerzbank AG), Італія (Banca Commerciale Italiana, Mediocredito Centrale), США (Bank of America), Великобританія (Midland Bank), Японія (Bank of Tokyo Mitsubishi, Dai-Ichi Kangyo Bank, Industrial Bank of Japan (співголова БКК)), Франція (Credit Lyonnais SA (співголова БКК), Banque Nationale de Paris SA), Австрія (Creditanstalt-Bankverein). (Дані глобальної сітки Інтернет. Сервер Лондонського клубу.)
Переоформлення заборгованості комерційним кредиторам здійснюється двома основними способами:
скороченням заборгованості у результаті викупу боргових зобов'язань з дисконтом з вторинного ринку країнами з низьким рівнем доходу за рахунок коштів Фонду скорочення заборгованості Міжнародної асоціації розвитку (МАР) (дане положення стосується лише кредитів, отриманих по лінії МАР); чи конверсії боргів (рис. 3).
Необхідність створення Фонду (1989 р.) було зумовлене наступними причинами: нездатністю боржників обслуговуватизовнішню заборгованість через важке економічне становище; діючі механізми реструктуризації боргів не давали ніяких позитивних зрушень у даній групі країн; відбувався постійний відтік кредиторів через погіршення ситуації.
Програми переоформлення заборгованості по лінії Фонду скорочення заборгованості МАР мають без поворотний разовий характер, тобто шляхи подальшої реструктуризації не розглядаються. Розмір коштів, що виділяються Фондом, обмежений 10 млн. дол. (у деяких випадках більше), а операції вважа-ються доцільні, якщо вони дають можливість погасити не менше 85% заборго-ваності приватним кредиторам. Кошти Фонду використовуються для викупу лише основного боргу у формі середньо- і довгострокових державних зобов'-язань приватним кредиторам, а відсотки, нараховані по боргу, погашаються боржником. Кошти Фонду МАР можуть використовуватися на конверсію боргу у програми розвитку національної економіки.
зниження боргу і його обслуговування в рамках "плану Брейді", запропо-нованого адміністрацією США у 1989 році, чи конверсії боргів для країн із середнім рівнем доходу (рис. 4).
Суть "плану Брейді" полягала в тому, щоб урізноманітнити форми фінан-сової підтримки країн, що розвиваються, розробити схеми, які дозволять зменшити борг комерційним банкам і платежі щодо його обслуговування. Першою випробувала "план Брейді" Мексика, підписавши в липні 1989 року угоду, у відповідності до якої більша частина боргу іноземним банкам у розмірі 54 млрд. дол. була скорочена на 35% (майже на 19 млрд. дол.), у тому числі і шляхом обміну боргових зобов'язань на акції національних підприєм-ств.
Передбачаються такі форми:
викуп боржником певної частини своїх боргових зобов'язань із знижкою (дисконтом) на вторинному ринку;
обмін зобов'язань на цінні папери із меншим номіналом чи під більш низькі відсотки (облігації Брейді) з довшим (більше 10 років) періодом обертання і пільговим періодом виплати відсотків;
Облігації типу "Брейді" є державними облігаціями, емітованими в обмін на реструктуризований борг перед комерційними банками. Як правило, ці зобов'язання в частині номіналу гарантовані облігаціями Казначейства США. Вже на сьогодні в облігаціях типу "Брейді" оформлено більше 1/3 всіх зовнішніх державних зобов'язань країн Латинської Америки.
обмін частини боргових зобов'язань і відсотків на національну (неконвер-товану) валюту, або на акції національних компаній країн-боржників.
Операції підтримуються коштами, отриманими із офіційних джерел (кре-дитами МБРР, МВФ та іншими міжнародними організаціями, коштами, отри-маними на двосторонній основі від країн-донорів). У якості невід'ємного еле-менту "плану Брейді" передбачається прийняття країною-боржником ухваленої МВФ і Світовим банком (МБРР) національної програми економічного розвитку, яка, як правило, включає наступні заходи: контроль за грошовою масою, скорочення бюджетного дефіциту і темпів інфляції; привати-зація; у зовнішньоекономічній діяльності - лібералізація торгового і валютного режимів.
Серед основних схем реструктуризації зовнішнього боргу найбільшого поширення набули такі:
Перенесення термінів платежів (пролонгація);
Нові кредити з цільовим призначенням оплати минулих боргів (за схе-мою "Ponzi");
Списання боргу;
Викуп боргу із дисконтом на вторинному ринку;
Обмін боргу на акції національних підприємств;
Обмін боргу на національну валюту;
Сек'юритизація (обмін боргу на облігації боржника).
Політика реструктуризації боргу шляхом пролонгації має першочергове значення при вирішенні проблеми заборгованості. Перенесення термінів платежів дозволяє перетворити короткотермінові та середньотермінові борги у довготермінові, відклавши час оплати основної частини боргу. Але при цьому треба мати на увазі, що така реструктуризація боргів здійснюється під досить високі відсотки, і можливість заощадити фінансові ресурси сьогодні у подальшому призведе до підриву кредитоспро-можності зі всіма можливими негативними наслідками.
Ще більш ризикованою є схема реструктуризації через залучення нових кредитів для оплати минулих боргів.
Наступний варіант - списання боргів. Практика списання боргів досить відоме явище у практиці фінансово-кредитних відносин. Однак, найчастіше подібні механізми застосовуються відносно найменш розвинутих країн, нездатних погасити свої зобов'язання навіть у віддаленій перспективі. При цьому, за певних умов, часткове списання боргу економічно вигідне і кредиторам. Так, при незначних обсягах запозичень очікуваний обсяг виплат за боргом співпадає з обсягом зобов'язань, тобто очікується, що борг буде погашено повністю. Але з деякого часу величина боргу починає перевищува-ти обсяг очікуваних виплат за ним. Наростаюча ймовірність дефолту призводить до падіння вартості боргу. Із подальшим ростом обсягів запозичень разом із ринковою ціною падає і сумарна вартість боргу. Дестимулюючий вплив, який чинить надмірний борговий тягар на економіку країни і її фінансову систему, стає
Loading...

 
 

Цікаве