WWW.REFERATCENTRAL.ORG.UA - Я ТУТ НАВЧАЮСЬ

... відкритий, безкоштовний архів рефератів, курсових, дипломних робіт

ГоловнаФінанси (міжнародні, державні) → Бюджетні права органів державної влади та місцевого самоврядування - Курсова робота

Бюджетні права органів державної влади та місцевого самоврядування - Курсова робота

розрахунків з бюджетом у негрошовій формі, в тому числі шляхом взаємозаліку, застосування векселів, бартерних операцій та зарахування зустрічних платіжних вимог у фінансових установах, за винятком операцій, пов'язаних з державним боргом України.
Доходи Державного бюджету України, отримані від приватизації державного майна понад суму 5.902.462тис.гривень, спрямовуються на дострокове погашення державного боргу України та державне інвестування у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Національний банк України у 2001 році вносить до Державного бюджету України перевищення кошторисних доходів над кошторисними видатками в сумі не менш як 500000 тис. гривень.
Порядок перерахування зазначених платежів визначається спільним рішенням Міністерства фінансів України і Національного банку України.
Забороняється в 2001 році провадити реструктуризацію або списання заборгованості (недоїмки) суб'єктів господарювання за податками, зборами (обов'язковими платежами), бюджетними позичками, за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, до бюджету, що виникла з 1 січня 2000 року, а також не дозволяється надавати відстрочку щодо термінів їх сплати.
Надано право органам державної податкової служби України зараховувати належні до відшкодування суми податку на додану вартість платникам, яким відповідно до закону реструктуризовано заборгованість по цьому податку та/або надано відстрочку (розстрочку) по його сплаті, в рахунок зменшення реструктуризованих та/або відстрочених (розстрочених) сум по податку на додану вартість, незалежно від визначеного законом терміну реструктуризації та/або відстрочки (розстрочки).
До 1 січня 2002 року:
- в разі вивезення (експорту) товарів (робіт, послуг) за межі митної території України шляхом бартерних (товарообмінних) операцій сума податку на додану вартість, сплачена (нарахована) у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), не відноситься на збільшення податкового кредиту, а включається до складу валових витрат виробництва (обігу) платника податку;
- для підприємств гірничо-металургійного комплексу, які беруть участь в економічному експерименті, що проводиться з 1 липня 1999 року до 1 січня 2002 року відповідно до Закону України "Про проведення економічного експерименту на підприємствах гірничо-металургійного комплексу України", тимчасово встановлюється ставка оподаткування прибутку підприємств у розмірі 15 відсотків.
Отже, беручи до уваги виконання бюджету 2000 року та прийняття Закону України "Про Державний бюджет України на 2001 рік", також щорічне скорочення ВВП у реальному вимірі, єдиним джерелом повноваження дохідної частини бюджету залишаються податкові надходження, оскільки неподаткові надходження не мають суттєвого впливу, бо вони становлять не більш як 10% загальної суми надходжень до бюджету. В найближчій перспективі податкові надходження не мають потенціалу збільшення, навіть за умови найрадикальнішої трансформації податкової системи, для цього необхідні суттєві зрушення у структурі економіки України.
Досліджуючи бюджет у системі планів, слід відзначити, що він посідає центральне місце і є основною ланкою в організаційні структурі фінансової системи. Це зумовлюється тим, що бюджет, будучи конститутивним документом фінансової системи, повинен забезпечувати усі розподільчі та нерозподільчі процеси в Україні. Тобто бюджет, як основний план грошових поступлень і видатків повинен забезпечувати мобілізацію грошових коштів держави, здійснювати їхній розподіл за основними напрямками на відповідні цілі згідно з соціально-економічною політикою держави. Саме завдяки сукупності інструментів і важелів бюджету, забезпечується функціонування бюджетної системи.
По відношенню до бюджету і бюджетних відносин, які складають його зміст, фінансове право виступає як форма, без якої бюджет не може існувати. Державний бюджет України набуває свого статусу тільки після затвердження його Верховною Радою України в формі закону (п.4 ст. 85 Конституції України). Правове призначення бюджету полягає в тому, що він надає владі, яка його затверджує, вище і постійне керівництво у веденні фінансового господарства, а також попередній, періодичний нагляд і контроль за діяльністю органів виконавчої влади. Прийняті закони, що регулюють видатки, податки, збори, мито, самі по собі не дають можливості забезпечувати нагляд і контроль над діяльністю органів виконавчої влади, оскільки вони, як об'єктивні фінансові категорії, проявляються під дією суб'єктивних засад. Бюджет надає фінансовій діяльності органів виконавчої обов'язковий характер, оскільки приписи закону про бюджет мають конкретно-адресний характер і зобов'язують ці органи їх виконувати. Закон про бюджет періодизує результати ведення фінансової діяльності і надає їм форми звітності по бюджету, а це робить можливим контроль над їх доцільністю. Правовому призначенні бюджету належить один з найважливіших гарантів закономірності і необхідності управління в Україні, оскільки, як правило, використання будь-якої дії, будь-якого управлінського рішення вимагає витрачання грошових коштів. Правового значення бюджет набуває тільки в країнах, де існує волевиявлення представницького органу влади, де парламент може затверджувати бюджет у формі закону.
Оскільки законодавчий орган за своїм волевиявленням затверджує об'єм видатків і доходів бюджету на плановий рік, то тим самим він ставить уряд під свій контроль. Процедура затвердження стосується також і місцевих бюджетів. Вони, згідно з статтею 143 Конституції України затверджуються територіальними громадами, або через утворені ними органи місцевого самоврядування. Районні і обласні бюджети затверджуютьрайонні і обласні ради. Ці конституційні положення складають не лише основу бюджетно-правового регулювання, але й свідчать про основоположну роль найвищого представницького органу держави в сфері бюджету. Якщо утворення державного бюджету і використання коштів здійснюють органи виконавчої влади, то розподіл бюджетних ресурсів - прерогатива Верховної Ради України. Парламент України також розглядає і приймає рішення щодо звіту про державний бюджет.
Характерною рисою бюджету, як зазначалось вище, є те, що він складається на певний період. З позиції права, суть бюджетного періоду полягає в тому, що це період, протягом якого виконавча влада реалізовує, втілює в життя прийнятий документ законодавчого органу - Верховної Ради України. Закінчується цей період тим, що найвищий орган виконавчої влади - Кабінет Міністрів організовує складання і подає до парламенту звіт про виконання Державного бюджету за відповідний рік. Отже, юридичний зміст бюджетного періоду і звіту про виконання бюджету зводиться в кінцевому підсумку до найбільш доцільного періоду, по закінченню якого Верховна рада України здійснює свої контрольні повноваження щодо дії виконавчої влади в галузі бюджету. Виходячи з того, що бюджет є планом, значення бюджетного періоду набуває сутнісних ознак, рис бюджету.
Вагома суспільно-економічна роль бюджету в життєвому функціонуванні держави, розгалуженість бюджетних відносин, публічний характер фінансів в цілому обумовили необхідність існування значної групи норм та нормативів, які регулюють
Loading...

 
 

Цікаве